Перемовини у столиці Білорусі вперше за півроку протистоянь на Донбасі уможливили конкретний пошук дипломатичних шляхів для вкладання бодай тимчасового перемир’я з маленькою перспективою повернути Донбас до мирного життя.
Позиція Порошенка
На другій Мінській зустрічі тристороння контактна група: Україна, ОБСЄ та представники терористичних "ДНР" і "ЛНР" 5-го вересня підписали попередній протокол про припинення вогню на Донбасі.
З того часу, коли президентом обрали Петра Порошенка, він гостро висловлювався на адресу терористів на Сході: казав, що вони мають бути знищені. Силовики швидкими темпами звільняли міста та містечка Донбасу від сепаратистів. Однак, останні два тижні внесли зміни до президентської риторики. Порошенко швидко почав шукати різноманітні способи зупинити бойові дії в регіоні.
По-перше, це пов’язано з тим, що близько 6 тисяч російських регулярних військ вторглися в Україну на півдні Донецької області і зайняли Новоазовськ. Це одразу змінило військову мапу протистоянь. Якщо до того сили АТО мали перевагу і готувались до вирішального наступу на Луганськ і Донецьк, то тепер вони були змушені відступити. Президент будь-якою ціною мусив спинити просування Путіна, і перш за все використати дипломатичні важелі. Підписаний протокол у Мінську дає час українському війську на перегрупування та підсилення для відбиття ймовірного військового наступу.
По-друге, існує фактор виборчої кампанії. Рух путінських військ вглиб Донбасу, без сумніву, скоротить кількість міст і селищ, де вибори взагалі можуть відбутись. Також "Блок Петра Порошенка" сьогодні має найбільший рівень підтримки, а це має бути якнайшвидше конвертовано у місця в партері Верховної ради.
По-третє, Петру Порошенку потрібен час для завершення перемовин щодо високоточного озброєння. Країнами-донорами називають США, Францію, Італію, Польщу та Норвегію, інші деталі поки не розголошуються.
Час перемир’я також можна використати, аби врешті розібратися з безладом у керівництві АТО. Налагодити комунікацію між ЗСУ і добровольчими батальйонами, спецпідрозділами міліції та СБУ. Щоб трагедія під Іловайськом більше ніколи не мала місця.
Позиція Путіна
Тимчасове перемир’я також вигідне самому агресору. Відкрите введення 6 тисяч російських регулярних військ в Україну вже побачила світова спільнота. Путін має проаналізувати їхню реакцію і вирішити, як діяти далі.
Хоча вже один позитивний сигнал російський президент отримав. Для ООН не вистачило доказів для визнання перебування російських військ на материковій України. Якщо 6 тисяч не побачили, то і на більшу кількість російських солдат теж можуть заплющити очі.
Проте кожен кілометр просування російських військ вдало використовує вітчизняна дипломатія для отримання грошової і військової підтримки з боку західних партнерів. А нові санкції проти РФ вступають у силу вже з цього тижня.
Також треба зауважити, що Путін, як політичний гравець, буде дотримуватись миру до того часу, поки йому це буде вигідно. Він вже показав, що не збирається виконувати жодних зобов’язань, не збирається виправдовуватись. У нього своя шахова партія зі світом, де він грає як білими, так і чорними. Слід зауважити, що проросійські терористи вже у першу ніч порушили режим припинення вогню та обстріляли з "Градів" околиці Маріуполя.
Позиція терористичних "ДНР" і "ЛНР"
За позицію цих «організацій» багато писати не варто. Бодай, тому що "ДНР" і "ЛНР" є маріонетками Кремля. Вони виголошують його волю. Єдиною важливою заявою, яка проливає світло на майбутній перебіг конфлікту, є заява, де один із представників самопроголошених республік сказав про продовження курсу на від’єднання від України. Й укладене у Мінську перемир’я не знімає цього питання.
Це говорить про те, що шансів на мирне розв’язання конфлікту на Донбасі практично немає. Бо досягнуті домовленості не розв’язують принципові питання для обох сторін. Запропонований Порошенком особливий статус для Донецької і Луганської областей, де йдеться фактично про автономність регіону, російську мову та інші поступки, ніколи не влаштують Путіна.
Все одно не слід забувати, якщо є один шанс із тисячі зупинити кровопролиття, то варто ним скористатися. Поганий мир — кращий від доброї війни.
Дмитро Бобрицький