Таке обурення також пов’язано із відчуттям незавершеності, яке, зазвичай, викликає подібне "розрубування" цілого на фрагменти. Ну і, звичайно, банальне "чекати влом" =)

Першу половину "Голодні ігри: Переспівниця" все ж важко назвати провальним фільмом. Дженіфер Лоуренс, вважаю, впоралась із своєю роллю найкраще саме у цій частині. Були моменти, коли торкало "за живе", але не зрозуміло кому за це дякувати: чи то авторам екранізації, чи акторам, чи все ж авторці текстової версії.

Також, у цій частині добре попрацювали над звуком. Вдалий музичний супровід помітили навіть не дуже вибагливі звукові "гурмани". До слова, сингл із саундтреку "першої Переспівниці" довірили 17-річній співачці із Нової Зеландії Lorde. Така поважна "місія" здивувала навіть саму дівчину, адже пісню Yellow Flicker Beat вона написала у дорозі під час турне.

Щодо сюжету, то багато уваги у "Переспівниці" приділили здатності ЗМІ маніпулювати думкою людей. Кому ж, як не українцям, розуміти що таке викривлення реальності подібним чином, і наскільки важко із подібним боротись. Політична нотка у стрічці навіть стала причиною заборони показу цієї частини "Голодних ігор" у Таїланді. Це пов’язано із тим, що жест поцілунку трьох пальців із фільму став символом тайської опозиції у реальному житті.

Тема кохання головної героїні далі крутиться навколо її невизначеності. Любовний трикутник замість тримати в здогадках про те, кого ж обере Кідніс, просто дратує. Нагадує ситуацію з сумнозвісних "Сутінок", в яких Белла довгий час теж ніяк не могла визначитись із тим, кого ж кохає. Ну, хіба що вам подобаються "Сутінки".

Ще потішив коментар у залі під час перегляду: "Вона як Гаррі Поттер: майже нічого не вміє і постійно залишається живою".

В цілому, якщо ви любите "Голодні ігри" та з задоволенням дивились дві попередні частини, то можете впевнено продовжувати далі. Навіть якщо розглядати першу частину "Голодні ігри: Переспівниця" як вступ до ефектного фіналу і обзивати трейлером, то тоді він вийшов вдалим. Адже, незважаючи на нарікання про поділ третьої екранізації, бажання піти на другу її частину не зникає.

Чекати залишилося не так багато, як здавалося б. Вже восени наступного року вийде екранізація фіналу трилогії Сюзанни Коллінз — "Голодні ігри: Переспівниця. Частина 2". А остаточний висновок про "Переспівницю" можна буде зробити вже після перегляду обох її частин.

П.С. Мені дуже сподобався образ Наталі Дормер. А вам як?