Владімір Путін 21 лютого може виступити з посланням перед Федеральними зборами Росії. Чимало експертів очікують, що він оголосить про "новий наступ". Кремлівський диктатор може знову озвучувати абсурдні тези, від яких уже всі втомились. 24 Канал проаналізував, що Путін може сказати росіянам і світу.

До теми Як і чим військова техніка НАТО переважає російську

Головною темою лютого 2023 в західних ЗМІ став "великий російський наступ".

Стаття мала б посіяти паніку та нагадати про міць Росії, проте, насправді лише вдарила по репутації видання. Навіть побіжний аналіз "аналітики" від Foreign Policy вказує, що це банальний вкид, адже нічого подібного у росіян немає й близько.

Так, армія вторгнення може наразі налічувати 300 000 солдат, проте, це не ударні групи, а розкидані по всьому фронту підрозділи, яким конче бракує техніки і снарядів.

Якість техніки росіян теж викликає великі питання. Тоді як ЗСУ починають отримувати сучасні зразки західної зброї (за визначенням, кращої та ефективнішої за російську), армія агресора воює на техніці другої половини минулого століття з тенденцію до появи на фронті зразків часів вже Другої світової.

Все це дає підстави говорити про "великий план" росіян, як грандіозне ІПСО з нагнітанням істерії через західні ЗМІ та активізації "сплячих агентів" – лідерів громадської думки, а також "великим наступом" і новою порцією ядерного шантажу. Вершиною багаторівневої операції мала стати "дипломатія" та натяки на розділ України за так званим "корейським сценарієм" – про цей етап дозволили сказати заступнику міністра закордонних справ Росії Сергію Вершиніну.

Так, класика говорить, що будь-які воєнні дії закінчуються переговорами, і ми природно вже говорили, що ми до таких переговорів будемо готові. Але тільки до переговорів без попередніх умов, переговорів на основі тієї реальності, яка існує. Переговорів з урахуванням тих цілей, які ми озвучили публічно,
– Вершинін в інтерв'ю пропагандистському телеканалу "Звєзда" видає бажане за дійсне.

Слова підлеглого воєнного злочинця Лаврова російські ЗМІ та їхні агенти намагаються податки, як пролог до очікуваної заяви самого Путіна.

21 лютого 2023 він все ж зробить традиційне звернення до "Фєдєрального собранія", яке мав зробити ще наприкінці минулого року, але чи то побоявся чи не знайшов потрібних слів. Річ у тім, що формат "звернення" передбачає формування стратегічної візії та плану дій, а з цим у Росії та її лідера величезні проблеми.

Задум російської спецоперації був доволі амбітний – налякати союзників України та зупинити або загальмувати поставки сучасної зброї – танків, літаків, БПЛА, далекобійної артилерії тощо.

"Великий наступ" мав на меті розгром ЗСУ до того, як українські захисники отримають нову техніку, а разом з нею і вирішальну перевагу. Також зазнає ребрендингу "спеціальна воєнна операція", яка стане новою "великою вітчизняною війною", а Путін має перетворитися з "верховного спецоператора" на "верховного головнокомандувача".

Саме це, як очікується, і спробує "продати" Путін 21 лютого.

Разом із поразкою в інформаційному просторі на Росію чекає фіаско на полі бою.

  • Сподівання Росії було на "туман війни", проте, в 21 столітті це робити все складніше.
  • Нині супутники бачать усі спроби сформувати ударні угруповання та танкові клини, воєнна розвідка знає про передислокацію частин і підрозділів, а політична розкриває недолугі "многоходовки" ще на початкових стадіях.

Читайте також НАТО vs Росія мовою цифр: де росіяни програють, а в чому мають перевагу

Найголовніше ж полягає в тому, що нині ЗСУ значно потужніші за самих себе зразка лютого 2022 року – мають більший досвід, кількість, якість та краще озброєння. Про якість армії агресора говорити не доводиться – весь цвіт російського війська безславно поліг у боях на Київщині, згорів у танкових колонах на Сумщині, палав під Харковом і методично знищувався на Донбасі та під Херсоном. Замість елітних частин (тих самих десантників і морпіхів) прийшли "чмобікі" – без належного досвіду, особливого бажання та мотивації, і, звісно ж, без забезпечення та якісної зброї.

Тим часом, російський наступ дійсно почався, проте, це не був новий "Брусилівський прорив" (масштабна воєнна операція часів Першої світової, що призвела до прориву Західного фронту в 1916 році) і точно не "10 сталінських ударів" (серія послідовних стратегічних операцій на східному фронті у 1944 році).

Ми побачили імітацію наступу на Запорізькому напрямку та кілька операцій тактичного рівня на Донбасі. Незначних успіхів ворог домігся під Бахмутом і Кремінною, проте, вони не стали сюрпризами для українського командування. При цьому, просування росіянам дається надзвичайно важкою ціною. Але навіть чисельна перевага та тактика "м'ясних атак" далеко не завжди дають результат. Штурм росіянами Вугледара завершився повним фіаско, ЗСУ показали ворогу, що таке сучасна війна.

