Архів
Курси валют
Погода
      youtube @24
      Loading...
      google @24
      RSS СТРІЧКА
      Загальний RSS

      Топ новини

      Відео новини

      Зеленський змінює Конституцію: чи допоможе це завершити війну на Донбасі

      Зеленський змінює Конституцію на умовах Путіна, Україна перетвориться на федерацію, а префекти стануть "смотрящими" президента в регіонах і знищать місцеве самоврядування. Ось такі, часто протилежні "лякалки", ми чуємо останніми днями.

      З чого все почалося?

      Президент запропонував нові зміни до Конституції. А "слуги народу" вирішили спробувати направити в Конституційний суд законопроєкт про децентралізацію.

      Зверніть увагу! Децентралізація: чи отримає Донбас окремі повноваження

      Текст цих змін з'явився в понеділок, 16 грудня. В ньому багато новинок: пропонують прибрати місцеві державні адміністрації і повністю перекроїти карту України. Наприклад, зникнуть звичні райони, замість них з'являться округи. А потенційно можуть ліквідовувати і об'єднувати навіть цілі області.

      Крім того, запровадять посаду префектів, які матимуть можливість зупиняти дію рішень органів місцевого самоврядування, та й взагалі відстороняти мерів. Щоправда, на певний час. А ще парламент отримає можливість надавати областям, округам чи містам окремий правовий статус.

      Хто такі префекти? На рівні округів і регіонів будуть префекти, які замінять нинішніх голів облдержадміністрацій. Префекти призначатимуться на 3 роки президентом за поданням уряду. Префект зможе призупиняти акти місцевих органів влади з одночасним зверненням до Конституційного суду, якщо буде загроза територіальній цілісності або нацбезпеці.

      На жаль, Офіс президента, як це у них часто буває, вирішив не приділяти особливої уваги поясненням. Просто внесли закон в Раду і на цьому впорались, молодці хлопці.

      Звісно, це дало можливість опонентам розповідати й про особливий статус для Донбасу, і про знищення місцевого самоврядування. Ці речі самі по собі суперечать одна одній, але звісно мало кого це цікавить.

      Коли на горизонті починає майоріти "зрада", наші вельмишановні експерти рідко розбираються у суті питання. Тож давайте по порядку.

      Спроможні громади замість маленьких сіл

      Головна ідея реформи – об'єднати маленькі села в спроможні громади. Залишити на місцях максимальну кількість податків. Щоб 11 мільйонів мешканців сіл могли самостійно вирішувати, будувати їм школу чи медичний пункт, ремонтувати дороги чи інвестувати у відновлювальну енергетику.

      В Україні майже 11 тисяч населених пунктів. За п'ять років реформи більше, ніж 4,5 тисячі вже успішно об'єдналися. Вони вже ремонтують школи і медичні заклади, відновлюють будинки культури, поступово ремонтують дороги. Проте ще понад 6 тисяч сіл через якісь причини не зробили цього.

      Читайте також: Тест на спроможність для нової влади – де правда у справі Шеремета

      Сьогодні процес об'єднання громад добровільний. Напевно, так би і мало продовжуватись, але й про це говорили неодноразово: місцеві вибори мають пройти після того, як завершиться реформа децентралізації. Та з такими темпами цей процес триватиме щонайменше ще років п'ять.

      Тому в Конституцію пропонують внести норму про те, що межі й назви громад визначатимуться законом. Не добровільно, а лише з врахуванням думки мешканців. Можна прогнозувати, що в майбутньому Рада прийме закон, який об'єднає ці 6 тисяч сіл у спроможні громади одним рішенням.

      І тут виникає інша проблема. Часто ті громади, що вже утворені, займають територію майже усього району. А селам на околиці просто ні з ким об'єднуватись. Тому й пропонують "в рамках децентралізації збільшити райони та укрупнити їх".

      І це логічно. По-перше, залишати райони, що складаються з 3-4 громад немає сенсу. По-друге, це дасть можливість об'єднати у громади ті села, які зараз знаходяться у різних районах.


      Що зміниться у Конституції щодо децентралізації / Інфографіка 24 канал

      Адміністративно-територіальний устрій країни тепер буде виглядати так: замість сіл, селищ та міст будуть громади, а замість районів – округи. Їх територія, назви і правовий статус будуть визначатися законом.

      Але виникає інше питання: якщо райони укрупнити і замість 15-20 районів у області залишиться 5-6, чи потрібні такі області? Саме тому з Конституції прибирають перелік областей.

      Теоретично це дасть можливість у майбутньому об'єднувати області навіть не вносячи окремих змін до Конституції, що значно пришвидшить процес. Адже зміни до Конституції приймаються протягом року, а закон можна ухвалити за місяць.

