Маска одного з левів нагадує обличчя головного майстра
Проект чаші фонтану створив архітектор Олександр Шіле. Форма фонтанів нагадує квітку. Навколо неї розташовані голови левів, з пащ яких ллється вода. Маски левів нагадують людські обличчя. А саме однієї особи. Як розповідають у ливарному цеху заводу Термена, головним майстром працював дуже грубий чолов’яга. Він постійно чіплявся до підлеглих, не особливо добираючи слів. Ливарники його довго терпіли. Але коли він поїхав у відрядження, робітники внесли у відливні форми для фонтанів певні корективи, додавши озлоблену гримасу шефа.
Коли майстер повернувся до Києва, фонтани вже працювали. Ображений Фараон, як його називали, довго впрошував припинити над ним знущання, втім, безрезультатно. Жарт над ним можна оцінити й досі.
Фонтан виконує практичні функції
Окрім прикраси міста, фонтани виконували й практичні функції. З них брали воду для міських потреб. За кожні шість відер води з водограю потрібно було заплатити одну копійку. Якщо ж хто бажав напоїти коня, платив також одну копійку. Просто попити воду з фонтану - нічого не коштувало.
Нині більшість фонтанів досі на своїх місцях: у Міському саду, Маріїнському парку, скверах на площі Івана Франка та поблизу Золотих Воріт. Втім, втратою для Києва стало зникнення трьох водограїв: з площі Толстого, Європейської та Софіївської площ. Останній зник не безслідно,а перемістився у сквер на вулиці Олеся Гончара. Там він стоїть і досі. Та чи водограй милуватиме і надалі око киян та гостей міста нині під питанням.
Як відомо, поблизу Софії Київської зводять багатоповерховий будинок. Завершення будівельник робіт загрожує не лише виключенням Софії та Лаври зі списку ЮНЕСКО. Фонтан Термена може бути втраченим для киян. Чи варто за урбанізацію платити культурою та історіє вирішувати нам. Поки ж фонтани Термена, як і 100 років тому, належать усім.