Важливо Як Вугледар став місцем бойової ганьби Росії та смерті еліти окупаційної армії

Фактично, за кілька діб боїв лише на Вугледарському напрямку, біля Донецька, Росія втратила понад сто одиниць техніки. Одних лише танків втрачено понад 30 – цілий батальйон. ЗСУ "розбили" росіян – 155-а бригада морської піхоти ЗС РФ втратила вже третій свій склад. Кадри розгрому швидко з'явились у мережі та створили ілюзію знищення росіян у форматі онлайн.

До теми Як Вугледар став місцем бойової ганьби Росії та смерті еліти окупаційної армії

Січень і лютий 2023 року стали рекордними по втратах для росіян. Агресор вийшов на показники плюс 20 000 вбитими на місяць і не планує збавляти обертів. Нагадаємо, що український Генштаб подає доволі консервативні цифри втрат росіян, які можуть бути значно вищими. Також втрати ворога – це не лише ліквідовані, але й поранені, воєнна наука визначає їх у відношенні 1 до 3 (при цьому, стан медицини в Росії та традиційне ставлення до людей натякають, що це легко може бути й 1 до 4, а то й 1 до 5).

Таким чином, постає картина, коли за нинішньої інтенсивності бойових дій, лише за місяць Росія втрачає в Україні від 80 000 до 100 000 солдат. І це ще не враховані "отказнікі" – нині серед окупантів почався справжній "флешмоб" – вони записують звернення до командування й усім своїм виглядом натякають, що не хочуть воювати. Якщо раніше, росіяни такі випадки намагалися "гасити", то нині цілі підрозділи просто виводять в тил. І чекають з моря погоди.

Актуально Ситуація схожа на пекло, – військовий ЗСУ розповів про дії ворога під Бахмутом

Нині Росія стрімко втрачає свій головний ресурс, з тих, що залишились, – людей. У вересні 2022 року Путін оголосив про "часткову мобілізацію" – тоді до армії забрали близько 300 000 людей. Деякі експерти називають цифру значно більшу, це може бути правдою, адже, де-факто, прихована мобілізація почалась в Росії ще з осені 2021 року й триває й зараз. Завдяки цьому, економіка Росії отримала болісний удар, який покаже себе повною мірою в 2023 році, але армія вторгнення набрала ресурс, щоб уникнути катастрофи на фронтах вже восени 2022 року.

Нині цей ресурс знову вичерпується й для Росії постає необхідність нової масової "часткової мобілізації". Це розуміють також і в Україні, а тому грають на випередження –спершу міністр оборони Резніков вітав російських "чмобіків" з Новим роком, потім про січневу мобілізацію заявляли придеставники ГУР МО. Тоді їм вдалося посіяти паніку в Росії та спровокувати її керівництво на відтермінування оголошення великої мобілізації.

Бажання росіян "не грати за правилами України" дало нам виграти час і відтермінувати появу в російській армії нової крові. Адже для створення з цивільного хоча б подоби вояка потрібен час, а він грає на Україну, яка й сама проводить бойове злагодження нових частин.

Самовбивчі атаки росіян не досягли мети, натомість агресор поніс величезні втрати. І цей факт може відіграти ключову роль вже в наступні місяці, коли має початись український контрнаступ. Бачимо парадоксальну ситуацію, коли для Росії було б правильніше стати в глуху оборону, але вони пішли в наступ і зазнали великих втрат. У підсумку, незабаром вони не зможуть ані наступати, ані оборонятися.

Вони готуються до другої хвилі мобілізації, але, за нашими оцінками, вони утримаються, бо не подолали всі труднощі, з якими зіткнулися під час першої хвилі. Вони не були готові до такої масштабної мобілізації ні тоді, ні зараз,
— речник ГУР МО Вадим Скібіцький 12 лютого 2023 року пояснює, що не так з новою російською мобілізацією.

Нині з'являються повідомлення, що Путін все ж оголосить про нову хвилю мобілізації 21 лютого – після того, як оголосить про початок нової "вітчизняної війни". Це означає, що скоро на фронті можуть з'явитися нові партії "гарматного м'яса", а динаміка втрат росіян вкотре збільшиться до нових рекордів, буде ще більше паніки та дезертирів, більше анархії та "бавовни" в тилу.

Так, нам буде важко, проте, все це свідчить про агонію Росії. Її плани зазнали фіаско –шантаж не пройшов, а хитрі ІПСО провалились. 14 лютого 2023 року відбудеться нова зустріч у форматі Рамштайн, де буде оголошено про нові пакети воєнної допомоги Україні. Далі, на річницю вторгнення, 24 лютого, ЄС оголосить про 10-й пакет санкцій проти Росії, міністр закордонних справ Дмитро Кулеба вже пообіцяв, що буде дуже боляче. Як бачимо, грати в "сакральні дати" можуть не тільки в Кремлі.

Що може у цій ситуації Росія? Можливо, це буде нова "банзай-атака", не виключено – новий масований ракетний обстріл, нині в умовах "ракетного голоду" ворог може здійснювати їх лише раз на 2 тижні, щоб мати змогу відновити бодай мінімальний арсенал. Останній великий обстріл був 10 лютого, а тому Росія може наважитись на новий під річницю вторгнення. На більше агресор не здатний.