      Ліквідація місцевих державних адміністрацій

      Сьогодні у обласних і районних рад немає власних виконкомів. Тобто вони можуть приймати будь-які рішення, але якщо голова держадміністрації, якого призначає президент, не хоче виконувати його, то і не буде.

      Президент пропонує дати можливість обласним і окружним радам мати свої власні виконкоми. А замість цілих адміністрацій запровадити посаду префектів. Вони будуть слідкувати за тим, щоб рішення рад відповідали законам і Конституції.

      Цікаво! Навіщо росіянам показуватимуть серіал "Слуга народу" зі Зеленським

      Якщо ж рішення будуть загрожувати територіальній цілісності, порушувати права людини чи суверенітет держави, префект зможе клопотати до президента про призупинення цього рішення, або навіть відсторонити міського голову від посади на сім днів.

      За цей час КСУ повинен розглянути, чи справді претензії до рішень і посадовців були аргументованими. Тобто з однієї сторони пропонують розширити повноваження органів місцевого самоврядування на рівні області і округа, з іншої – запровадити ефективний контроль за їх діяльністю.

      Реакція опонентів

      Звісно, опоненти влади одразу почали підіймати ґвалт. Ірина Геращенко заявила, що префекти – це "смотрящі" і забула, що саме лідер її партії Петро Порошенко їх придумав.

      "Одразу після обрання ініціювати зміни до Конституції, де пропонуватиме ліквідувати посади голів ОДА, а будуть префекти, з більшими чи меншими повноваженнями", – заявляв п'ятий президент на дебатах.

      Петро Порошенко
      П'ятий український президент Петро Порошенко

      Але це не вперше, коли представники "Європейської солідарності" критикують нового президента за реформи, які ще рік тому пропонував сам Порошенко.

      Експерти наголошують: з одного боку, нинішній законопроєкт подібний до документа Порошенка. З іншого, реформу децентралізації треба завершити. Чи знайдеться в парламенті для внесення змін до Конституції "300+1" голос – питання. Хоча фракція Порошенка цілком може проголосувати за. В такому випадку наприкінці весни 2020 року по всій Україні можуть пройти місцеві вибори.

      Про зміни, які можуть завершити війну на Донбасі

      Ну і врешті, напевно, найбільш суперечлива зміна, яку пропонує Зеленський: дозволити парламенту визначати правовий статус адміністративно-територіальних одиниць.

      Разом з нормою про те, що Рада власними законами може міняти територію областей і округів, це означає, що знову ж таки теоретично парламент зможе прийняти закон про якийсь особливий статус для окупованих районів Донбасу. І цей закон буде відповідати нормам Конституції.

      Якщо пам'ятаєте, Путін говорив, що для політичного врегулювання, як він каже "конфлікту на сході України", а ми це називаємо війною, необхідно внести зміни до Конституції, які закріплять особливий статус Донбасу на постійній основі.

      Таким чином у Конституцію вносяться зміни, які дозволяють надати окремим районам Донбасу особливий статус, але сам статус не прописується напряму. Це така спроба грати на два фронти.

      З однієї сторони відкрити можливість для запровадження окремого правового статусу, з іншої – не закріпляти цей статус в Конституції напряму. Гіпотетично це дозволить його скасувати після досягнення миру на Сході країни.

      Саме ці зміни дають простір для переговорів з Кремлем у майбутньому. І це та норма, яка зустріне найбільший супротив з боку опонентів президента. І тут особисто мене найбільше тішить, що Україна все ж демократична країна.

      Путін та Зеленський
      Зеленський та Путін на зустрічі "нормандської четвірки" у Парижі

      Зміни до Конституції -– складний процес. Якщо ще у 2019 році парламент встигне подати проєкт змін на розгляд до Конституційного суду, то проголосувати за них у першому читанні депутати зможуть не раніше, ніж наприкінці січня чи навіть в лютому 2020-го.

      Розглядати їх у другому читанні нардепи будуть тільки на наступній сесії, тобто не раніше осені. І весь цей час навколо цих змін точитимуться дискусії і суперечки. Тож вони ще 300 разів можуть бути переглянуті. Але весь цей час Зеленський матиме можливість вести перемовини з Путіним.

      Важливо! Підсумки нормандської зустрічі: на які поступки може піти Україна і чи чекати позитивних зрушень

      Запропоновані президентом зміни масштабні і цікаві, процес їх ухвалення триватиме довго. Особисто я не бачу в них ні найменшого натяку на федералізацію. Пряма норма про унітарний устрій України залишається, окрема увага приділяється територіальній цілісності країни.

      Разом з тим Конституцію намагаються зробити більш гнучким документом, що дозволить проводити швидкі зміни й бути готовими до перемовин з Кремлем

      powered by lun.ua
      Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
      Коментарі
      Більше новин

      Читай новини навіть без інтернету

      Завантажити

      Читай новини навіть без інтернету

      Залиште відгук