Мобілізація по-новому: як працюватиме ухвалений законопроєкт

Понад три місяці обговорень, більш як чотири тисячі правок, низка скандалів – і Верховна Рада ухвалила в цілому закон про мобілізацію. 11 квітня його підтримали 283 народні депутати, а 16 квітня підписав Зеленський.

З фінального тексту законопроєкту виключили норми про демобілізацію військових після 36 місяців безперервної служби. Натомість спробували додати фінансової мотивації, внормувати питання відпусток і бронювання.

Як закон змінить життя військовозобовʼязаних? Як він вплине на українців за кордоном? Хто збереже право на відстрочку? Та на що матимуть право представники ТЦК? Читайте в аналізі Центру спільних дій, підготованому для 24 Каналу.

До теми Ці зміни допоможуть військовому керівництву, – Зеленський про законопроєкт щодо мобілізації

Як тепер мають вручати повістки

Не можна просто дати папірця людині посеред вулиці – у повістці обовʼязково мають бути вказані мета виклику, місце, день та час явки військовозобовʼязаного до ТЦК.

Громадянин, якому вручають повістку, може вимагати від представників ТЦК назвати їхні прізвища, ім’я та по батькові, посаду, а також показати службові посвідчення, і вони зобовʼязані виконати цю вимогу.

Закон запроваджує фото- та відеофіксацію перевірки документів та вручення повістки, але ці вимоги набирають чинності через 3 місяці після опублікування закону.

Після того, як військовозобов'язаному вручили повістку, він може не прийти до ТЦК тільки з поважних причин. І це треба буде підтвердити документально. Не зʼявитися в ТЦК йому можуть перешкодити хвороба, непереборні обставини на кшталт стихійного лиха чи ракетного удару. Де взяти довідку про смерч або обстріл – достеменно не відомо. Й радше за все, поважність цих обставин у ТЦК вирішуватимуть вже особисто з кожним військовозобовʼязаним. Це одна поважна причина неявки – смерть близького родича.

Та що б не завадило людині прийти до ТЦК, вона має якнайшвидше (але не пізніше, як за три доби після вказаних у повістці дати й часу) звʼязатися із центром комплектування, повідомити про все й прийти туди протягом тижня.

А якщо все ж ігнорувати ТЦК чи військовий облік

У період проведення мобілізації, як-от нині, громадяни віком від 18 до 60 років повинні носити з собою військово-облікові документи – військовий квиток чи посвідчення військовозобовʼязаного.

А якщо громадянин не зʼявляється до ТЦК, то його керівник звертається до Нацполіції – щоб ті доставили людину вже примусово. Якщо ж поліція цього зробити не може, то повідомляє про це ТЦК і його керівник протягом 5 днів надсилає громадянину рекомендованого листа поштою – щоб той зʼявився до ТЦК.

Якщо громадянин не прибуває до ТЦК протягом 10 днів після вручення вимоги, то ТЦК йде в суд і просить, щоб людині тимчасово заборонили керувати автівкою. Що означає вручення вимоги? Це дата поштової відмітки про вручення або відмову від рекомендованого листа. Якщо його не вдалося вручити зовсім – це теж вважається формою вручення, і 10-денний відлік йтиме після цієї дати.

Щоб суд задовольнив вимоги ТЦК, останній має довести, що:

• громадянин не виконав обов'язків, передбачених законом про мобілізацію та вчинив адміністративне правопорушення – порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію;
• Нацполіція не змогла доставити громадянина до ТЦК;
• ТЦК вручив громадянину вимогу про виконання обов'язку;
• громадянин не виконав зазначеного у вимозі обов'язку.

Що цікаво – якщо людина авто не водить, то їй нічого не загрожує. А ще суд не може обмежити людину в праві керувати авто, якщо це – її основний заробіток (водій), або ж авто необхідне для члена родини з інвалідністю.

Але до цієї норми є питання. Позбавлення права керувати транспортним засобом через адміністративний суд суперечить самій суті адміністративного правосуддя. Завданням Кодексу адміністративного судочинства є захист прав людей від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У випадку із позовом ТЦК йдеться не про адміністративний спір, а притягнення до відповідальності за невиконання свого конституційного обов'язку. Такі справи мали б розглядатися в рамках кримінального процесу або у справі про адміністративне правопорушення.

Які загалом обовʼязки чоловіків і жінок щодо мобілізації

Протягом двох місяців після набрання чинності указом президента про мобілізацію військовозобов'язані мають уточнити свої дані через ЦНАП, електронний кабінет (його реєструють добровільно) або у ТЦК за місцем перебування. А за викликом ТЦК вони мають зʼявлятися у строк та місце, зазначені у повістці, щоб стати на військовий облік чи отримати направлення на медогляд.

