Саме маріупольський спротив моніторить російські аеродроми та наявність там важливої авіації. Про це розповів 24 Каналу радник міського голови Маріуполя Петро Андрющенко, додавши, що ця робота займає не один день чи тиждень. Також він говорив про тиск ворога та нове маркування на техніці окупанта – читайте усе далі у матеріалі.

Дивіться також Збиття російського літака А-50: розвідка Британії розповіла про наслідки

У Росії залишилося лише 6 літаків далекого радіолокаційного виявлення, всім вже відомих А-50. Керівник Головного управління розвідки Кирило Буданов розповів, що орієнтовна підготовка до збиття над Азовським морем А-50 тривала 2 тижні. Я підозрюю, що це величезний шмат роботи вашого маріупольського спротиву, який триває не тижні, а всі ці роки.

Мабуть, 2 тижні дійсно готувалася ліквідація. Однак це лише підготовка, а як з'явилась інформація, як тривав моніторинг…

Наші очі бачать, що певний літак перебуває в певному місці. Потім потрібно дізнатися, він там раптово чи системно? Цим моніторингом насамперед займається спротив.

Те, що здобуває наш спротив, надходить до наших Сил оборони, спецслужб. Вже потім вони готують відповідні операції для того, щоб такі А-50 більше нікуди не літали.

З цього останнього збитого А-50, я просто нагадаю, що це ж другий літак. І це другий знову "наш". Я пропущу нецензурну частину у повідомленні людини, яка побачила цей А-50. Потім у цьому повідомленні було "ну що, знову?".

Той самий А-50, на тому ж аеродромі, звідки ми викладали фото після першого збиття. Кирило Олексійович (Буданов – 24 Канал) сказав, що ще 6 літаків у них залишилось. Ну, подивимося, скільки з них на цьому аеродромі ще опиниться.

З того, що нам відомо, росіяни перемістили свої літаки на інші аеродроми. Перемістили на ті аеродроми, по яких ми вже били орієнтовно 2 роки назад. Протягом 2 років вони їх не використовували, тому що боялись. Туди теж навели маріупольці свого часу, це була одна з перших вдалих операцій ударів по аеропортах.

Маріуполь страшне місто, не можна було так із ним витворювати. Тепер російська авіація дуже вдало перетворюється на підводні човни, як під селом Рибацьке цього тижня у нас сталось. Також чудово А-50 на шмаття розлітається, на дрібні "самольотіки".

А треба було 2 роки тому під час облоги надати маріупольцям можливість спокійно евакуюватися в Україну. Не надали, депортували, травили репресіями – тепер отримують бумеранги.

Ми казали, що помста і відплата – не відворотна, вони там сміялися на своїй Московії. Думаю, що вже їм не дуже смішно. Однак нам так комфортно.

російський літак а-50 характеристикиХарактеристики російського літака А-50 / Інфографіка 24 Каналу

Після чергового збиття наскільки вистачає їхньої паніки, передислокацій?

Тиждень був. От різниця була тиждень. Тоді ще ІЛ підхопили були, ми думали – все. А потім людина пише шокована (що ще один А-50 є – 24 Канал). Цього не очікуєш.

Це мені одразу нагадало Чорнобаївку. Так, про це говорив кл*тий Арестович, він же ж силовий розбійник, ми всі це розуміємо. Однак коли тоді звільнили Херсон і всі ми дізналися, що Чорнобаївка – це правда, то ми були шоковані, як таке можна витворяти. Один раз, на тобі другий, третій і так далі.

От така сама ситуація з цими А-50. Мабуть, що це пов'язано з якимись технічними історіями – довжина злітної смуги, можливість базуватись. На тому аеродромі був не лише А-50.

Коли я кажу про системні відстеження, на тому аеродромі одночасно з А-50 базувались декілька разів Іл-76. Проте вони не були там системно. Вони сідали на 1 – 2 дні, потім злітали і вже не з'являлися.

Також там деякі були Міг-30, ескадрилья стояла, а потім теж кудись була перебазована. Перекидання цього кримського аеропорту триває, А-50 там базувався постійно.

Бачили ми його, як він злітав, коли 7 лютого був обстріл України. Бачили, як він сідав. У нас тоді пішли відбої по Україні, а літак ще був не на місці. Ми всі заспокоїлися з командою, коли людина нам скинула фотографію, як сідає літак саме після обстрілу, після координації. Він сідав в аеропорт і стало зрозуміло, що великий обстріл закінчено.

