Втекти з пекла: яким є реальне життя в КНДР у пандемію

Відома журналістка та дослідниця Джейн Лі, яка відкрила бюро AP безпосередньо в Пхеньяні, розповіла Wilson Center, як це – жити у тотальній ізоляції.

Фото Російські дипломати їхали з КНДР на саморобній дрезині

Прощавай, Пхеньян!

На фінальному відрізку шляху з Пхеньяну до Москви, російський дипломат вантажить свою родину та речі на дерев'яну дрезину. Його діти – наймолодшому лише три роки – забираються на неї, закутані від зимового холоду. Через кусючий лютневий холод, дрезина просувається повз пустельну місцевість у Північній Кореї.

Читайте ще Комуністична "ідилія" та ядерна зброя: чим планує здивувати Кім Чен Ин у 2021

А дипломат штовхає її ззаду, щоб допомогти вісьмом людям дісталися кордону з Росією. Загалом, така подорож займає три дні – на поїзді, автобусі та імпровізованому возі. Але це не сцена з 1821 року, наголошує Лі, а Північна Корея у 2021.

Так сталося, бо КНДР закрила кордони у січні 2020 та серйозно їх посилила. Солдати на фронтирах отримали наказ стріляти на ураження всіх, хто намагається перетнути межу. Всередині торгівля була майже зупинена, а проникнення товарів – дуже затримувалось, діяли суворі карантинні заходи. Тож дипломати вирішили поїхати додому, принаймні, тимчасово.

Прощалися теж по-різному: серйозний твіт від британців, фото йоги від шведів. І, звичайно, вже легендарна поїздка на дрезині від росіян. Так поглиблювалася міжнародна ізоляція Північної Кореї, хоча здавалося б куди ще далі.

Шведський посол став відомим, практикуючи йогу у Пхеньяні / Фото Sydney Morning Herald

Джейн Лі пише, що "не з чуток знає, наскільки складним є життя для північнокорейців та іноземців, що живуть у Пхеньяні".

КНДР та іноземці: як вижити в столиці Кімів

Джейн Лі відкрила перше бюро світового ЗМІ у найбільш закритій столиці Азії – Associated Press. Але вона мала везти з собою все, що могло знадобитися. "Це були найбільші, але найлегші валізи, які я могла знайти", – згадує журналістка. Туалетний папір, зубна паста, антибіотики, аптечки, аспірин, таблетки проти шлункового грипу.

Також їхали в Пхеньян: батарейки, сонячні панелі, канцелярія, снопи паперу для друку – все це був дуже рідкісний товар в столиці Кімів. Локшина швидкого приготування та суп місо, щоб північнокорейський персонал бюро мав, що їсти.

Актуально Шпигуни у Відні: як заробляє гроші та бавить диктаторів розвідка КНДР

Джейн Лі – одна з небагатьох, хто дійсно робив журналістику в КНДР / Фото jhleemedia.com

Джейн відкрила у Пхеньяні грошовий рахунок, але не могла ним користуватися через санкції. Тож готівку для здійснення всіх операцій вона теж везла. Іноземні резиденти можуть придбати доволі малий асортимент товарів у спеціальних універмагах. Такі магазини обслуговують лише тих, хто має гроші, переважно – долари США.

Північні корейці вчать світ бути винахідливими, але що робити, коли всього стає занадто мало? Життя там схоже на сучасний варіант гри Survivor. Скільки ви протримаєтесь в ізоляції, поки не попросите забрати вас з острова?

Тотальна ізоляція: досвід дипломата

До речі, знову про дипломатів з РФ. Посол у цій державі Олександр Мацегора розповів "Інтерфаксу" про своє життя в Пхеньяні.

Це непросто в умовах COVID-19, але ми адаптувались, не голодуємо,
– сказав він.

Зараз до КНДР точно не можна нікому в'їжджати, включаючи навіть власних громадян. Після вересневих тайфунів повністю припинився імпорт життєво важливих для країни товарів. Вона живе в унікальних умовах, але "так чи інакше, вірус потрапить в країну, пильність зменшиться". Керівник КНДР (Кім Чен Ин – 24) "відкрито визнав, що тут немає повноцінної медичної інфраструктури, що відповідає сучасним вимогам".

Наразі, майже всі особисті контакти зупинені через пандемію / Фото The Japan Times

Через зупинку економіки багато хто втратив роботу, а підприємства зайшли у глухий кут: немає ресурсів, деталей, сировини. Все це імпортувалося. Діти не ходять в школи, залишаючись вдома і відстаючи все більше. Іноземці теж повністю підпадають під обмеження. Якщо хтось з місії їде, його вже неможливо замінити.

Фальшива обгортка Ілюзія раю: які трюки використовує КНДР, щоб залякати людей

Батьки передають один одному старі речі, з яких їхні діти вже виросли. У разі хвороби, терміново виїхати додому доволі складно, а ліків, як вже сказано, тут майже немає (Джейн зізналася у своєму тексті, що теж мала ці нічні кошмари – захворіти на щось серйозне у Північній Кореї). У госпіталях може не бути води, опалення, навіть анестезії.

Навіть якщо є паливо, обмеження у пересуванні сильно впливають на психіку та ментальний стан дипломатів, додає Джейн. Ці люди спиралися на можливість регулярно покидати КНДР, а не сидіти безвилазно навіть у відносно розкішному дипломатичному районі. Це ще не кажучи про їхні родини.

Коли навіть ООН залишила країну

Але не лише дипломати їдуть. Представники ООН та неурядових організацій фактично згорнули свою діяльність в КНДР. Світова продовольча програма, не здатна доставити допомогу, заявила, що може облишити активності не з власної волі.

А без західних журналістів, дослідники змушені дуже сильно спиратися на офіційні державні медіа заради інформації. Цим вони дозволяють Пхеньяну контролювати повістку. Звісно, якщо навіть іноземцям складно, то місцевим жителям – набагато складніше, навіть складно уявити наскільки.

ООНівці довго трималися, але, мабуть, теж будуть змушені поїхати/Фото Medium

Герметичне закриття також впливає на всі спроби привести, врешті-решт, КНДР до цивілізованої родини народів ООН. Закриті двері посольств – непросте рішення. Після того, як дипломати поїдуть, повернутися вже буде непросто. Щоб відновити повноцінну західну присутність, можуть знадобитися роки. І це ще потрібно відкрити назад кордони.

Таке рішення, вважає Джейн Лі, було прийняте не тільки через страх перед пандемією. Але й щоб "не зважати на сторонні погляди". Північна Корея обрала карантин та заборону на в'їзд, бо дійсно не може боротися з COVID-19. Але також – щоб обмежити витік інформації за кордон.

Зверніть увагу Нова зброя та ракета-монстр: чим КНДР хоче залякати світ

Ще у 2019 році, після провалу перемовин у Ханої, КНДР вимагала скоротити персонал ООН в країні. Раніше так робилося у 2014-2015 роках через страх перед Еболою. Пандемія наклала свій відбиток та завдала величезних збитків повсякденному життю у Північній Кореї. Яка стає все більш прихованою від очей світу.