Найбільше у цій ситуації мене дивує, те, що чільник новоствореного правоохоронного відомства (яке називає себе мало не вітчизняною ФБР) не потурбувався про захищеність від прослуховування? Роман Труба нічого не чув про Вотергейтський скандал, чи нічого не чув про вітчизняний акваріумний скандал (коли детективи НАБУ слухали чільника антикорупційної прокуратури Назара Холодницького)? Як взагалі сталося так, що директор ДБР прогледів встановлення у своєму кабінеті жучків? Мені чомусь здається, що це одне із перших, про що він мав подумати.

Детальніше: Касетний скандал Офісу Президента: у мережу злили прослушку з кабінету Труби

На жаль, Труба не перейнявся протидією. Чому? Тут варіанта два: або святий, або наївний. Але навіть якщо перший варіант, то немає потреби хвилюватися, що на нього можуть збирати компромат. Але не забуваймо, що це керівник правоохоронного органу, який розслідує в Україні злочини топ-корупції, то ж напевно в його кабінеті обговорюються такі речі, про які точно не треба знати стороннім. А саме фігурантам кримінальних проваджень, які цілком спроможні оплатити фахівцям встановлення тих жучків.

Навіть потенційна святість Романа Труби, думаю, не звільняє його від необхідності захиститися від прослуховування. Якщо мова не про святість, а про наївність директора ДБР – то я відверто не розуміє, навіщо нам наївний директор ДБР. Ця риса характеру на такій посаді – радше ознака непрофесіоналізму.

Чи можна вірити записам і що в них?

Мабуть, ні! Адже об'єм записів чималий, а підроблювати таку кількість не було б жодного сенсу. Для роздмухування скандалу вистачило б і однієї короткої розмови, де б актор голосом Труби якісно спародіював щось зашкварне. Проте, факт прослуховування підтвердив і сам директор ДБР. Роман Труба ще 21 вересня виклав світлини мікрофонів, що були знайдені у вентиляції його кабінету. Як знайшли та чому шукали, чи дізнались, хто встановлював – в ДБР не коментують.

Епізодів там кілька, але якщо підсумувати усе зводиться до того, що Роман Труба виконував замовлення Офісу Президента Володимира Зеленського щодо точкового кримінального переслідування персонажів попередньої влади. Труба начебто звітував перед Зеленським, Богданом, Рябошапкою по справах проти Порошенка й Супрун тощо.

І тут от здавалося б – а що такого? Мовляв, ставив президент директору ДБР завдання, той їх виконував, щоби вберегти посаду – а що не так?

Але директор ДБР не має виконувати вказівок президента щодо кримінальних переслідувань – це неприпустимо. Навіть не так – подібне втручання президента і його намагання вручну скерувати, кому має відсікти голову меч богині правосуддя. Так, ми всі пам'ятаємо, що Зеленський обіцяв виборцям швидкі посадки та саме тому він як може педалює тепер цю тему. Але ж Роман Труба категорично не мав під президента прогинатися!

Нагадаю, ДБР створювали, щоб це був незалежний антикорупційний орган, щоби це була повноправна державницька інституція, одна з тих, що здатна гарантувати в країні правосуддя, незалежно від забаганок можновладців. А Роман Труба – якщо вірити записам зробленим у його кабінеті – не впорався із таким завданням, не виправдав очікування українців і банально ліг під президента.

До теми: Труба назвав фейком і провокацією записи прослушки його кабінету