Я часто кажу, що цю війну розпочали не військові, а журналісти, які підготували для них ґрунт. З самого початку агресії РФ саме цей телеканал разом з LifeNew, RussiaToday, НТВ транслював основні меседжі ненависті, фейки, тиражував міфи про українців, нашу армію та перекладав провину за війну на нас з вами.
Читайте також: Війна триває не лише на фронті, або Чому шкідливо дивитись ТБ
І саме з "Росією-24" телеканал NewsOne, який пов'язаний з Віктором Медведчуком, збирався проводити телеміст "Надо поговорить". І вже наступного дня після цієї заяви NewsOne скасував так званий телемарафон, заявляючи, що захід скасовано через акції протесту, погрози фізичної розправи стосовно журналістів і їх близьких.
В контексті цих подій я бачу сенс розглянути 2 теми, які дуже непокоять наше суспільство: як працює російська пропаганда та що з цим робити?
Як працює російська пропаганда
Я люблю починати з важчих задач, тому почнемо з першої. Чи ви колись стикались з російською пропагандою? Вперше я її побачив ще під час Майдану. І сказати, що вона мене шокувала – це не сказати нічого. Я тоді побачив ось цей сюжет:
Відео: Кисельов про Україну
Вперше, коли бачиш справжню пропаганду, забути важко. Вона виглядає таким собі привітом з альтернативної реальності. Її завжди цікаво послухати, коли ти точно знаєш, що відбулось в реальності справжній.
Геббельс сказав, що якщо дати йому засоби масової інформації – то він здатен перетворити цілу націю на стадо свиней. Ну, а Дмитра Кисельова називають "геббельсом" сучасності, і доступ до ЗМІ у нього з колегами є. Та й ґрунт для їхньої творчості з російського народу вийшов пречудовий.
Дмитро Кисельов
І все ж. Коли це виникло і як працює? За однією з версій російська пропаганда виникла між війнами росії з Грузією і Україною після проведення в Росії ряду фокус-груп, які показали зростання протестних настроїв серед росіян і переміщення цих настроїв в регіони. Російська влада дуже боїться майданів, масових акцій протесту у себе вдома, і їй треба було щось з цим робити. Ну і рішення швидко знайшлось.
Основними принципами російської пропаганди є:
- швидкість
- великий об'єм та кількість каналів донесення
- відсутність логіки
- підтримка тролів в інтернеті
- безперервність
- циклічність
Головний пропагандист гітлера Геббельс казав, що люди не стануть вірити у маленьку брехню. Вони повірять у велику. Росіяни використовують цей феномен регулярно. Вони не соромляться не те щоб нахабно перекручувати події, їм абсолютно не лінь вигадувати нові. Так вони запропонували світу прилзно 10 версій збиття малазійсього боїнгу. Причому, усі вони були підкріплені доказами: від іспанського диспетчера Карлоса, який бачив військові літаки України, до звинувачень, що це був український БУК.
ВІдео: а так росіяни роблять репортажі з війни
Пропаганда використовує вади людської психіки. Одна з них полягає у швидкості. В сучасному світі людина просто фізично не встигає перевіряти усю інформацію, яка у неї летить звідусіль. І це дає більше можливостей фейковим і псевдоправдивим ресурсам. Людський мозок вважає, що інформація отримана з багатьох різних джерел є правдивою. А якщо вона іще й підтримує систему цінностей глядача – то дуже правдивою.
Читайте також: 112 канал скасовує показ скандального фільму про "громадянську війну" в Україні
Крім того, люди мають вищий рівень довіри до медіа, які оформлені як офіційні і серйозні ЗМІ. Картинка на більшості російських каналів і дійсно хороша. Там якісні студії, ведучі з поставленою вимовою і в хороших костюмах. Ну як же їм не повірити? Та сама історія і з інтернет-ЗМІ. Усі вони, навіть останні інформаційні-помийки для вкидування фейків виглядають дуже симпатично. Вони не жалкують грошей на дизайн.
З майданчиками ми розібрались. Їхня задача закинути вам з різних боків одне й те саме повідомлення, щоб у вас було менше приводів сумніватися. Розрахунок іде на те, що ви не станете, або банально не можете перевірити достовірність почутих фактів через брак часу і можливостей. Тоді як у їх авторів є і те, і інше.
Фейкові новини можна підтримати думками "експертів", а також "фото- та відеодоказами". Ну тобто якщо сказати, що малазійський боїнг збили українці – це слабувато, але завжди можна зробити це з впевненим коментарем якогось генерала, перебити це відео на якому злітає винищувач і домалювати у фотошопі на гугл карту літак.
Людині здається, що одне і те саме повідомлення отримане з різних джерел представляє різні точки зору, а значить правильне. Джерела і підтвердження забудуться, а емоційний шлейф – ні. Ще краще, коли хтось зі спікерів дуже схожий на цільову аудиторію повідомлення.
Відео: російське медіа про малазійський боїнг
Так, до речі, приживається більшість міських легенд. Найпростіший приклад – заяви в ефірі російського телебачення про звірства української армії по відношенню до російськомовних на Донбасі. Жодних фактичних підтверджень цьому не було, але сприймалось росіянами, як безапеляційна істина. Бо не можуть же брехати звідусюди і усі? Правда? А виявилося, що можуть. І через якийсь час уже звичайні люди почали повторювати меседжі пропагандистів.
