Нові мінські протоколи: чи можливе примирення та закінчення війни на Донбасі

13 березня 2020, 14:52
Читать новость на русском

Домовленість у Мінську щодо створення Консультативної ради, а також презентація платформи примирення заступником секретаря РНБО Сивохо викликала багато питань. Що означають нові домовленості, коли і на які компроміси можна йти, – в матеріалі 24 каналу.

Не забувати про національні інтереси України

Які результати чергового засідання Тристоронньої контактної групи в Мінську

11 березня відбулося чергове засідання Тристоронньої контактної групи з мирного врегулювання ситуації на Донбасі. Участь у заході взяли керівник Офісу Президента України Андрій Єрмак і заступник керівника адміністрації російського президента Дмитро Козак.

Документ У Мінську домовились створити спільну з бойовиками раду

Сторони досягли домовленостей щодо таких питань:

  • обмін утримуваними особами;
  • розведення сил і засобів;
  • одночасне відкриття контрольних пунктів у Золотому та Щасті.
  • запровадження Консультативної ради.

ЗМІ оприлюднили інформацію, що в Мінську домовилися про створення фіксуючого суб'єктність ОРДЛО органу. Зокрема, повідомляють журналісти, Росія буде в статусі гаранта-спостерігача нарівні з Німеччиною, Францією та ОБСЄ.


Чи будуть прямі переговори з ОРДЛО / Фото Getty

Читайте також США пригрозили Росії розплатою після атаки в Пісках

За словами співголови ГІ "Права справа" Дмитра Снєгирьова, не треба забувати про власні національні інтереси. Щоб створення Консультативної ради не призвело до того, що Росія переведе війну на Донбасі в рамки внутрішнього протистояння. І тоді Кремль вимагатиме від Заходу скасування економічних санкцій. Фахівець також додає: лякає можливість відкриття контрольного пункту в Щасті. Україна блокувала таку можливість протягом п’яти років.

Єдиний прийнятний сценарій – замороження збройного конфлікту, визнання ОРДЛО тимчасово окупованими з перспективою їх повернення,
– вважає експерт.

Читайте також Що стоїть за переговорами у Мінську: думка політолога

Легалізація влади окупантів?

"Ми як держава не можемо жодним чином легалізовувати маріонетково-терористичні угрупування, так званих ДНР/ЛНР. Є Росія, яка окупувала і анексувала наші території, і саме Кремль має нести відповідальність. Як тільки ми творимо поле для суб’єктності кремлівських маріонеток, ми самі допомагаємо розігрувати в нас сценарій Абхазії чи Придністров’я. Цього не можна допустити", — зазначає голова Центру спільних дій, екс-віце-прем’єр з питань європейської інтеграції Олег Рибачук.

Представники Центру спільних дій вважають, що в такий спосіб Росія відіграє роль посередника-миротворця, планомірно ведучи політику зняття з себе відповідальності за збройну агресію проти України, за окупацію наших територій, за воєнні злочини, вчинені щодо українських військовополонених та цивільного населення в районах бойових дій і в окупації.

"Створення такого органу є кроком в бік легалізації влади окупантів і у правовому полі України, і в очах міжнародної спільноти. Зауважимо, що це далеко не перший подібний крок. З часу укладання наприкінці серпня 2014 року перших Мінських угод, ворожі маріонетки є фактичним учасником переговорного процесу в Мінську. Це саме по собі надає їм суб'єктності", — говориться в заяві громадської організації.

Платформа примирення Сивохо – забігання наперед?

Що таке платформа примирення?

  • Її створили у межах виконання гуманітарного плану реінтеграції окупованих територій Донбасу. Така ініціатива повинна допомогти "людям по обидва боки конфлікту слухати і чути".
  • Національну платформу примирення і єдності, яку підготував заступник секретаря РНБО Сергій Сивохо, таки презентували 12 березня. У презентації взяли участь журналісти, конфліктологи, працівники Офісу Президента і нового Міністерства реінтеграції окупованих територій.
  • Під час презентації активісти "Азову" увірвалися силою у будівлю, де Сивохо презентував платформу. Вони пояснили, що їм цікаво "чому Сивохо називає війну з Росією "внутрішнім конфліктом", а також "чому жодного разу не згадав у своїй промові про напад Росії на Україну".
  • Пізніше чоловіки з криками "ганьба", "де ти був у 2014 році" та "я на війні свою кров пролив" почали шарпати заступника секретаря РНБО. Невідомі вдарили Сивохо у спину, він впав на коліна. Поліцейські не змогли зупинити бійку.
  • Поліція затримала 15 учасників штовханини та відкрила кримінальне провадження. Їх відправили до Печерського райуправління поліції Києва. Відомо, що десятьох затриманих допитали і вже відпустили.
  • Сам Сергій Сивохо вважає, що деяким миру не треба, бо війна – це бізнес і великі гроші. Політик заявив, що це не зупинить "наш рух до миру".

Сивохо побили під час презентації платформи примирення: відео 24 каналу

Снєгирьов наголошує: нещодавнє загострення на фронті створює негативне тло для реалізації проєктів примирення. Яке порозуміння, якщо вбивають українських воїнів? Треба підіймати питання виконання мінських угод, переконаний він.

Основний пункт – припинення вогню. Також обмін полоненими. А вже потім пошук порозуміння. Ми забігаємо наперед. І це викликає негатив у суспільства. Після виконання умов сталого миру можна говорити про шлях реінтеграції ОРДЛО. Але за українським сценарієм,
– підкреслив Дмитро Снєгирьов.

Експерт відзначає: пошук взаєморозуміння з ОРДЛО можна почати з економічної складової. Зокрема оплати за воду, газ і електроенергію, які Україна постачає в ОРДЛО.

Україна не повинна утримувати окуповані Росією території Донбасу безкоштовно. І може бути майданчиком для пошуків компромісу. Поверніть борги за комунальні послуги - а там близько 30 мільярдів гривень – тоді говоритимемо про компроміс. В ОРДЛО тарифи в чотири рази менше, ніж в Україні, але і їх ніхто не сплачує,
– підкреслює Дмитро Снєгирьов.

Після цього, зазначає фахівець, треба лобіювати питання присутності українського сигналу в ОРДЛО.