Нагадаємо, що раніше журналістка-розслідувачка проекту "Слідство.інфо" Анна Бабинець розповіла, що його колишній керівник Дмитро Гнап майже чотири роки переховував на своєму банківському рахунку понад 9 тисяч євро, які мали піти на потреби армії.
Читайте також: Хто такий Дмитро Гнап: біографія кандидата в президенти
Через це партія "Сила людей" закликала свого кандидата Дмитра Гнапа відмовитися від участі у президентських виборах.
Що відомо про Дмитра Гнапа?Український журналіст, телеведучий, громадський активіст. Закінчив філософський факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Працював кореспондентом, редактором, ведучим новин на каналах "СТБ", "Перший національний", UBC. У 2001–2007 роках був членом політичного блоку (згодом партії) "Наша Україна". З 2008 року – голова громадської ініціативи "Комітет прямої дії". У 2012 році заснував агенцію журналістських розслідувань "Слідство.інфо". У 2013-2018 роках був керівником проекту "Слідство.інфо" на "Громадському ТБ". У червні 2018 року оголосив, що йде в політику.
Про гроші для армії
– Я не забув про ці гроші. Потрібно було залагодити цю історію раніше, та я надто занурився у політичне життя. У мене досі немає часу, щоб переписати доменне ім'я "Посіпаки", яке зареєстроване на мене. Доведеться витратити час на це після президентської кампанії.
Дмитро Гнап
– Коли я прощався з колективом "Слідство.Інфо" головним для мене було забезпечити сталість фінансування проекту. Я робив все для того, щоб вони отримали грант від данського проекту міжнародного розвитку "Даніда", йдеться про 170 тисяч євро.
– Оскільки я був розпорядником коштів і це було публічно оголошено, я не повинен був вносити їх в декларацію як свій особистий дохід. Це підтвердив і мій представник у ЦВК, досвідчений юристи Ігор Білик.
Про опонентів та колег
– Політичні опоненти зробили все, щоб ця ситуація набула масштабного розголосу. Щодо колег – я розумію, що в них були до мене питання. Я був готовий на них відповідати, що я й зробив і ми врешті порозумілися. Та я не розумію, чому не можна було вирішити цю історію між собою. Тим більше, що ми домовилися про це напередодні.
Я визнаю, що зробив помилку. Та я доклав максимум зусиль, щоб її виправити. Я підтримую право своїх колег, політичних опонентів та медіа-спільноти спілкуватися про це та робити висновки.
Про довіру прихильників
– Я скоїв помилку, але це – не злочин. Відчуваю, що втратив частину прихильників після цього. Відновити їх довіру допоможе лише час. Я буду над цим працювати.
– Тривалий час моя робота як журналіста була зосереджена на викритті корупціонерів та публічній критиці всього українського політикуму. Зрозуміло, що важливо показувати й власний приклад. Я "перегрів" свою аудиторію високими очікуваннями щодо мене.
З іншого боку, коли приходиш в політику, то розумієш, що можеш робити помилки. А їх можуть використати проти тебе й показати у найменших деталях. Раніше я критикував інших політиків за помилки, зараз я до цього ставився би трохи інакше. Проте щодо злочинів я досі ставлюся безкомпромісно.
– Я ніколи не продавав журналістські розслідування. Ніколи не брав хабарі, щоб не висвітлювати якусь тему. В мене немає величезних статків, які я приховую. Всі прекрасно знають, де я живу та на чому їжджу. Нічого скандального чи злочинного в моєму минулому не було.
– Звичайно, у моїй команді може опинитися людина, яка може виявитися недоброчесною. Тоді я нестиму за неї відповідальність. За себе особисто можу поручитись, що біьлше помилок не робитиму. Я отримав важливий урок.
Про порушення правил дорожнього руху
"Мені подобається, що в світі, де крадуть мільярди, обговорюють те, що мене колись зупиняла патрульна поліція", – зазначив Гнап.
У відповідь ведучий наголосив, що питання було не про те, як його зупинили патрульні. Й пояснив, що воно більше стосувалося посту у Facebook, в якому Гнап писав, чому патрульна поліція займається цим, доки не сидить Ахметов.
Я справді порушив правила дорожнього руху, просто не міг перелаштуватися в іншу смугу руху. Але мені не сподобалося те, що патрульна поліція поводилася як ДАІшники, які завжди були формально праві.
– Я досить довго жив у Дніпровському районі Києва. Там часто траплялися квартирні крадіжки, навіть зґвалтування на вулиці посеред білого дня. Так от, мене обурило те, що патрульна поліція висмикує людей, які стоять у транспортному потоці через затори. Я просто хотів, щоб патрульні насамперед боролися зі злочинністю, а вже потім виховували таких недисциплінованих водіїв як я.
Про обіцянки та політичне майбутнє
– Я відповідаю за свої слова. Але не треба сліпо вірити моїм обіцянкам. Я ж закликав, що за мною треба слідкувати так само ретельно як за Кононенком чи Аваковим. Що б я не обіцяв, потрібно це перевіряти.
– Політрада закликала мене зняти кандидатуру з президентських виборів. Думаю, що це було їх поспішне рішення. Тим більше, що вони навіть не поговорили про це зі мною. Багато людей з-поза партії пожертвували гроші для моєї участі у цих виборах, тож я не припинятиму участі у президентських перегонах.
Про причини взяти участь у виборах
– У мене є своє бачення того, як змінити світ. В мене є свої політичні погляди. Кожні вибори я маю використовувати для того, щоб донести ці погляди до своїх прихильників. Я не маю права пропускати будь-яку виборчу кампанію. Адже кожна кампанія – це досвід та можливість достукатися до виборців.
– Про парламентські вибори я зараз не думаю. Робити так у розпал президентських перегонів – це нечесно. 2 березня відбудеться з'їзд "Сили людей", на якому має бути висловлена остаточна позиція щодо ситуації, що склалася. З партією я веду переговори про політичну співпрацю.
Про кошти на президентську кампанію
– Ми ще не почали президентської кампанії. Поки що займалися організаційними питаннями щодо подачі людей в окружні виборчі комісії та формування списку довірених осіб. Скоро оголосимо збір коштів на кампанію та спочатку почнемо її волонтерськими зусиллями.
Збір коштів на заставу шляхом фандрейзингу – це теж частина кампанії.
– Будемо звітувати, коли на кандидатський рахунок надходитимуть кошти. У цього рахунку буде два розпорядники. Одна особа вже є, другу ще шукаємо. Я ж до цього рахунку доступу не матиму.