Про це другий президент України розповів в інтерв'ю журналу Ukraine to NATO. Політик зауважив, що під час Холодної війни та після неї ядерна зброя була, радше, механізмом стримування – бо держави побоювались робити те, чого не можна.

До теми Кремль хотів не порозуміння, а підкорення, – Кучма про важкі переговори з Путіним

Росія – гравець нового типу, – Кучма

Загроза в тому, що в будь-який момент це може скінчитися. Всі ці роки діяли жорсткі правила гри, які ніхто не порушував. Але тепер з'явився гравець абсолютно нового типу. Це Росія Путіна. Вона постійно випробовує Захід на піддатливість, вона кожним наступним кроком тестує його на глибину порушення правил, яку він їй дозволить,
– зауважив Кучма.

Другий президент сказав, що може пригадати лише один випадок, коли Росія відступила – це суперечка з Україною у 2003 році за острів Тузла, що посередині Керченської протоки.

Москва не зустрічає реальних перешкод

"Після цього вона йде тільки вперед. Може, ще не на максимальній швидкості, але майже не гальмуючи, бо не зустрічає перешкод", – сказав Кучма.

Приклади такої агресивної політики – конфлікти у Південній Осетії, Абхазії, у Криму, війна на Донбасі, застосування хімічної зброї. Під час Холодної війни такі дії не пройшли б безкарно. Проте зараз, сказав Кучма, Захід з важкістю збирається для пошуку консенсусів.

Росія вже вголос говорить про можливість і виправданість застосування тактичної ядерної зброї в локальних конфліктах. Я боюся, що так і ядерне стримування може виявитися під питанням,
– наголосив другий президент України.

Країни НАТО бодай теоретично захищені принципом "один за всіх, усі за одного", але це не стосується України, червоні лінії проти якої порушують все частіше.

Читайте також У Путіна зрадіють: Росія не може дочекатися розколу між ЄС та НАТО

Зеленський зауважував, що Росія здатна лише забирати

Зазначимо, що раніше схожу думку висловлював президент Володимир Зеленський. Він під час виступу у Стенфордському університеті сказав, що політика Росії спрямована лише на те, щоб забирати, а не на те, щоб давати. Саме це, незважаючи на багато спільного з Україною, і є головною відмінністю між державами.