Новопризначений прем'єр-міністр Матеуш Моравецький негативно відгукнувся про Україну, посол Ян Пєкло висунув нам претензію плюс стався неприємний інцидент з польським автобусом. І, звісно ж, голова МЗС Польщі Вітольд Ващиковський не був би Вітольдом Ващиковським, якби не знайшов, чим дорікнути Україні. Однак про все це – по порядку.

Читайте також: Зустріч Порошенка з Дудою: про що домовились президенти

Важкий тиждень

У ніч з 9 на 10 грудня невідомі підірвали під львівським готелем польський туристичний автобус. На щастя – порожній, тож обійшлося без жертв. Зовнішньополітичне відомство Польщі, не вагаючись, вже назвало цей випадок "антипольським інцидентом". Натомість український керівник МЗС Павло Клімкін побачив у тому, що сталося, спробу "розсварити Україну з Польщею та зірвати візит президента Дуди". Про це він написав у своєму Twitter-акаунті.

У той же день, 10 грудня, Надзвичайний та Повноважний посол Польщі в Україні Ян Пєкло заявив в інтерв'ю "Діловій столиці", що Україна сама винна у списках персон нон ґрата, які складає Польща, адже поштовх цьому процесу дали самі українці, заборонивши в’їзд до країни меру Перемишля.

Рік тому мера польського міста Перемишль Роберта Хому не пустили в Україну. Потім така ж історія трапилася з польським професором з Любліна. Потім послідувала реакція з польської сторони, і до Польщі не пустили Святослава Шеремету (секретаря Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам'яті учасників АТО, жертв війни та політичних репресій – "24"),
– розповів Ян Пєкло.

Нагадаємо, що Хому не впустили на вітчизняні терена через антиукраїнські висловлювання. Як пояснив у січні 2017 року керівник апарату СБУ Олександр Ткачук, "ми дійшли до висновку, що ця особа відверто і цілеспрямовано розпалювала міжетнічну та міжнаціональну ворожнечу і цілеспрямовано працює в такому напрямку, а це шкодить двостороннім відносинам між Україною і Польщею".

Тим часом новий прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький у перший же день затвердження на посаді відвідав католицьку телевізійну станцію Trwam, де, зокрема, поділився своїм баченням актуальних проблем україно-польських стосунків. Як передає "Польське радіо", пан Моравецький зазначив, що стосунки з Україною необхідно будувати на історичній правді і нагадав, що "не можна забувати про такі події, як геноцид на Волині". Крім цього, чиновник акцентував на тому, як багато робить Польща для України, відкриваючи двері для її мігрантів. "Польща, приймаючи українських біженців, допомагає розвантажити напругу на східному фланзі Євросоюзу. Проте, Європейська Комісія цього не помічає, тож ми будемо звертати нашим партнерам на це увагу", – заявив Моравецький.


Новий прем'єр Польщі Матеуш Моравецький, окрім вирішення соціально-економічних проблем, прагне також вписатися в порядок денний зовнішньополітичну сферу. А тому робить заяви про "геноцид на Волині" – у кращих традиціях "Права та справедливості"

"Милості", явлені Польщею Україні, перерахував і Вітольд Ващиковський, повідомляє Polska The Times. "Ми продемонстрували Києву наше ангельське терпіння. Ми намагалися діяти конструктивно. Але протягом двох років щодо наших пропозицій не було відповіді або реакція була негативною. У якийсь момент нам довелося реагувати на це. І ми робимо це набагато м'якше, ніж інші. Навіть ніж угорці", – зазначив він.

Читайте також: Під цими інформаційними ударами може впасти вся Європа, – Безсмертний про "польсько-український конфлікт"

За його словами, непорозуміння почалися ще відтоді, як Україна заборонила в'їзд меру Перемишля та відкликала рішення щодо дозволу на ексгумацію тіл поляків, похованих на її території. Далі почалися "якісь дивні розповіді про історію". Та й наразі все ще існують проблеми з навчанням поляків, які проживають в Україні, польською мовою. А також – із забороною ексгумації жертв Другої світової війни.

Ми бачимо проблеми, але навмисно не розголошуємо їх. Ми розмовляли з партнерами з України і вони просили не робити цього, оскільки у них війна і конфлікт буде служити тільки на користь росіянам. Ми виконали це прохання,
– каже Ващиковський.

Приємним дисонансом з усіма подібними заявами прозвучали слова президента Європейської Ради Дональда Туска, який наголосив: не може існувати безпечної Польщі, якщо вона перебуває у конфлікті з Україною. На переконання Туска, Польща повинна повернутися до ролі "опікуна", а також "держави, яка підтримує прагнення "нової Європи, наводить слова політика dziennik.pl.

Коли хвіст виляє собакою

Однак повернемося до постаті прем'єр-міністра Польщі Матеуша Моравецького. Очевидно, цей політик створить ще не один інформаційний привід, а тому є сенс придивитися до нього уважніше. Gazeta Wyborcza відгукується про Моравецького досить компліментарно – він, мовляв, "набагато сильніша особистість", аніж колишня очільниця уряду Беата Шидло". Тож недарма "сірий кардинал" польської політики Ярослав Качинський "поважає його ерудицію, освіченість, інтелект, знання іноземних мов, кар'єру" тощо, – пише Gazeta Wyborcza.

