Навколо цього питання вже з'явилось багато спекуляцій та інтерпретацій, оскільки воно стосується особливо резонансних тем. Безумовно, ситуацією намагається скористатись і російська пропаганда. Важливо, щоб подальші обговорення не провокували негативний фон для двосторонньої взаємодії і не стали інструментом в руках маргінальних груп, що використовують її виключно у політичних цілях. В ексклюзивній колонці для 24 Каналу спробую надати об'єктивні відповіді на ключові питання щодо цієї ситуації.
Читайте також "Зупинити бандеризм": президент Польщі після накладання вето на допомогу біженцям відзначився ще
Чи припинить Польща фінансування Starlink для України?
Є достатньо причин сподіватися, що такого сценарію вдасться уникнути. На жаль, проблема виникла ситуативно. Питання фінансування Starlink йшло в одному пакеті з підтримкою біженців, до якої Кароль Навроцький прагне внести власні корективи. Саме тому, вето охопило увесь перелік напрямків допомоги.
На практиці, команда президента не виступає проти безпекової підтримки України. В його команді вважають, що фінансування послуг може надалі здійснюватись через спеціальний резервний фонд і загроз для її припинення не буде.
В уряді також послідовні щодо забезпечення військово-технічних потреб Збройних Сил України, а Дональда Туск зацікавлений у тому, щоб своєчасно знайти вихід з ситуації. Варто очікувати, що прем'єр ініціює необхідні урядові рішення, які дозволять продовжувати сплачувати послуги Starlink навіть без потреб ухвалення вказаних дій президентом.
Чи втрать українці тимчасовий захист у Польщі після 30 вересня?
Такі ризики близькі до нуля.
- По-перше, ні уряд, ні президент не зацікавлені у тому, щоб у місцевій економіці відбувся колапс – створені українцями бізнеси втратили можливість функціонування і генерування 2,7% ВВП, а польські підприємці – цінний кадровий потенціал.
- По-друге, у червні 2025 року Рада ЄС пролонгувала захист для біженців до березня 2027 року. Це також виступатиме правовою основою для польської позиції.
У таких умовах, попри політичне протистояння, питання перебування українських громадян на території Польщі буде вирішене, а сценарію масових депортацій чи тому подібне – вдасться уникнути.
До теми "Путін отримав нового союзника в Європі": у Польщі сперечаються через вето на допомогу українцям
Чи втраться біженці соціальну допомогу з боку Польщі?
Це питання видається одночасно найбільш проблемним і наповненим популізмом.
Вето президента Польщі обґрунтоване тим, що допомогу на дітей у розмірі 800 злотих, пільги на медичне обслуговування і т.д. мають зберегти лише ті українці, що сплачують податки й офіційно працевлаштовані.
Варто зауважити, що такий підхід стосуватиметься найбільш незахищеної верстви населення, представники якої через різні обставини не можуть відповідати визначеним президентом критеріям.
Однак вони перебувають у меншості. Понад 80% українців, що проживають у Польщі, діють в межах трудового кодексу і справедливо користуються тим же правами, що і польські громадяни, сплачуючи податки і дотримуючись польських законів.
Ще більш показовими є статистичні дані: сумарно з моменту російського повномасштабного вторгнення і за результатами фінансового 2024 року українські громадяни сплатили 51,3 мільярда злотих податків і соціальних внесків. Водночас загальна сума соціальних виплат для біженців з польського бюджету склала 7,56 мільярда злотих. Якщо додати до вказаної суми 9 мільярдів злотих на медичну допомогу, то захист і забезпечення потреб українських громадян обійшлась польському бюджету у 16,56 мільярда злотих.
Легко можна дійти висновку, що доходи польської казни суттєво перевищують видатки.
Як надійний і стратегічний партнер Польща взяла на себе ключову роль у допомозі біженцям, що потребує окремої подяки. У відповідь український бізнес сприяв значному розширенню податкових надходжень польського бюджету. Така справедлива формула – взаємовигідна для усіх.
Проте, на жаль, в частині виборців "ПіС" і у більшості прихильників "Конфедерації" є запит на обмеження підтримки українських громадян, сформований під дією різних факторів: інколи спрямованої пропаганди, інколи через безглузді дії окремих представників української спільноти, які провокують негативні реакції. Кароль Навроцький відреагував на нього таким чином і використав право вето.
Попри це, є підстави вважати, що польський уряд відшукає механізм, який дозволить продовжити виплати і для громадян, що не мають змоги працювати. Звичайно, за умови, що причина цьому буде доведена і аргументована.
Підсумовуючи, політичний конфлікт польського уряду і Навроцького частково захопив і тему України, що прогнозовано викликало занепокоєння. Попри все, залишається достатньо можливостей для стабілізації ситуації.
У будь-якому випадку українській дипломатії варто пам'ятати про те, що питання українських громадян, підтримки України чи історії ще не одноразово перебуватимуть в центрі уваги польського політичного процесу. Особливо з наближенням парламентських виборів, що потребуватиме неабияких зусиль для утримання поміркованої ситуації без шкоди для спільних інтересів.
Ні у Варшаві, ні у Києві не прагнуть давати приводів росіянам радіти і спекулювати на суперечливих темах польсько-українських відносин.

