Отже, прем’єр-міністр України звітуватиме у парламенті. Презентація звіту відбулась раніше – 17 лютого. Хейтери Олексія Гончарука, який працює на цій посаді лише півроку, одразу закидали його негативом, підкреслюючи абстрактність документу.

Читати також: "100 найбільших досягнень": уряд Гончарука опублікував звіт про свою роботу

Чи можна вже робити оцінку роботи уряду та які справжні здобутки або провали він має?

Політолог й директор Інституту соціально-політичного проєктування "Діалог" Андрій Миселюк вважає, що Зеленський вже хоче поміняти Гончарука й уряд, але поки що цього не робитиме.

Ще півроку – Гончарука не звільнять після звіту уряду

На сьогоднішній день немає юридичних й політичних підстав аби відправити чинний уряд у відставку, розповів Андрій Миселюк.

Відставка Гончарука це питання найближчої перспективи, але для цього необхідно знайти юридичні лазівки, оскільки була прийнята програма дій уряду, а це певний імунітет від звільнення на один рік. Тому Гончарук ще півроку може спокійно працювати. Його уряду щось таки вдається зробити, але системних змін, потрібних як президенту, так і суспільству, поки не відчувається,
– заявив Миселюк.

Проте експерт припускає, що декілька міністрів незабаром таки звільнять. Також очевидно, що відбудеться чергова трансформація структури Кабміну – розділять ті міністерства, які об’єднали раніше.

Андрій Миселюк / фото: Укрінформ

Безумовно на стосунки Зеленського й Гончарука вплинув й скандал пов'язаний з оприлюдненням начебто розмов прем’єр-міністра, що теж додає масла у вогонь, але як повідомив політолог, Зеленському наразі немає ким замінити Гончарука.

Економіка – "вау-ефекту" немає

Експерти різко критикують діяльність уряду в економічній сфері. І якщо вірити плівкам Гончарука, прем’єр-міністр сам визнає, що є профаном у цьому питанні.

Економічний аналітик Олексій Кущ у коментарі для сайту 24 каналу в першу чергу наголосив на неправильній подачі урядової звітності.

Цей документ, по-факту, направлений на окозамилювання. Застосовуючи цю матрицю звіту, навіть економіку такої країни як Сомалі можна було описати дуже позитивно,
– іронізує Олексій Кущ.

Реальний стан речей в економіці визначається дуже чітко, є декілька маркерних індикаторів розвитку економіки, зазначає експерт. Перший – динаміка прямих іноземних інвестицій.

Росту немає. Показник лишився на тому ж рівні, що й у минулому році й 40% з інвестицій фіктивні – заводяться кошти в Україну, які раніше виводились з неї. Значна частка надходжень у фінансовому секторі, а це також не можна назвати прямими інвестиціями, це просто бухгалтерські проводки,
– зазначає Кущ.

Головним індикатором розвитку економіки лишається динаміка валового внутрішнього продукту (ВВП). Його можна змінити з допомогою різних статистичних викрутасів, але системно скорегувати показник не вийде, розповів аналітик.

ВВП доволі об’єктивно показує ситуацію в економіці. Зона відповідальності цього уряду (Гончарука – сайт 24 каналу) це четвертий квартал минулого року. У цей період ріст реального ВВП уповільнився до 1,5%. Це найнижчий показник починаючи з другого кварталу 2016 року,
– пояснив Кущ.

Якщо брати аналогічний період за інші роки, то ми побачимо, що цифра була більшою. Крім того у другому й третьому кварталах 2019 року ВВП виросло на 4-4,5%, а потім відбувся спад. Прослідковується потужне гальмування економіки, констатує економіст.

Олексій Кущ / фото з Facebook

В промисловості фіксують падіння на 1,8%. Жовтень – 5%, листопад – 7,5%, грудень – 8%. Це фактично розклад індустріального ядра української економіки, – запевняє аналітик.

Також він застерігає – промислове виробництво почало скорочуватись з червня, це дуже небезпечний показник, індустрія Україна знаходиться у загрозливому стані.

Зміцнення гривні – причина падіння економіки

Уряд хизується зміцненням національної валюти, хоч він немає жодного відношення до цього. Це прерогатива Нацбанку. Тим паче зміцнення гривні мало негативні наслідки для економіки, зазначив Олексій Кущ.

Ознак для економічного потрясіння у минулому році не було. Нашій країні необхідна була помірна інфляція (зростання цін), яку можна було досягнути шляхом пом’якшення монетарної політики Національного банку й невелика, керована девальвація національної валюти – зниження гривні на рівні інфляції, тоді б ми мали показники ВВП десь на рівні 4-5% зростання,
– сказав експерт.

Проте ми побачили наджорстку політику НБУ й дуже агресивну політику мінфіну на внутрішньому ринку. У результаті ми отримали зміцнення гривні на 15%, що знищило рентабельність українських компаній. Це фактично були рукотворні, штучні фактори, створені ключовими державними інституціями.

Чи врятують економіку дешеві державні кредити?

Ця програма має доволі обмежені параметри – чотири мільярди гривень. Цих коштів недостатньо. Але навіть їх не буде використано ефективно, запевняє експерт.

В уряді не змогли розробити адекватну програму компенсації. Треба було її запускати за принципом відкритого вікна та вводити лише один індикатор отримання цих коштів – обмеження по сумі. Але Кабмін ввів додаткові фільтри, які штучно відсікатимуть заявників. Роздадуть ці кредити, можливо на ті компанії, які треба й на цьому все закінчиться,
– підсумував Олексій Кущ.

Який є позитив в діяльності уряду?

У медицині не все так погано, переконаний експерт Українського інституту майбутнього в галузі охорони здоров’я Олександр Торгун. Аналітик підкреслив, що уряд Гончарука продовжує впровадження медичної реформи.

Все що відбувається в охороні здоров’я було закладено ще три роки тому, але доводити цю справу прийдеться новому уряду. Реформа продовжується і це великий плюс,
– запевнив Олександр Торгун.

Олександр Торгун / фото: 24 канал

Проте перші висновки можна буде робити лише у кінці року, вважає експерт. Також він назвав дві основні проблеми в Україні – у бюджеті закладені кошти на лікування, проте на профілактику захворювань виділять лише 0,5% коштів. Ми гасимо пожежі, але не звертаємо увагу на джерело вогню, сказав аналітик.

Ще однією проблемою Олександр Торгун вважає те, що в Україні поки що найбільше навантаження іде не на первинну ланку медицини та швидку допомогу, як це відбувається в розвинутих країнах Європи.

Читати також: Причетні до "Партії регіонів": як оновилася Вища рада "слуг народу"