Архів
Курси валют
Погода
21°C
23°C 18°C
  • неділя
    24°C 18°C
  • понеділок
    24°C 17°C
  • вівторок
    25°C 19°C
youtube @24
Loading...
google @24
RSS СТРІЧКА
Загальний RSS

Топ новини

Відео новини

Реінтеграція Донбасу: які серйозні зміни чекають українців

Закон про реінтеграцію Донбасу: деталі
Закон про реінтеграцію Донбасу: деталі / 24 Канал

Закон про реінтеграцію Донбасу прийняли у Верховній Раді в другому читанні. Він набере чинності наступного дня після опублікування в офіційній пресі.

Сайт "24" проаналізував головні засади закону про реінтеграцію Донбасу. Зазначимо, в документ внесли правки щодо Криму і Севастополя, тож далі йтиметься про окуповані території Луганської, Донецької областей і Криму. Повний текст документа можна переглянути на сайті Верховної Ради. Про основні зміни, які чекають нас після підписання й опублікування закону – читайте далі.

Читайте також: Рада ухвалила законопроект про реінтеграцію Донбасу

Більше не АТО. А що тоді?

У законі про реінтеграцію Донбасі Російська Федерація вперше офіційно називається агресором. Документ визначає, що Російська Федерація є ініціатором збройної агресії проти України та окупантом частини української території. Тому Україна більше не проводить АТО, а вживає заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, стримування і відсічі російської збройної агресії.

Терористичні організації "ДНР" та "ЛНР" називатимуться "представниками окупаційних адміністрацій РФ". Відповідно, тепер українські в'язні в полоні "ЛДНР" та Росії називатимуться не заручниками, а військовополоненими.

Межі окупації будуть визначатися президентом України за поданням Міністерства оборони і на основі пропозицій Генштабу ЗСУ.

Реінтеграція Донбасу
Що змінить закон про реінтеграцію Донбасу: в Україні більше не АТО, а заручників назвуть військовополоненими

Читайте також: Скільки українців за мир на Донбасі "за будь-яку ціну" та в чому проблема законопроекту про реінтеграцію Донбасу

Україна не відповідає за дії окупантів, але фіксує всі порушення

Згідно із законопроектом, Україна не відповідатиме за дії окупантів на тимчасово окупованих територіях. Водночас українська влада збиратиме інформацію про всі порушення, які там здійснюються, аби потім притягти Росію до відповідальності. Усі члени окупаційної адміністрації, тобто Плотницький, Захарченко і всі їхні псевдоміністри понесуть кримінальну відповідальність.

Однак, у законопроекті не вказані ні період, ні умови заподіяння такої шкоди, ні територія, на якій це сталося, що може ускладнити доведення вини Росії в міжнародних судах.

Право власності на окупованих територіях

За фізичними та юридичними особами зберігається право власності на майно, у тому числі на нерухоме майно і землю на окупованій території, якщо вони здобули його у відповідності до чинного законодавства України.

Читайте також: Ціна окупації Донбасу: Луценко розповіла, яку шалену суму втратила Україна

Які документи, видані окупантами, будуть дійсні?

Юридичні акти, які видають окупаційні адміністрації РФ, є нечинними та не створюють правових наслідків. Україна не визнає жодного "закону", виданого окупаційними адміністраціями Росії. Дійсними визнаються лише документи, що підтверджують факт народження або смерті особи на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, які додаються до заяви про державну реєстрацію народження особи та заяви про державну реєстрацію смерті особи відповідно.

Хто керуватиме відсіччю?

Замість штабу АТО тепер з'явиться Об'єднаний оперативний штаб ЗСУ. Він буде головним органом, якому будуть підпорядковані сили ЗСУ, Нацполіції і всі, кого залучають до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, стримування і відсічі російської збройної агресії в Донецькій та Луганській областях. Командувача об’єднаних сил призначатиме Президент України.

Читайте також: Закон про реінтеграцію Донбасу: ТОП-8 відповідей на головні питання

Війна чи дипломатія?