Дійсно, вони беруть участь в координації. Ми бачили, що коли є великий обстріл України всіма видами ракет, які залишались на Росії, тоді вони підіймають літак в повітря для координації.

Будемо сподіватися, що тепер їм хоча б буде важче це робити. Можливо, їм треба буде більше пауз, або зможуть захопити менше територій. Результат точно є.

Коли вони говорять про friendly fire, це вони на кого розраховують цим меседжем прикрити свої величезні втрати?

Я ж постійно кажу, що росіяни лайно лопатами жеруть, їх цим годують. Підходить їм friendly fire.

Ми можемо подивитися, як це було, коли збили "СУшки" (Су-34 та Су-35С – 24 Канал) над Маріуполем цього тижня. Як це було?

Зверніть увагу Знищуємо швидше, ніж Росія виробляє: як Силам оборони вдається ефективно збивати ворожі Су-34

Спочатку пішло повідомлення для росіян, що це працюють, як вони завжди пишуть, "наші ВКС" (повітряно-космічні сили Росії – 24 Канал). Це визначає одразу, що "ми не знаємо, що відбувається, але має щось відбуватись хороше, щоб ви не панікували".

Наступне повідомлення було, коли стало зрозуміло, що воно продовжує "гепати" і якось воно не допомагає. Пишуть, "працює ППО". Тут вже приблизно якась правда була. Це було одночасно з тим повідомленням, коли якраз я написав, що ми збили російський літак і він падає в Рибацьке.

Наступне повідомлення було, що "х**ли врут", а після цього всі замовкли. Все. Тобто літак зник під Рибацьким приблизно одночасно зі всіма російськими повідомленнями. Весь тиждень ніхто нічого не згадує. Просто наче нічого не було.

Нібито не було збитої "СУшки", не було падіння. Єдине, що вчора гауляйтер Криму написав, що вони поховали літуна, якого знайшли під Рибацьким з цього літака.

І от так само буде із friendly fire. Тобто вони щось там поговорять зараз і забудуть. І все. Всі росіяни будуть впевнені, що це friendly fire, так буває. Як воно може так бути системно? Ніхто не замислився. Мабуть, що щось fire все ж таки відбувається. Мабуть, не такий він і friendly.

Путін знайшов порятунок від цього. Подарував повітряно-космічним силам Росії копію ікони "Спас Нерукотворний". І це після втрати 7 літаків за тиждень. Ви що думаєте, захистить?

Я глибоко атеїстична людина. Як більшість маріупольців, так історично сталося. Для мене це дивно. Як то кажуть, вибачте, російською – "на Бога надейся и сам не плошай". А в них – так тим більше.

Та ікона, не знаю, ну це просто сміх. Оце, що відбувається навколо, коли вони розуміють, що ми завдали сильного удару, – це сміх. З іншого боку, глибоко маргіналізоване населення. Там, де ми сміємося, вони це дійсно сприймають абсолютно нормально. І ми вже навіть не звертаємо на це уваги за 2 роки.

Вони вважають, що якщо результату від методичок немає, то є росгвардія, поліція, можна розігнати і всі задоволені.

Вийшов на вулицю з мікрофоном і спитав: "Хто тут думає не так, як думає Путін?" І немає нікого. Це що означає? Всі думають, як думає Путін. Все нормально, всі задоволені, розходимося. Ну, приблизно так там це працює.

Як би ви оцінили роботу контррозвідки Росії після нашого збиття А-50?

Я думаю, що погано. Є одна велика помилка росіян, системна, яка надає нам перевагу. Я дуже хвилююся, щоб ми не почали хворіти тією самою хворобою, тому що туди дійсно дуже легко скотитися.

До теми Путін придумав, як захистити свої літаки: спойлер – флоту це не допомогло

Що роблять росіяни і їх контррозвідка? Вона намагається оцінити й побудувати якісь плани передбачення, виключно базуючись на своєму уявленні про українців. Не те, які ми є глобально, а так, як вони думають. Вони шукають мотивацію і викидають припущення, яке не можуть прийняти. Наприклад, патріотизм чистого вигляду або помста.

Для них це неможлива мотивація. Вони бояться за гроші, а патріотизм для них – це просто ганчірка якась, якою вони прикривають все, що хочуть.

Вони на цьому програють. Вони не можуть зрозуміти, що ми дійсно виходимо на вулиці не за гроші. Вони не можуть зрозуміти, що немає ніякого "сороса", який за це все сплачує або ще когось іншого, а просто є поклик серця. Вони не розуміють, як працює наше волонтерство.