Видання інформує, що 49-річний Моравецький зробив карколомну кар'єру, лише за два роки пересівши з крісла очільника банку в крісло прем'єра. "Він сам визнав, що вже заробив достатньо багато, і тепер може присвятити себе служінню державі та політичній кар'єрі", – зазначає газета. Журналісти "Виборчої" припускають, що Моравецький має шанс отримати набагато більшу незалежність, ніж його попередниця Беата Шидло.

Ні в кого не було таких сміливих уявлень про розвиток країни, як у Матеуша Моравецького. Очікування величезні,
– захоплено підсумовує Gazeta Wyborcza.

Проте слід брати до уваги те, що прем'єр Матеуш Моравецький не є самостійним гравцем. Політику Польщі (як внутрішню, так і зовнішню) визначає правляча у країні партія "Право та справедливість", а також її лідер та співзасновник Ярослав Качинський. Доки при владі в Польщі була ліберальна "Громадянська платформа", Україна могла вести з нею діалог на історичні теми. Однак з появою біля керма консерваторів із "Права та справедливості" (до яких належить й чинний президент Анджей Дуда), шанси України бути почутою знизилися в рази.

Читайте також: Порошенко заявив, хто зацікавлений в історичних конфліктах між Україною та Польщею

Подейкують, що президент Дуда прагне обмежити вплив надто авторитарного партійного "боса" – Ярослава Качинського. Але поки що статус-кво зберігається. І перші заяви Моравецького є тому підтвердженням. Адже новопризначений прем'єр слово в слово повторив програмні тези правлячої партії – і про "геноцид" на Волині, і про набридлих українських біженців.

У Варшаві змінили голову уряду, але правляча політична партія залишається біля керма і чудово себе почуває з точки зору рейтингів та перспектив. Залишається на капітанському містку і фактичний керівник Польщі, голова цієї партії Ярослав Качинський. Багато спостерігачів вважають, що саме цей авторитетний політик визначає головні напрямки розвитку сусідньої країни,
зазначає журналіст Віталій Портніков в авторській колонці на Радіо "Свобода".

Що ж стосується Моравецького, то коли мова йтиме про діалог між двома країнами, він не гратиме жодної ролі, наголошує автор. "І вже тим більше ніякого значення для вибудовування зовнішньої політики Польщі не має постать міністра закордонних справ. Нинішній глава МЗС Вітольд Ващиковський у своїх твердженнях – у тому числі і з українсько-польських відносин – висловлює спільне бачення партійного керівництва і – що найголовніше – настрої Ярослава Качинського", – відзначає експерт.

"Саме ці настрої, – продовжує він, – і визначатимуть розвиток діалогу Варшави і Києва найближчими роками. Розраховувати на те, що зміна глави уряду або міністра закордонних справ у сформованій системі влади може щось змінити в цих відносинах, щонайменше, наївно. Також наївно розраховувати, що до серйозних змін може привести діалог президентів. Президент Анджей Дуда, який всупереч всім складним моментам у діалозі Києва і Варшави, все ж вирішив відвідати Україну, скутий у своїх політичних можливостях.

У Ярослава Качинського, на перший погляд, таких обмежень немає. І все ж цей впливовий польський політик орієнтується на суспільний запит. Українцям – як і іншим країнам Європи – слід шукати можливості для неформального діалогу з Качинським і найближчим оточенням польського лідера. Але одночасно слід думати і про діалог із польським суспільством, яке поки що залишається важливим фактором у формуванні політичних намірів,
– радить Віталій Портніков.

Однак проблема у тому, що 13 грудня в Києві побував не Ярослав Качинський і не польське суспільство, а саме Анджей Дуда – "скутий у своїх політичних можливостях".

Читайте також: Порошенко на зустрічі з Дудою: Історію ми вже не змінимо, але можемо змінити сьогодення

Візит Дуди

Президент Дуда приїхав до України у середу. Локацією для візиту було обрано не Київ, а Харків. Туди ж, до Харкова, на зустріч із Дудою вирушив і Петро Порошенко. Як зазначив народний депутат Роман Семенуха, "Харків для поляків посідає непросте місце в історичній пам'яті", адже там "із 5 квітня по 12 травня 1940 року у підвалі управління НКВС мали місце масові страти польських офіцерів". "Загалом було розстріляно більше ніж 3820 військовополонених Війська Польського. Тіла вбитих були вивезені у лісопарк поблизу району П'ятихатки", – нагадав Семенуха.


13 грудня президенти України та Польщі провели зустріч у Харкові. Анджею Дуді, який хоч і є представником не надто прихильної до України партії "Право та справедливість", радикалізм та нетерпимість останньої властиві меншою мірою

Але зрозуміло, що попри формальну мету польського президента – вшанувати пам'ять загиблих у 1940-х роках співвітчизників, Дуда їхав до нашої країни, ще й маючи намір обговорити з Порошенком погіршення україно-польських відносин.

