16 квітня президент Зеленський підписав закон про мобілізацію, а вже 17 квітня текст документу був опублікований у державних виданнях. Це означає, що нове законодавство запрацює вже 18 травня.

Дивіться також Мобілізація жінок:чи можуть їх призвати на службу за новим законом

Проблеми із відповідністю до Конституції

За словами міністра юстицій Дениса Малюська, новий закон про мобілізацію може зіткнутися із проблемами, пов'язаними із невідповідністю окремих пунктів положенням Конституції.

Йдеться передусім про обмеження, передбачені для ухилянтів.

Міністр пояснив, що загалом Основний Закон України дозволяє обмежувати права людей на час дії воєнного стану.

Тому покарання для ухилянтів теоритично є конституційними. Водночас на практиці все залежатиме від того, як депутати сформулювали процедуру обмеження прав, зазначив Малюська.

Нагадаємо, що у фінальній версії законопроєкту про мобілізацію, яку підписав президент, пропонується тимчасово заборонити для порушників користування транспортним засобом.

Слід зауважити, що спершу депутати пропонували набагато жорсткіші покарання. Зокрема, заборону виїзду з України, арешт рахунків у банках тощо. Втім, Комітет з нацбезпеки ці пропозиції відхилив.

Як каратимуть ухилянтів

Якщо чоловік не приходить за повісткою до ТЦК, тоді поліція примусово доставляє його у військкомат. Або ж ТЦК протягом 5 днів надсилає людині на пошту рекомендованого листа із вимогою з'явитися. Якщо протягом 10 днів громадянин так і не прибуває, ТЦК звертається до суду і просить, аби порушнику заборонили керувати автівкою.

Нагадаємо, що уряд підготував окремий законопроєкт щодо відповідальності за порушення мобілізації та військового обліку. Нещодавно Рада ухвалила його у першому читанні за основу. Так, Кабмін запропонував, аби за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, включно з відмовою від проходження медичного огляду, карали тюремним терміном на 3 – 5 років.

Також були окреслені розміри штрафів: за порушення законодавства про оборону і мобілізацію в мирний час – 34 000 – 85 000 гривень для громадян та посадових осіб, в умовах особливого періоду – 153 000 – 204 000 гривень.

Водночас Комітет Верховної Ради з правоохоронної діяльності рекомендував зменшити розміри штрафів і прибрати кримінальну відповідальність.