Тобто тут велика прогалина, тому що вони середньостатистичного українця намагаються оцінити через себе як середньостатистичного росіянина. А це дає нам перевагу, тому що ми інакші. В них вже немає часу нас вивчати, на щастя, тому ми будемо в певний спосіб їх випереджати.

У Донецьку прилетіло по ресторану "Аркадія", де окупанти святкували 23 лютого. Хоча самі вони кажуть, нібито ЗСУ обстріляли "Аркадію", "святкували весілля" – що вже тільки не вигадують. Хто б там не "святкував весілля", але 23 лютого пішло не за планом. Що нам відомо? Досвід попередників і святкувань нічому їх не навчив?

Ні, досвід не вчить. Усе одно будуть святкувати, усе одно будуть бігати, усе одно будуть пити. Алкоголь – це зло. Вони дійсно не можуть зрозуміти, що пити це гріх, особливо близько до лінії фронту.

Водночас треба поставити цинічне питання: що, допомогла тобі Авдіївка? Приблизно так треба нам питати. Вони ж казали, що якщо візьмуть Авдіївку, то це той самий "пояс безпеки" Донецька і все – закінчаться "незаконні обстріли ЗСУ".

І що? Нічого – Донецьк як жив на лінії фронту, так і продовжує жити. Єдине, що вони 40 тисяч своїх життів поклали. Заради чого? Щоб потім сісти в такий ресторан і знову потрапити під ті самі канонади. Вони ж абсолютно не навчаються нічого.

Навіть їхні воєнкори кажуть про відсутність координації між підрозділами, відсутність координації між фронтами, відсутності координації загалом і здатності аналізувати, що робити.

Це святкування 23-го, а два полігони поспіль (напередодні ЗСУ уразили 2 полігони у Донецькій та Херсонській областях – 24 Канал), це як?

Поплакали, 60 нелюдів поховали (у Трудівському Донецької області – 24 Канал) і одразу, мабуть, щоб плакати, щоб було точно гірко, так само пошикувалися на Херсонському напрямку.

Це дикість якась, але вона продовжує відбуватися. І "нормально", виявляється так можна. Це ж Росія, 140 мільйонів, "баби нових народять" – нічого ж не змінилося.

Що нам відомо, хто там міг бути насправді? Ще здається ніби у них хтось підпрацьовує на руку світлій українській стороні, тому що такі точкові влучання і по полігонах, згаданих вами, і по місцях святкування окупантів – непогано.

Якщо брати сам Донецьк, то тут взагалі буде просто. Я кажу по-чесному, хоча іноді мої знайомі та наші партнери ображаються, але це правда – у Донецьку дуже мало залишилось проукраїнських людей. Але ті, хто залишилися, – дуже ефективні.

Крім того, повертаємося до головної мотивації росіян – це гроші. Якщо в тебе є мотивація в вигляді грошей, то яка різниця, чим ти торгуєш – власною батьківщиною, чи чужою? Якщо твоя основна мотивація на війні – гроші і ти не є, умовно кажучи, "солдатом удачі", якимось найманцем, то ти отримуєш. Хто може запропонувати краще, той отримує краще.

Я впевнений, що полігон під Волновахою здав хтось безпосередньо з полігону. Дрон так далеко не відправиш, щоб про нього ніхто не знав принаймні. І ми знаємо, що таке полігон.

У нас під Маріуполем зараз працюють два великих полігони. Їх там взагалі близько п'яти, але працюють два. Ми намагалися туди підібратися – нереально. Цивільна людина не може підійти на таку відстань, щоб побачити, що там відбувається, щоб забезпечити координацію швидкого удару.

Це значить, що хтось із середини (здав полігон – 24 Канал). А хто із середини міг навести, окрім росіян? Тільки росіяни.

Окрім грошей, не забуваймо, як ставляться російські командири до власних солдатів – як до би*ла. Ясно, що ображені у такий спосіб можуть просто помститися. Це теж достатня мотивація, щоб подзвонити за телефоном, який розповсюджують наші СБУ, ГУР або написати в чат-бот і фото відправити, що таке відбувається.

Це все про цивілізаційну прірву між нами – між росіянами й українцями. Чому з нами таке не відбувається, чому з ними таке відбувається? Це ж не означає, що ми не робимо похибок. Це означає просто інше – що у нас народ настільки згуртований, що дозволяє ці похибки принаймні проходити без таких наслідків.

