Колишній працівник СБУ Іван Ступак в ефірі 24 Каналу звернув увагу на важливий нюанс. За його словами, оптимістичні оцінки мають враховувати не лише військову складову, а й людський та економічний фактор.

Дивіться також Запізнілі заяви: політолог розібрав, що не так з інтерв'ю Залужного

Як довго Україна здатна тримати фронт?

Ступак зазначив, що подібні формулювання частково спрямовані на підтримку морального духу. Водночас, за його словами, планування тривалої війни потребує ширшого аналізу, ніж просто оцінка наявності озброєння та зовнішньої допомоги.

Ці слова виглядають не пропагандистськими, але більше для підняття моралі. Наші хлопці та дівчата тримають фронт уже майже чотири роки,
– наголосив він.

Паралельно з потребою в озброєнні є фактор, який складно компенсувати постачаннями. За його словами, в Україні поступово вичерпується людський ресурс, насамперед військовий, і поповнення армії з часом стає дедалі важчим. Окремо він звернув увагу на економіку та міграцію, які також впливають на здатність країни довго витримувати навантаження війни.

Не забуваємо, що є така складова, як люди, які у нас закінчуються. В першу чергу це військові,
– підкреслив Ступак.

На його думку, оцінюючи перспективу війни на кілька років, потрібно враховувати всю картину, а не лише ситуацію на полі бою. Він додав, що економічні втрати, руйнування і відтік людей за кордон мають прямий вплив на можливості держави підтримувати армію та країну в довгій війні.

Чому західна допомога не є гарантією?

Ступак наголосив, що можливість воювати рік чи два визначається не лише наявністю зброї. За його словами, стратегічне планування має враховувати комплекс факторів – мобілізаційний ресурс, стан економіки, демографічну ситуацію та політичну кон'юнктуру за кордоном. Без цього будь-які прогнози можуть виявитися надто оптимістичними.

Нагадаємо: Командувач Нацгвардії Олександр Півненко заявив, що Україна наразі не розглядає можливість віддати території. Він зазначив, що припинення вогню по лінії бойового зіткнення можна обговорювати, однак територіальні поступки є неможливими. Водночас військові виконають рішення головнокомандувача.

Окремо Ступак звернув увагу на тезу про підтримку західних партнерів. За його словами, саме цей фактор є найбільш нестабільним у всій конструкції довгострокової війни. Він пояснив, що демократичні країни регулярно проходять через вибори та зміну урядів, а це безпосередньо впливає на їхню зовнішню політику.

Західні партнери – це так, але це найбільш нестабільний елемент у всій цій періодичній таблиці, яка зараз у нас є,
– зазначив він.

Демократія в мирний час є перевагою, але під час турбулентності вона створює додаткову невизначеність. Змінюються президенти, розпадаються коаліції, уряди йдуть у відставку – і разом із цим можуть змінюватися й пріоритети підтримки України. Він нагадав, що у низці країн Європи проросійські сили вже мали шанс посилити свої позиції.

Допомога не є константою. В будь-який момент вона може розвернутися від "вона у нас є" до "у нас її вже немає",
– наголосив експрацівник СБУ.

Як приклад він навів вибори в Молдові, Румунії та Німеччині, де, за його словами, проросійські політичні сили були близькі до серйозного впливу. Ступак додав, що вже найближчими роками у Франції зміниться президент, а в Угорщині відбудуться вибори, і передбачити політичний курс нової влади складно. Саме тому, на його переконання, стратегія України не може будуватися виключно на зовнішній підтримці.

Він додав, що ключове завдання влади – прораховувати ризики на кілька кроків уперед і не покладатися лише на один фактор. Лише поєднання внутрішньої стійкості та стабільної міжнародної підтримки може дати Україні можливість витримати затяжне протистояння.

Що відомо про останні мирні переговори:

  • У Женеві відбувся раунд переговорів за участі України, США та Росії. Питання контролю над територіями Донецької та Луганської областей і Запорізькою АЕС залишилися без рішення. Сторони заявили про складний, але конструктивний діалог. На гуманітарному напрямку повідомлялося про конструктив і можливість подальших обмінів полоненими.
  • Президент Володимир Зеленський заявив, що переговори просунулися більше на військовому треку, ніж на політичному. Обговорюється створення механізму моніторингу режиму припинення вогню. США можуть відігравати провідну роль у моніторингу, також триває дискусія щодо участі європейських представників.
  • Росія пов'язує припинення вогню з проведенням виборів в Україні та висуває умови щодо їх організації. За словами експертів, Кремль наполягає на власному сценарії проведення голосування та озвучує вимоги щодо участі громадян, які перебувають у Росії.