В законі передбачено, що Україна залишається відданою "курсу політико-дипломатичного врегулювання конфліктів на основі норм і принципів міжнародного права та Статуту Організації Об’єднаних Націй". Але для забезпечення національної безпеки і оборони, стримування і відсічі російської збройної агресії Україна має право залучати особовий склад Збройних сил України та інших військових формувань з усім, що їм необхідно для роботи. Включаючи зброю, техніку, транспорт та інші здобутки цивілізації.

Обмеження в'їзду-виїзду на окуповані території

Командувач об’єднаних сил з урахуванням безпекової обстановки має право обмежувати в’їзд осіб на тимчасово окуповані території Донецької та Луганської областей та виїзд осіб із таких територій. Порядок в'їзду і виїзду осіб, а також переміщення товарів з/на окуповані території визначається Кабінетом Міністрів України.

Реінтеграція Донбасу: основні засади
Командувач Об'єднаного оперативного штабу ЗСУ матиме право обмежувати в'їзд/виїзд на окуповані території

Читайте також: В кулуарах вони говорять "ви програли війну", – інтерв'ю з Оксаною Сироїд про реінтеграцію Донбасу

На що матимуть право силовики

Під час відсічі збройній агресії Росії у зонах безпеки, прилеглих до району бойових дій, військовослужбовці, правоохоронці та особи, залучені до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, мають право:

1) застосовувати у разі крайньої необхідності зброю і спеціальні засоби до осіб, які вчинили або вчиняють правопорушення чи інші дії, що перешкоджають виконанню законних вимог осіб, які здійснюють заходи з оборони;

2) затримувати і доставляти вищезазначених осіб до органів Національної поліції України;

3) перевіряти у громадян і посадових осіб документи, що посвідчують особу, а у випадку відсутності документів – затримувати їх для встановлення особи;

Читайте також: Турчинов розповів, хто зможе їздити до Росії, коли Рада остаточно визнає її агресором

4) здійснювати особистий огляд громадян, огляд їхніх речей, транспортних засобів та речей, які ними перевозяться;

5) тимчасово обмежувати або забороняти рух транспортних засобів і пішоходів на вулицях та дорогах, не допускати транспортні засоби, громадян на окремі ділянки місцевості та об'єкти, виводити громадян з окремих ділянок місцевості та об'єктів, відбуксировувати транспортні засоби;

6) входити (проникати) в житлові та інші приміщення, на земельні ділянки, що належать громадянам, для виконання заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, на територію та в приміщення підприємств, установ і організацій, перевіряти транспортні засоби;

Читайте також: "Закон о деокупации Донбасса": Украина выходит из Минских договоренностей?

7) використовувати із службовою метою засоби зв'язку і транспортні засоби, у тому числі спеціальні, що належать громадянам (за їхньою згодою), підприємствам, установам та організаціям, крім транспортних засобів дипломатичних, консульських та інших представництв іноземних держав та міжнародних організацій.

"Слизькі" питання реінтеграції

Хоча після першого читання президентський законопроект зазнав змін, втім, документ досі далекий від ідеалу, констатують народні депутати.

Питання Криму

Так, наприклад, Світлана Заліщук звертає увагу на те, що хоча в тексті закону й додали до переліку окупованих територій АР Крим та Севастополь, однак в назву закону Крим не внесли. У преамбулі закону з'явилася згадка про Крим, але жодних механізмів повернення півострова законотворці не пропонують.

Не прописана дата початку окупації

У законопроекті не з'явилася точна дата окупації, на якій наполягали, зокрема, депутати від "Самопомочі". Це допомогло б Україні відстояти права у міжнародних судах. У законі є лише посилання на закон про статус Криму. Там прописана дата початку окупації півострова. Тож норму можна витлумачити так, що окупованим у нас є лише Крим.