Ці полігони в Маріуполі сильно захищені засобами РЕБ, ППО, які вони там понаставляли? Якщо з неба до них підбиратися, теж трохи тяжко? Запускають протидію?

З неба тяжко до Маріуполя підібратися. ППО все ж таки працює, РЕБи. Ти ж не прилетиш окремо на полігон, в об'їзд і з місця не підіймеш. Самі полігони насправді не захищені, тому що там нема що захищати. Усі розуміють, що бити по полігонах можна, якщо там буде шикування. А це ж рухлива історія, вони там тренуються витрачати дарма ресурси. І знову ж таки – далеко.

Так, дуже багато систем ППО. Цього тижня на одну стало менше. Знову ж таки щось прилетіло ж у Маріуполі в район Аглофабрики – там де вони поставили систему ППО.

Вони її туди саме підкотили обережно і все – за годину її вже не було. А наступного дня впав А-50.

Це повертаючись до всіх цих ланцюжків, які можна будувати логічно – як і чому, чи був friendly fire, чи була якась низка подій, яка до чогось призвела.

Але систем ППО і в Маріуполі, і в Маріупольському районі дійсно багато. РЕБів здається теж немало, тому що вони систематично їх там доналагоджують і в Маріуполі абсолютно "лягає" мобільний зв'язок, вимикається інтернет тощо.

Росіяни починають розповідати, що це "Фенікс" (мобільний оператор на окупованих територіях – 24 Канал) – поганий. Він дійсно поганий, але там питання не в "Феніксі", а у великій кількості цього електронного обладнання, яке має збивати з курсу. Тобто РЕБів дійсно велика частина.

І зв'язок, лише цього літа було поставлено 40 веж всередині міста. Вони передбачені частково для забезпечення захищеного зв'язку між росіянами, і частково для стеження за мобільним інтернет-трафіком. А частково деякі з них працюють як невеликі системи РЕБ. Вони виглядають абсолютно як вежа мобільного оператора, якщо ти не знаєш на що дивитися. Нам спеціалісти розповіли, ми розповіли своїм людям.

Знали навіть виробника, який поставив це росіянам в обхід санкцій. Звідси ця історія почалася – ми їх шукали не як РЕБи, не як зв'язок, а як обладнання, яке було завезено в обхід санкцій. Знайшли, підтвердили влітку. Одночасно спеціалісти нам пояснили, що це таке. Тому ми вирахували, де воно розташоване, бо це питання безпеки людей в місті, які мають розуміти, що стоїть поруч і чого варто стерегтися.

Росіяни використовують нові маркування на військовій техніці. Що про них відомо і що це за техніка, куди прямує?

Техніка – цікава, маркування – цікаве. Маркування з'явилось у вигляді двох літер V. Вони між собою в одному місці складають ромб, а з іншого перевернута V у квадраті.

нове маркування окупантівМаркування у вигляді ромба / Фото "Маріупольського спротиву"

Це абсолютно нові підрозділи, ми такого ще не бачили. Вони усі перебувають на узбережжі, там їх комплектують і тренують.

З'явилася нова техніка – дуже схожа візуально на щось на кшталт багі, але ближче до американських Willys, які були під час Другої світової війни, їх ще Радянському Союзу постачали. Це щось позашляхове.

З огляду на те, що ми бачимо, куди окупанти на них їздять та як тренуються – вони треба для того, щоб, можливо, оперативно підвозити снаряди, БК на першу лінію, здійснювати обміни. У них же немає таких Hummer, як у нас.

Ось така нова техніка. До того ми її не бачили. Зараз бачимо 10 – 15 на узбережжі на нових маркуваннях. Ці нові маркування здебільшого на такій малій автомобільній техніці. Це якісь мотопідрозділи чи автопідрозділи, які, можливо, мають забезпечувати першу лінію боєзіткнення, тобто "нуль".

Ми зараз дивимося, ще вивчаємо, що це може бути й до чого йдеться насправді. Але кожен раз, коли з'являються нові маркування, це кожен раз про щось. Тому що останні маркування – це трикутник в трикутнику.

нове маркування окупантівНове маркування окупантів / Фото "Інформатор"

Ми бачимо, що всі ці трикутники в трикутнику їдуть на північ Донецької області. Це означає, що вони десь там або в районі Авдіївки, або вище в Луганській області. Тобто це не Маріупольський, не Бердянський напрямок.

