Цілком імовірно, що за Протасевичем стежили – про це свідчать слова самого активіста. Однак є інші способи, як могли його вистежити.

До теми "Мене чекає смертна кара": ЗМІ розповіли про слова Протасевича перед затриманням

Інформація про пасажира та його рейс: звідки її взяти

Отримати інформацію про наміри пасажира летіти певним рейсом (або про його присутність на борту) можна з щонайменше чотирьох джерел:

  • сервіси продажу квитків;
  • дані авіакомпаній про придбання квитків;
  • дані авіакомпаній (доступні аеропортам) про реєстрацію пасажирів на певний рейс;
  • дані прикордонного контролю (де він є).

Ці дані можуть акумулюватися в інформаційних системах правоохоронців. В Росії така система отримала назву "Розшук-Магістраль" – сюди інформація надходить на підставі реєстрації пасажирів на рейс. Цілком імовірно, що доступ до неї мають і правоохоронці Білорусі.

Власне база даних про реєстрацію на рейс і є найбільш зручною. Адже зараз багато пасажирів реєструються на рейс заздалегідь онлайн.

Натомість сервісів продажу квитків є дуже багато. Водночас вони можуть не мати представництв і бути не занадто залежними від національних поліцій.

Щодо даних прикордонного контролю, то вони з'являються тільки в момент проходження цього контролю. Також не містять відомостей про кінцеву точку маршруту (в разі пересадок) і не є доступними заздалегідь. Крім того, у багатьох випадках цього контролю може і не бути.

Чому спецслужбовці не скористалися системою "Розшук-Магістраль"

Вона дозволяє виставляти сторожовий контроль, і ініціатора повідомляють про реєстрацію на рейс в разі, якщо виліт або прибуття заплановано в межах кордонів держави. У разі Протасевича це не повинно було працювати, оскільки він летів ірландської авіакомпанією з Греції до Литви.

Теоретично можна допустити, що інформацію могли отримати від корумпованого працівника авіакомпанії, але це вкрай малоймовірно. Насамперед через те, що неможливо було передбачити, послугами якої авіакомпанії скористається Протасевич.

Також видається нереальною корупція чиновника з ЄС, адже всі запити до комп'ютерних баз враховуються. Та й тримати на постійному контролі придбання квитків конкретною особою та оперативно сповіщати замовника – дуже складно.

Стеження за Протасевичем – найбільш вірогідний варіант

За активістом могли стежити такими методами: зовнішнє спостереження, агентура в оточенні Протасевича або його знайомих, несанкціонований доступ до електронних ресурсів Протасевича, відстеження відкритої інформації по соцмережах Протасевича та його знайомих тощо.

Зауважимо, що інформація про те, що Протасевич вилетів у відпустку до Греції, напевно була доступною деякому колу осіб. Крім того, його місцезнаходження можна було відстежити з допомогою методів електронної розвідки.

В цьому разі, розуміючи, що літак, яким Протасевич буде повертатися до Вільнюса, пролетить над Білоруссю, досить буде зафіксувати його реєстрацію на певний рейс з Афін. Цілком імовірно, що він реєструвався онлайн або здавав багаж через інтернет.

Навіть, якщо не вийде точно встановити, на який рейс зареєструвався Протасевич, це буде і так ясно за часом прибуття в аеропорт і проходження контролю: навряд чи з Афін до Вільнюса вилітає кілька рейсів на день. Далі вмикається розроблений план. Присутність співробітників спецслужб безпосередньо на борту в цьому випадку не є обов'язковою.

Зверніть увагу Протасевич попереджав, що перед затриманням за ним стежили

Затримання Романа Протасевича: головне

  • Літак компанії Ryanair, який прямував з Афін до Вільнюса, 23 травня вимушено посадили у Мінську.
  • Рейс начебто замінували, хоча вибухівки так і не знайшли. Повідомлення про потенційну небезпеку надійшло від білоруських диспетчерів.
  • На борту перебували 123 пасажири. Серед них – ексредактор опозиційного телеграм-каналу NEXTA Роман Протасевич, якого затримали.
  • Також могли затримати дівчину активіста та ще 4 особи.
  • Пртасевичу загрожує до 15 років ув'язнення через кримінальні справи, порушені проти нього у Білорусі.
  • Західні держави різко розкритикували затримання Протасевича. Звільнити засновника NEXTA закликають ЄС і НАТО. Україна теж засудила дії офіційного Мінська, назвавши їх атакою на свободу слова.