Громадяни України, незалежно від статі, під час мобілізації мають надавати будівлі, споруди, транспортні засоби та інше своє майно Збройним силам України та іншим військовим формуванням. Вартість майна мають відшкодувати.

Протягом 60 днів після набрання чинності указом Президента про оголошення мобілізації військовозобов'язані мають уточнити свої облікові дані через ЦНАП, електронний кабінет військовозобов'язаного або у ТЦК за місцем перебування.

У період проведення мобілізації громадяни віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військовий квиток чи посвідчення військовозобовʼязаного та пред'являти його на вимогу поліцейського, представника ТЦК або на запит працівника Державної прикордонної служби.

Також громадяни повинні надавати під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше своє майно Збройним силам України та іншим військовим формуванням із подальшим відшкодуванням вартості.

Що з українцями за кордоном

Чоловіки за кордоном без військо-облікових документів (квитка чи посвідчення) не зможуть ані оформити паспорт чи закордонний паспорт, ані скористатися консульськими послугами.

Щоб уникнути неприємностей, українцям за кордоном треба оновити персональні дані протягом 60 днів після набрання чинності законом про мобілізацію. Зробити це можна телефоном або через електронну пошту ТЦК.

Або ж можна буде оформити паспорт тільки з одночасним оновленням даних.

Чи можуть бути винятки? Так, ця норма не застосовується до таких консульських випадків:

• під час оформлення посвідчення на повернення в Україну;
• під час вчинення консульських дій щодо дітей громадянина України;
• другий з батьків цих дітей є іноземцем або особою без громадянства;
• вчинення дій за заявами громадян України, які перебувають під арештом, затримані чи позбавлені волі за кордоном.

А як із мобілізацією жінок

Мобілізація жінок може бути лише добровільною. Добровільною для жінок також буде базова військова служба та базова загальновійськова підготовка (про них поговоримо далі).

Жінки, які перебувають на військовому обліку, можуть бути призвані на військову службу чи залучені для виконання робіт із забезпечення оборони держави у воєнний час у добровільному порядку.

Без строкової служби. Натомість – базова військова служба та базова загальновійськова підготовка.

Замість нинішньої строкової служби з 1 вересня 2025 року діятиме базова військова служба для всіх чоловіків від 18 до 25 років. Вони можуть вибрати період її проходження до 24-річного віку. В мирний час це триватиме до пʼяти місяців, під час воєнного стану – до трьох.

Базову загальновійськову підготовку (БЗВП) проходитимуть для отримання військової спеціальності у військових і навчальних закладах. Її включать до навчальних планів вишів як окрему навчальну дисципліну.

Військовозобов'язані до 25 років, які пройшли БЗВП чи базову військову службу, матимуть відстрочку, і призвати їх можна буде тільки за згодою.

Хто звільняється від проходження БЗВП?

• призовники, визнані за станом здоров'я непридатними до військової служби;
• призовники, які до набуття громадянства України пройшли військову службу в інших державах;
• призовники, які вже проходили військову службу.

Громадяни, які не пройшли БЗВП або базову військову службу, не зможуть стати держслужбовцями, службовцями ОМС, прокурорами (окрім прокурорів САП). Однак ця норма є абсурдною, адже їх усіх можна забронювати. При цьому проходження підготовки жодним чином не впливатиме на те, як вони виконують свої професійні обов'язки. Крім того, цікаво, як проходження БЗВП корелюється із виконанням професійних обовʼязків прокурорів САП.

Хто матиме право на відстрочку

Відстрочка – одне із найчутливіших питань закону. По-перше, право на неї матимуть заброньовані. Про них детальніше – в наступному пункті.

Що ж до відстрочки, то її отримають ті, хто утримує трьох і більше дітей і не заборгував аліменти. Так само – опікуни осіб з інвалідністю та недієздатних осіб, власне особи з інвалідністю (але кожні 6-12 місяців вони мають проходити ВЛК).

Не можуть мобілізувати усиновлювача, на утриманні якого є дитина до 18 років, яка до моменту усиновлення була сиротою або позбавленою батьківського піклування.

Також не можна буде призвати на військову службу під час мобілізації студентів, які навчаються за денною або дуальною формами на вищому рівні, ніж раніше, та за однією спеціальністю.

Тобто друга освіта чи повторний вступ на ступінь, який ви вже здобували, а також навчання на заочній чи дистанційній формі не передбачають відстрочки від мобілізації,
– пояснює аналітикиня Оксана Заболотна.

І це все? Ні, відстрочку матимуть також:

• громадяни, які мають дитину до 18 років, а інший з подружжя проходить військову службу;
• мають дружину (чоловіка), батьків або батьків дружини з-поміж осіб з інвалідністю І чи ІІ групи. (Але норма не діє, якщо в сімʼї є інші працездатні особи, зобов'язані відповідно до закону їх утримувати). Те ж саме – щодо осіб, зайнятих постійним доглядом за хворою дружиною, дитиною чи своїми батьками;
• жінки та чоловіки, чиї близькі родичі загинули або пропали безвісти під час проведення АТО або бойових дій під час широкомасштабного вторгнення;
• членів сімей Героїв Небесної Сотні;
• працівники підприємств, які залучалися до забезпечення АТО та загинули або померли під час АТО;
• звільнені зі служби у зв'язку зі звільненням з полону (їх можна призвати тільки за згодою).

