Керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко розповів 24 Каналу, що відносини нашої держави з Угорщиною непрості й не завжди привітні. За цих умов, українська позиція, на його думку, правильна, адже вона налаштована на конструктивний діалог та нормальні взаємовідносини із цією країною.
Дивіться також Безрезультатний миротворець: ISW оцінив пропозиції Орбана в ході його візиту до України
Візит Орбана в Україну
Олександр Мусієнко зауважив, що зустріч президента України із прем'єр-міністром Угорщини має на меті створити стабільний мир в Європі. Приїзд Орбана важливий та символічний.
"Угорщина починає головування у Раді ЄС, Орбан їде в Україну, попри реакцію у Москві. Це не просто візит ввічливості", – наголосив він.
Керівник Центру військово-правових досліджень вважає, що приїзд прем'єр-міністра Угорщини до Києва не входить в інтереси Росії. Владімір Путін ніколи не погодився б із таким рішенням.
Цей візит можна сприймати як ляпас Путіну,
– сказав він.
Позитивні результати зустрічі
Олександр Мусієнко назвав позитивні результати зустрічі Орбана та Зеленського. Він зазначив, що найперше – цей візит відбувся вперше за тривалий час. Друге – українська та угорська сторони знайшли спільну думку щодо того, як можна розвивати конструктивний діалог. Третє – Володимир Зеленський порушив питання щодо україномовних шкіл в Угорщині.
Орбан сказав, що у його країні таких навчальних закладів відкриють скільки потрібно. Сподіваюсь, що це буде виконано, адже всі минулі роки звучало питання про відкриття лише угорськомовних шкіл,
– підкреслив керівник Центру військово-правових досліджень.
Розбіжності України та Угорщини
Орбан під час візиту до Києва висловився щодо мирних ініціатив для врегулювання ситуації в Україні. Він заявив, що наша держава має запропонувати перемир'я та припинити вогонь і таким чином рухатися до пошуку миру.
Ми (Україна – 24 Канал) маємо досвід, що Росія не дотримується жодних домовленостей. Орбан розглядає можливість, що Туреччина чи Угорщина може бути посередником у перемовинах між Росією та Україною,
– припустив Мусієнко.
За його словами, роль посередника це не завжди роль партнера. Лідер такої країни має мати змогу спілкуватися із президентом Зеленським та російським диктатором Путіним.
Країна-агресорка, ймовірно, для ведення перемовин з Україною може шукати державу, з якою там налагоджена комунікація. Наприклад, президентом такої країни є Реджеп Тайїп Ердоган.
"Не так багато є охочих зустрітись із Путіним та говорити про щось. Так само не з усіма готовий зустрітись він. Угорщина, Туреччина чи Саудівська Аравія можуть стати країнами-посередниками між Україною та Росією, – висловився він.