Є нові маркування, які поїхали на Бердянський напрямок. І ми бачимо, що зараз відбувається в районі Роботиного (Запорізька область – 24 Канал) – вони їдуть туди, підтягують резерви. Тому сьогодні у нас залишаються 2 головних питання:

  • для кого готують ці нові підрозділи з новими маркуваннями. Думаю, що найближчим часом ми побачимо, куди їх перекидатимуть;
  • що буде з тим угрупованням, яке вони тримають на північному заході Маріупольського району – між Волноваським і Розівським районами.

Вони досі стоять там у великій кількості. Єдине, що ми бачимо зміну – сьогодні почали отримувати інформацію про те, що з нашої Нікольської частини Маріупольського району, яка вже набагато ближче до Розівки, бачать, що звідти щось стартує і щось б'є в напрямку Роботиного.

Щось на кшталт, як свого часу вони били системами ППО С-300 по Запоріжжі. Якісь такі гучні старти чують і бачать, що щось туди полетіло, якісь ракети стартують у бік фронту.

Тому дивитимемося, що відбувається. Можливо, росіяни зараз побачать, що Роботине – це та точка, де треба докласти зусиль і можуть посунути туди це маріупольське угруповання, а там у нас сьогодні 40 – 50 тисяч точно є.

Можуть посунути не так, як ми очікували на Мар'їнку або Вугледар, а перекинути саме на Роботинський напрямок, посилюючи наступальні дії Росії. Тому стежимо, як буде зрозуміло – повідомлятимемо.

Окупанти тиснуть і на Мар'їнському напрямку, і поблизу Роботиного. Біля Роботиного ділянки переходять з рук в руки – то ворог заходить у місто, то вдається його вибити. Які ви бачите цілі в цьому? Це політична мета до перевиборів диктатора 15 – 17 березня?

Я б закрив раз і назавжди історію з політичними питаннями. Ми вже самі як росіяни, починаємо щось вигадувати. У них одна єдина велика політична мета – це знищення України.

Якщо простежити, як відбувається передвиборча кампанія Владіміра Путіна, як він чи його двійники виглядають, його промови, ця впевненість – повірте, він вже відчуває себе переможцем на виборах. І вони так думають загалом на рівні держави, тому просто шукають, куди тиснути далі.

Усі бачать, що в нас є певні нюанси з постачаннями від наших партнерів, є певні психологічні моменти безпосередньо всередині країни.

Не забуваймо, ми четвертий місяць поспіль не можемо розпочати нормальну мобілізацію, у нас досі немає закону.

Росіяни це бачать, тому вони будуть тиснути й тиснути. Тут не про вибори, тут про нас: або ми оговталися і починаємо на всіх рівнях демонструвати єдність і розумність, і тоді вони не тиснутимуть, або вони як шакали на нас нападатимуть.

Знаєте, поранений лев насправді – дуже легка ціль для шакалів. От ми зараз перебуваємо у стані пораненого лева, а цього не можна допускати, щоб воно там не було.

Саме тому треба усі наші політичні історії на рівні країни взагалі закінчувати й згадувати 24 лютого, тому що нічого не змінилося – вони як хотіли нас знищити, так і намагатимуться. І цей розбрат їм допомагає насправді. Вони просто шукають точку, де буде слабо.

І ми, і хтось з їхніх аналітиків думали, що після Авдіївки буде оперативна пауза. Ні, вони не зупинилися. Це значить, що вони достатньо накопичили резервів, людської сили, щоб далі й далі тиснути. Я щиро сподіваюся, що не зможуть.

З огляду на свою зону контролю, ми найбільше дивимося, ясна річ, на Вугледар і Мар'їнку. Там поки немає глобальних успіхів. Давайте по-чесному, там трохи краща ситуація, аніж зараз у Роботиному або під Авдіївкою.

У Роботине вчора ж зайшли-вийшли, там щось відбувається. Будемо сподіватися, що нашим Силам оборони вдасться там стабілізувати лінію фронту. Бо якщо там почне слабшати, то вони перекинуться туди.

Найголовніше – до виборів Путіна це не має ніякого значення. Це мало б значення, якби дійсно хоча б натяк був на вибори Путіна.

Вони перед виборами Путіна тиждень майже не віддають тіло Навального дружині, й нічого. Ми бачимо з Росії ті фотографії, коли від одного російського поліціянта в Пітері тікають 20 цивільних. Ти на це дивишся і думаєш – в Україні це неможливо. Тобто у нас один цивільний може 20 поліціянтів загнати, а не навпаки.

А поки там такі картинки, то їм плювати на те, що треба щось до якихось дат присвячувати. Вони просто тиснуть, тому що можуть тиснути.