Крім того, не призиватимуть докторантів та інтернів, які навчаються за денною або дуальною формами, а також наукових та науково-педагогічних працівників закладів освіти за основним місцем роботи принаймні на 0,75 ставки.

Студенти, які мали право на відстрочку й втратили його, мають право завершити навчання до кінця навчального року з дня набрання чинності цим законом.

Трохи диджиталізації: оформити відстрочку можна буде за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі отриманих даних з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують право відстрочки.

А кого можуть забронювати

Окрім працівників критично важливих підприємств, бронювання поширюється на державних службовців категорії "А", голів обласних, районних рад, сільських, селищних, міських голів.

Держслужбовців категорій "Б" і "В" та працівників органів місцевого самоврядування можуть забронювати до 50% від кількості військовозобов'язаних у відповідному органі влади.

Також бронюванню підлягають військовозобов'язані, які працюють в органах державної влади, НПУ, НАБУ, ДБР, БЕБ, ДСНС, Державній кримінально-виконавчій службі, органах прокуратури, Службі судової охорони, в судах чи патронатних службах.

Що передбачає закон власне для військових

В законі про мобілізацію є величезний блок, який стосується соціального захисту військовослужбовців – лікування, доплат і відпусток. Але якщо держава заявляє, що немає грошей для комплектування, то витрачати гроші на додаткову мотивацію безвідповідально, бо їх просто немає. Разом із тим, прописано в законі чимало.

Так, Кабінет Міністрів має встановити розміри винагороди за знищену й захоплену військову техніку (від 12 до більш як 900 тисяч гривень). Також військовослужбовці матимуть право протягом трьох місяців після укладення контракту отримати сертифікат на 150 тисяч гривень для купівлі авто.

В разі укладення першого контракту військовий матиме право на компенсацію половини від першого внеску за кредитом в рамках програми єОселя. А ще – на додаткову виплату 100 тисяч гривень після першого й другого року служби.

Крім того, якщо військовослужбовець виведений у розпорядження командира, бо потребує тривалого лікування, то за ним зберігаються щомісячні виплати протягом всього терміну лікування. Тим, хто знаходиться у відрядженні, мають відшкодувати фактичні витрати, покривати харчування й добові. На три місяці зберігаються виплати для тих, хто взяв відпустку після звільнення з полону.

Щодо відпусток, то щорічна відпустка має надаватися частинами, але є умова: основна її частина – не менше 15 календарних днів та при одночасній відсутності не більше 30% загальної чисельності військовослужбовців відповідного підрозділу. Однак враховуючи дефіцит кадрів в армії та загальну тенденцію до недоукомплектованості підрозділів, отримати відпустку буде малореально на практиці.

Одноразова грошова допомога у разі загибелі військовослужбовця не може бути меншою, ніж 15 мільйонів гривень.

Та доцільніше було б не показово посилювати соціальний захист, а посилювати оборону й при цьому змінювати умови служби. Адже невиконані обіцянки згодом підірвуть довіру до влади. А більше фінансових військовим не означає, що вони зможуть довше вести бойові дії.

Коли все це набуває чинності

Закон набере чинності через місяць після публікації. Після того, як закон про мобілізацію набере чинності, певний час триватиме перехідний період – для того, щоб військовозобовʼязані могли оновити дані через електронний кабінет, ЦНАП чи ТЦК.

Важливо! У середу, 17 квітня, закон про мобілізацію було опубліковано у офіційному парламентському виданні "Голос України". Таким чином, новий закон запрацює вже з 18 травня.

Після публікації Кабмін повинен:

• протягом місяця переглянути порядок бронювання військовозобов'язаних та ухвалили нові нормативно-правові акти, а також забезпечити роботу при ЦНАПах та центрах зайнятості рекрутерів для війська;
• протягом двох місяців забезпечити створення та функціонування електронного кабінету військовозобов'язаного;
• протягом трьох місяців – внести до парламенту законопроєкти, які забезпечать ротацію, звільнення та реабілітацію військовослужбовців під час воєнного стану.

Важливість закону про мобілізацію важко переоцінити. Він врегульовує порядок вручення повісток, впорядковує підстави для відстрочки та бронювання, а також сприятиме впровадженню єдиної системи обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів.

Разом із тим, відсутній дієвий механізм, щоб всі стали на військовий облік.

Авторка – Оксана Заболотна, керівниця напряму національної аналітики Центру спільних дій.