Для більшої переконливості потрібна точка зору, яка підтримується великою кількістю аргументів і подачею, що не терпить заперечень. Це може бути або групове цькування незгодних в ефірі або те саме у виконанні армади тролів онлайн.
Також важливо розуміти, що виправити враження, яке в аудиторії уже склалося, значно складніше і дорожче ніж посіяти перше. І якщо на початку подій аудиторії показано одну їхню версію, то згодом стає складно переконати її, що це неправда. І тут не треба далеко ходити за прикладами. Перша версія подій в Україні, яку почули на заході, була правдива. І переконати європейців у існуванні хунти та фашистів дуже складно, особливо після чергових демократичних виборів. А тепер подивіться на тих, хто дивився "Росію-1" і читав різні інші інформаційні помийки, частина з яких, на жаль, уже легалізована в Україні. Ну а далі, як кажуть, "важко битися гвинтівкою правди проти танків пропаганди".
Російська пропаганда в інших країнах світу
Російська пропаганда присутня не лише у нас. Вона є у багатьох країнах і переслідує там різні цілі. Міжнародне дослідження російської пропаганди у Східній Європі показало наступне.
► Чехія. В Чехії пропаганда фокусується на проблемах, пов'язаних з мігрантами з арабських країн, небезпекою ісламізації Європи, терористичним атаками. Критикується західна політична еліта, США показують як агресорів, а Євросоюз – союз слабким та наївним. Україна виступає в образі "зруйнованої війною, з некомпетентним урядом". Росію згадують не так часто, але зазвичай в позитивному ключі, або як жертву політики Заходу.
► Угорщина. В Угорщині система проросійської пропаганди побудована інакше. Дезінформація від РФ часто з'являється в національних медіа, зокрема, в державних або контрольованих урядом. І це суттєвим чином відрізняє Угорщину від інших країн. Угорські медіа цитують політиків РФ, транслюють російські новини та навіть посилаються на інформацію від так званих "Л/ДНР". Деякі угорські журналісти тісно пов'язані з Росією та підтримують її політику. Контент, який виробляється в межах пропагандистської кампанії, орієнтований саме на угорську аудиторію. При цьому антиміграційні, антиНАТІвські, антиамериканські меседжі займають вагому частку в дезінформаційних кампаніях.
Читайте також: Яку роль відіграє РПЦ у війні з Україною: інтерв'ю з військовим капеланом
► Молдова. Але чи не найбільший вплив Росія здійснює на медійний простір Молдови, в якій працюють представництва медіахолдингів РФ, а проросійські політичні групи мають власні медіа. Меседжі достатньо передбачувані: "Європа скоро розвалиться", США намагається розпочати війну проти Росії і Молдова стане полем бою, майбутнє Молдови пов'язано виключно з курсом на зближення з Росією.
► Польща. А ось російська пропаганда в Польщі спрямована на підрив дружніх відносин між Польщею та Україною. В медійних кампаніях акцент робиться на складному минулому Польщі та України, темах вандалізму, знищення пам'ятників в обох країнах. Також використовуються теми критики НАТО, звинувачення керівництва країни в русофобії.
Як боротися
І перед кожним своїм наступним нападом Росія проводить пропагандистську "артпідготовку". Так було перед Майданом і перед окупацією Азову. Європейські експерти помітили це іще за рік до подій. Росія використовує слабкі сторони демократії проти неї самої. Демократичні країни не можуть забороняти діяльність ЗМІ, просто через те, що так захотілося.
Пропагандистські ЗМІ дуже гарно видно по їхній тональності і повідомленням, які вони несуть. Але по формальним ознакам їх причетність до російської пропагандистської машини буває складно довести. Хоча навіть в Америці, для якої свобода слова давно є однією з найсвященніших корів, уже зобов'язали зареєструвати як іноземних агентів російський телеканал RussiaToday (RT), а потім і російського радіомовника Sputnik.
Читайте також: Як Україні перемогти Росію в інформаційній війні
То що ж в Україні? На даний момент телеміст, про який ішла мова, було скасовано, і за справу взялися нацрада та СБУ. Ініціювали скасування ліцензії каналу через суд. Щось мені підказує, що її навряд скасують. І канал вільно існуватиме, як і за часів попередньої влади. Хоча невелика надія усе ж є. І ми разом з іншими активістами спробуємо це рішення дотиснути.
Але, в цілому, з поточною законодавчою базою нам складнувато буде боротись проти російської пропаганди.
Тому нам треба робити 3 речі:
- Вимагати від парламенту законодавчого врегулювання і ускладнення умов роботи для сумнівних ЗМІ. Можна їх навіть не забороняти, а хоча б реєструвати як іноземних агентів, як це уже роблять в Америці.
- Треба чинити тиск на парламент, канали та органи державної влади. Бо вулиця дуже непогано змушує політиків замислюватись.
- І найголовніше – на Заході уже дійшли думки, що не останньою зброєю проти пропаганди є викриття не окремих спотворених фактів, а примітивних і маніпулятивних методів її ведення. Кажучи простіше, треба пояснювати іншим, як працює цей механізм. Що я власне щойно і зробив.
Тому зберігайте голову холодною, порох сухим і не забудьте допомогти своїй армії.