Читайте також: Законопроект про реінтеграцію Донбасу: довкола чого точаться запеклі суперечки

"Ми пропонуємо чітко визначити дату окупації. Саме окремих регіонів Донецької та Луганської областей для того, щоб надати можливість як звичайним українцям, так і Україні в міжнародних судах вимагати компенсацію від країни-агресора – Росії – за всі ті збитки, які вона завдала як нашим громадянам, так і взагалі країні", – прокоментувала народна депутатка від "Самопомочі" Вікторія Войціцька.

Відновлення торгівлі з окупантами?

Віце-спікер Оксана Сироїд вважає, що цей закон передбачає відновлення торгівлі з окремими районами Луганщини та Донеччини.

Читайте також: Україна може відновити торгівлю з ОРДЛО: Сироїд пояснила, чому

"Величезна небезпека закладена в тому, що торгуватиме армія, тобто контролюватимуть торгівлю Збройні сили, об'єднаний оперативний штаб і так званий командувач об'єднаних сил. Я думаю, це величезна трагедія для Збройних сил, оскільки торгівля і Збройні сили несумісні", – розповіла Сироїд.

Позафракційний Дмитро Добродомов каже, що цим законом Рада фактично скасовує рішення РНБО про торгову блокаду ОРЛДО.

Можливість обмеження прав людини

Є велике питання щодо дотримання прав людини в частині обмеження в'їзду-виїзду на окуповані території, каже нардеп Світлана Заліщук.

Мустафа Найєм пояснює, що особи, які залучаються до здійснення заходів щодо забезпечення національної безпеки та оборони в Донецькій і Луганській областях, будуть наділені безпрецедентними повноваженнями (весь перелік читайте вище у розділі "На що матимуть право силовики"). За умов війни це правильно, однак, Найєм наголошує, що "ці повноваження виступають в силу при дуже неточно розписаних умовах і для для дуже широкого кола осіб".

Умови, за яких такі повноваження набувають чинності є описаними настільки розмито, що їх можна використовувати навіть в разі пожежної безпек,
– зауважив представник БПП.

"Порядок переміщення осіб і товарів на/з окуповані території встановлює Кабінет міністрів. Але ці норми можуть бути повністю проігноровані Командувачем об'єднаних сил. На жаль, багато поправок, в тому числі мої, які пропонували визначити хоча б загальні рамки переміщення осіб і товарів, були відхилені", – написав Найєм у Facebook.

Читайте також: Як депутати голосували за законопроект про реінтеграцію Донбасу: неочікувані деталі

"Необмежені" можливості для Президента

Прийняттям цього закону Верховна Рада формально-юридично схвалює рішення президента України про використання Збройних Сил та інших військових формувань для стримування і відсічі російської збройної агресії в Донецькій і Луганській. Як пояснює Мустафа Найєм, це означає, що закон наділяє президента правом одноосібно, без подальшого парламентського контролю вирішувати питання про застосування Збройних Сил України та інших військових формувань, що прямо суперечить п. 33 ст. 85 Конституції України.

Усі рішення в зоні колишньої АТО буде приймати командувач Об'єднаного оперативного штабу ЗСУ. А він і його повноваження будуть визначатися президентом України, що також суперечить Конституції (згідно зі ст. 106 повноваження Президента визначаються лише Конституцією України).

Читайте також: Найєм нещадно розкритикував свіжий законопроект щодо реінтеграції Донбасу

Джерело: 24 Канал
powered by lun.ua
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
Коментарі
Більше новин
При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів в Інтернеті відкриті для пошукових систем гіперпосилання
не нижче першого абзацу на Телеканал новини «24» — обов’язкові.
Цитування і використання матеріалів у оффлайн-медіа, Мобільних додатках, SmartTV можливе лише з письмової згоди Телеканалу новин «24».
Матеріали з маркуванням «Реклама» публікуються на правах реклами.
Усі права захищені. © 2005—2017, ПрАТ «Телерадіокомпанія “Люкс”», Телеканал новин «24»
Залиште відгук