Як Лукашенко став президентом

Майбутній диктатор прийшов до влади цілком законно – через вибори.

На президентських виборах-1994 директор радгоспу "Городець" великим фаворитом не був. Лукашенко перебував у тіні колишнього партократа, а тоді – чинного прем'єра Вячеслава Кебича та лідера Білоруського Народного Фронту – Зенона Позняка.

Читайте також День Волі у Білорусі: чому Лукашенко боїться цього свята

Білоруські аналоги українських Кучми та Чорновола недооцінили Лукашенка, який себе позиціонував як третю силу.

Лукашенко – шлях до влади:

Ексцентричний аграрій з репутацією "совка" (Лукашенко єдиний з білоруського парламенту не голосував у 1991 за ратифікацію Біловезьких угод) та минулим армійського політрука діяв дуже хитро та вибудував виборчу кампанію на відвертому популізмі й обіцянках всім всього, особливо в умовах кризи 90-х, а також – тихеньких заграваннях з великим бізнесом та Заходом.

На виході вийшов ультраконсерватор з подвійним дном – Лукашенко обіцяв повернення СРСР, стрімкий злет економіки, тісний зв'язок з Росією, при цьому був готовий гарантувати преференції великим бізнесовим гравцям. Таким чином Лукашенко отримав і голоси виборців, і підтримку товстосумів.

Перемога Лукашенка на виборах-1994 була тотальною. У першому турі він взяв майже 45%, у другому – понад 80%, у Кебича, який колись переміг Лукашенка на виборах до Верховної Ради СРСР, у другому турі назбиралося лише 14%.

Лукашенко – вічний президент Білорусі:

Як з'ясувалося згодом, 20 липня 1994 року білоруси обрали собі не президента, а диктатора, що безроздільно править країною вже 27 років. Також події літа 1994 року визначили на багато років вектор розвитку Білорусі та перетворили її на СРСР 2.0.

Лукашенківська Білорусь

Щоб втриматись при владі на початку свого правління Лукашенку довелося ввести жорстку цензуру та запровадити репресії проти політичних опонентів. Він разганяв за допомогою ОМОНу (міліцейських загонів особливого призначення) парламент та людей, що вийшли на акції протесту. Політичні опоненти Лукашенка вмирали за дивних обставин або безслідно зникали.

День Волі-1996 у Мінську – репортаж Павла Шеремета:

Вірним помічником Лукашенка стала русифікація та курс на знищення національної культури та свідомості білорусів. Від цього дуже тішилися у Кремлі та підкидали Лукашенку нові гроші.

Лукашенко постійно додавав собі повноважень шляхом сумнівних плебісцитів та нелегітимних голосувань й підсумку перетворився на диктатора з монархічними замашками.

Лукашенко та його історичні дороговкази:

Якщо на початку свого правління Олександр Лукашенко нахвалював і в дечому навіть наслідував раннього Гітлера, то у 21 столітті він став більше нагадувати іншого диктатора – Муаммара Каддафі.

Паралелей з лівійським диктатором було дійсно забагато – тут і любов до розкошів, і чисельні коханки, і возвеличення власних синів (за задумом Лукашенка, спадкоємців престолу), кумедні військові мундири, екзальтована поведінка та неадекватні заяви.

Чому Лукашенко диктатор:

На шостому президентському терміні до цього списку додався міжнародний тероризм. Влітку 2021 року білоруські спецслужби силою посадили у Мінську пасажирський літак лоукостера RyanAir та викрали опозиційного журналіста Романа Протасевича та його дівчину Софію Сапєгу. Відкритий акт міжнародного тероризму нарешті відкрив світовій спільноті очі на Лукашенка й вони "побачили", що в них під боком живе та процвітає "останній диктатор Європи".

За захоплення літака Лукашенку та його посіпакам прилетіли секторальні санкції, у відповідь диктатор дав команду "втопити" Євросоюз хвилею біженців – за командою білоруського "президента" кордон з Литвою почали "штурмувати" тисячі шукачів кращою долі з Сирії, Афганістану та інших проблемних держав.

Лукашенко відкриває "другий фронт":

Розчавлена революція

У 2020 році Лукашенко виграв свої п'яті вибори президента Білорусі. Як і всі попередні, вони пройшли зі значними фальсифікаціями. Проте, цього разу режим перевершив себе самого. Напередодні Лукашенко "зачистив" кандидатів та позбувся тих, хто навіть теоретично міг скласти конкуренцію.

Потенційні суперники Лукашенка на виборах опинилися за ґратами (у 2021 році отримали реальні тюремні строки) – тому опозиція змушена була виставити нового кандидата – дружину ув'язненого блогера Сергія Тихановського Світлану.

Офіційним результатам виборів 9 серпня 2020 року, згідно з якими Лукашенко взяв 80%, а Тихановська – 10%, ніхто не повірив. Люди по всій країні масово вийшли на вулиці – почалася революція. Її Лукашенко або "Саша 3%" втопив у крові – чимало людей було вбито та скалічено, десятки тисяч опинилися за ґратами, втратили роботу або змушені були залишити батьківщину.

До теми Білоруського футболіста, який виступив проти Лукашенка, посадили на 8 років

Наразі репресії проти білорусів й не думають зупинятись. Лукашенко мало не щодня вигадує нові "фішки" й нещодавно сам собі дозволив вводити надзвичайний стан за власним розсудом.

Московський зашморг

Цивілізований світ не визнав вибори-2020 й нині не вважає Лукашенка легітимним президентом Білорусі. Країна опинилася в ізоляції, яка тільки посилилась після викрадення Романа Протасевича та "десанту біженців". У цих умовах Білорусь з обійми прийняла Москва.

Лукашенко свого часу прийшов до влади як промосковський популіст. Втім, за словами про єднання з Росією та відродження СРСР ховалася хитра політика балансування між Сходом і Заходом. Завдяки обіцянкам інтеграції (тобто поглинання РФ) Білорусь щороку отримувала від Росії мільярди доларів у вигляді прямих дотацій, кредитів, позик та дешевих (нижче ринкових цін) нафтопродуктів і газу.

Важливо Припинила голодування, бо могла втратити дитину, – дружина білоруського політв'язня

Власне на цьому й будувалося так зване "білоруське економічне диво". Завдяки дешевим енергоносіям та кредитам, які нібито не потрібно було повертати (адже російським пенсіонерам та вчителям гроші не потрібні) запрацювали радянські заводи та вдалося побороти безробіття.

Як Білорусь стає частиною Росії:

Лукашенко активно інвестував московські гроші в інфраструктуру – зробив дороги та привів країну у режим "бідненько, але чистенько". Але за все потрібно платити, навіть за "московські кредити" – Росія забажала взамін не гроші, а саму Білорусь.

Коли Лукашенко це нарешті у середині 2010-х зрозумів, то почав загравати з Заходом й думати про "план Б", але було вже запізно. Нині диктатору нічого не залишається, як спостерігати, як його країна поступово перетворюється на частину Росії, а йому самому підшукувати тепленьке містечко десь у Ростові. Ну, а для простих білорусів продовжуються темні часи – вони продовжують розплачуватись за помилку, яку зробили їх батьки 27 років тому.

#ЖывеБеларусь!