Хоче змінити позицію Ердогана: чого очікувати від зустрічі Путіна з президентом Туреччини

Політолог Ігор Чаленко сказав 24 Каналу, що Туреччина раніше розглядалась як певний посередник у можливих перемовинах між Україною та Росією. Нагадаємо, що на початку повномасштабного вторгнення у 2022 році в Стамбулі проводились переговори. Тоді, за неофіційними даними, Ердоган намагався пропонувати свою концепцію миру.

До теми Туреччина хоче вступити до БРІКС: чи означає це зближення з Росією

Є неформальна сторона перемовин

Також навесні 2024 року були спроби перемовин у столиці Туреччини, які були зламані після теракту в "Крокус Сіті Холі". Тоді Росія перейшла до масованого знищення української енергетики.

Зараз Ердоган в контексті України вкотре намагатиметься вийти на консультації безпосередньо з Путіним, щоб зрозуміти, чого він хоче, його бачення ситуації. Є публічні заяви очільника Кремля і є неформальна сторона перемовин. Також надалі це може бути елементом "човникової дипломатії",
– зауважив політолог.

Загалом Росія хоче від Туреччини подальшого співробітництва у сфері атомної енергетики, газової промисловості.

"Крім того, потрібно не забувати, що Туреччина – одна з країн, яка є "перевалковим майданчиком" підсанкційної продукції до Росії. У 2023 році на неї припадало 8%. Однак всередині Туреччини відбувалась протидія цим процесам, зокрема з боку влади країни. Тому Путін намагатиметься змінити позицію Ердогана, щоб механізм обходу санкцій працював і надалі", – наголосив Ігор Чаленко.

Зверніть увагу! Владімір Путін може зустрітися з Реджепом Ердоганом під час проведення саміту Шанхайської організації співробітництва (ШОС). Захід відбудеться 3 – 4 липня в столиці Казахстану – Астані. Про це заявив очільник Кремля під час зустрічі з главою МЗС Туреччини Хаканом Фіданом, додавши, що обговорить "всі поточні питання". Нагадаємо, що ШОС – міжнародна організація, яка була заснована у 2001 році. До її складу входять 9 країн: Індія, Іран, Казахстан, Киргизстан, Китай, Пакистан, Росія, Таджикистан та Узбекистан.

Більше про співпрацю Туреччини та Росії

• Анкара не приєдналась до санкції проти Москви та стала одним з найбільших покупців російської нафти Urals. Туреччина посідає друге місце за обсягом імпорту після Індії. Так, у березні 2024 року постачання Urals до Туреччини склало приблизно 12,5 мільйона барелів, а в лютому – 9 мільйона барелів.
• Крім того, Росія доставляє через Туреччину великі обсяги нафти до Євросоюзу. Анкара знайшла лазівку в санкціях, перемарковуючи російську нафту і видаючи її за турецьку. Це дозволяє спрямовувати до ЄС "змішане" паливо, якщо воно маркується як неросійське. Завдяки цьому Росія отримала прибуток у 3 мільярдів євро за 12 місяців після заборони ЄС на ввезення російської нафти і нафтопродуктів у лютому 2023 року.
• Водночас турецькі банки продовжують блокувати транзакції з російськими контрагентами. Ці заходи розпочались на початку 2024 року, однак досі проблема не розв'язана. Блокування розпочалось через наказ президента США Джо Байдена, який дозволив Мінфіну США вживати заходів проти іноземних банків. Йдеться про фінансові установи, що, зокрема, мають зв'язки з особами, котрі перебувають під санкціями з боку Росії.