20 серпня Бурматов написав у своєму "живому журналі" пост під заголовком "— А як Вас звати, вибачте? — Юра Шевчук, мародер". У записі він назвав Шевчука "мерзотник в найвищому ступені" і звернувся до читачів із запитанням: "А ви здивовані, що Шевчук тягав "трофеї", зняті з убитих російських солдатів? Тільки чесно?"

Свої заяви Бурматов підкріпив публікацією на порталі PolitOnline, в якій наводиться висловлювання одного з ветеранів чеченської кампанії, голови "Союзу героїв Росії" полковника Олександра Пегішева. Пегішев нібито оцінив як мародерство дії Шевчука в 1995 році в Грозному. В епізоді з фільму "Час ДДТ" Юрій стоїть над тілом вбитого капітана Марковця, а потім товариші по службі вбитого дарують Шевчуку зірочки з капітанських погонів.

Цю ситуацію музикант потім описав у вірші "Капітан Марковець":

И с погон погибшего срывая
Звезды, будто злое небо с глаз
Мне солдат их протянул, кивая
Вот, возьми, на память вам от нас.
...
Дома у меня на книжной полке
Эти звезды до сих пор болят
Капитана Марковца осколки
Всех доставшихся сырой земле ребят.

Бабченко — учасник обох Чеченських воєн — розцінив заяви Бурматова не тільки як образу особисто Шевчука, але вважає, що молодогвардієць "потоптався на грудях тих вісімнадцятирічних пацанів — проданих, зраджених, але не зламаних — які і робили цю війну. Принизив те, як вони жили. Як воювали. Як вмирали. Образив той вищий порив людини, те очищене смертю єднання, яке називаються "фронтове братерство", яке і змусило пацанів віддати Шевчуку ці "капітана Марківці уламки". Він образив наших товаришів, живих і полеглих".

Він також навів свідчення очевидців, які були разом з Шевчуком під час штурму Грозного в 1995 році. Згідно з ними, музикант належав до 2-го окремого мотострілецького батальйону 74-ї окремої мотострілкової бригади і навіть потрапляв в оточення. У своїй публікації в "Новій газеті" Бабченко відзначив, що "дуель у XXI столітті безглузда", але при цьому, кажучи про Бурматова, підкреслив, що "мордобою ця людина цілком заслуговує".

Вибір часу, місця і способу поєдинку Бабченко залишив за своїм опонентом. У своїй статті від 27 серпня Воєнкори "Нової газети" повідомив, що залишив пропозицію про поєдинок у блозі Бурматова "п’ять днів тому", але відповіді поки не отримав.