Якщо порівняти, скільки разів їздили в Україну три попередні польські президенти – Качинський, Коморовський, Кваснєвський, – то ця частота візитів у випадку Дуди зменшилася удвічі. Варто також зауважити, що за два роки прем'єрства Беата Шидло жодного разу не була в Україні,
– говорить польський політолог Адам Бальцер в інтерв'ю "Укрінформу".

Тож Дуді є що наверстувати.

На думку експерта, Дуда відіграватиме роль "комунікаційного каналу", завдяки якому україно-польські відносини "не зіпсуються повністю". За словами Бальцера, чітко видно, що у президентської канцелярії та уряду Польщі немає спільного бачення щодо відносин з Україною. Свідченням цього є досить гостра заява голови політичного кабінету в МЗС Польщі Яна Париса, який кілька днів тому під час публічного виступу заявив, що "існування України не є необхідною умовою для існування вільної Польщі".

"Польський президент їде в Україну, а тут звучить заява дипломата Париса. Це очевидна какофонія, два суперечні сигнали", – говорить Бальцер. Те, що президент Дуда уособлює "помірковану версію влади", а МЗС Польщі – "жорстку", не йде на користь двостороннім відносинам, переконаний політолог. Тому одна із цілей візиту Дуди – розставляння правильних акцентів, і, можливо, демонстрація на внутрішньому "ринку" того, що президентом країни є все-таки він.

В кожному разі, підкреслює посол України в Польщі Андрій Дещиця, зараз "потрібно використати всі інструменти, які є у стосунках України та Польщі, щоб обговорювати складні моменти відносин", – передає BBC.

Тим часом глава польської президентської канцелярії Кшиштоф Щерський (який, імовірно, замінить на посаді керівника МЗС Вітольда Ващиковського) проанонсував у Харкові "важкі та суворі перемовини", повідомило "Польське радіо". Щерський також наголосив на "розчаруванні" поляків останніми рішеннями, ухваленими в Києві (зокрема, мораторієм на ексгумацію тіл поляків, про що вже йшлося вище). Саме про це, а не про давню історію, йтиметься між двома президентами, сказав він.


Ще один прикметний польський політик – Кшиштоф Щерський – може, згідно із прогнозами, обійняти крісло голови МЗС, потіснивши з цього місця одіозного Вітольда Ващиковського. Втім, судячи з деяких заяв Щерського, така ротація не додасть теплоти україно-польським взаєминам

Дещо інакше описав тематику зустрічі з польським колегою президент Петро Порошенко.

Наша сьогоднішня зустріч з президентом Польщі буде присвячена питанням політики безпеки і оборони, а також координації зусиль з протидії російській гібридній агресії,
твітнув Порошенко 13 грудня.

Що стосується Анджея Дуди, то він озвучив щонайменше три важливі повідомлення. По-перше, зазначив, що Польща підтримує введення миротворців ООН на Донбас. По-друге, висловився за продовження санкційного тиску на Російську Федерацію. Ці дві заяви процитував речник президента Порошенка Святослав Цеголко.

По-третє, відповідаючи на запитання про зруйновані польськими вандалами українські пам'ятники, Дуда наголосив, що з болем сприймає повідомлення про подібні інциденти, проте важливо, аби пам'ятники були справжніми і не ранили почуття людей. Він наголосив, що перед тим, як відновлювати зруйновані монументи, необхідно провести відповідні дослідження та ексгумацію.

"Треба встановити, чи в цьому місці дійсно є могили, хто в цих могилах спочиває, щоб це місце можна було позначити як могилу загиблого в боротьбі, встановити його прізвище, дату народження та смерті", – сказав Дуда. Польський президент зазначив, що увічнювати треба конкретних осіб, передає "Українська правда".


Заступник голови ЦВК Андрій Магера розмістив це фото на своїй сторінці у Facebook із таким написом: "Наступного разу, коли неадеквати з польської партії PiS знову щось нам розповідатимуть про ОУН, УПА чи про Бандеру, треба їм показати цю світлину. На ній – диктатор маршал Юзеф Пілсудський і рейхсканцлер доктор Йозеф Гебельс. Маршала Пілсудського настільки шанували у Третьому Рейху, що Герман Герінг особисто був присутній на похоронах маршала у 1935 році"

Видання також додає, що Дуда запевнив: в україно-російській війні Польща – на боці України.

Як член ради безпеки ООН, Польща буде підтримувати такого важливого для нас сусіда, як Україна, частина території якої наразі охоплена окупацією,
– пообіцяв польський лідер.

Тому, як бачимо, пророкування Кшиштофа Щерського щодо "важких та суворих перемовин" не збулося. Анджей Дуда проартикулював саме ті тези, на які чекали в Україні. Що, однак, не є приводом для тріумфування. Польська влада – це не лише позавчорашній гість президента Порошенка. Неспокійна вдача решти членів "Права та справедливості" ще довго триматиме Україну у напрузі.

Читайте також: Зустріч Порошенка із президентом Польщі: ми знайшли нового "старшого брата"?