• укр
  • рус
Архів
Курси валют
+12°
+22° +22°
  • завтра
    +22° / +14°
  • п’ятниця
    +22° / +14°
  • субота
    +22° / +14°
youtube @24
Loading...
google @24
vkontakte @24
RSS СТРІЧКА
Загальний RSS

Топ новини

Відео новини

Дивись онлайн онлайн
укр
Для можливості перегляду онлайну потрібно встановити Adobe Flash

Журналісти про мародерство на фронті: солдати відправляють крадені речі додому поштою

Військові у зоні АТО
Військові у зоні АТО / uapress.info

Бути на війні і залишатися об'єктивним — одне з найскладніших завдань, які стоять перед військовими кореспондентами.

Про це на Media Forum у Львові говорили журналіст "Радіо Свобода" Левко Стек, російський журналіст Аркадій Бабченко і репортер "Tygodnik Powszechny" Павло Решка.


Аркадій Бабченко

Про найбільші проблеми війни

Як війна змінює людей — складне питання. Там відриває не тільки руки і ноги, там відриває душу. Війна знімає заборони.

Виявляється, що можна вбивати людей. Якщо це можна, то все інше теж. Це перевертає весь світ з ніг на голову. Ти розумієш, що можеш валятися шматком обгорілої плоті на узбіччі.

Зняття заборон — найстрашніша проблема, яка буває після війни. Коло "своїх" на війні — тільки твій взвод. Коли людина повертається і дивиться на мирне життя — вона вже не бачить "своїх". У тебе виникає ненависть до цивільних. Ти живеш не розумом. Зникають усі позитивні почуття, зате з'являються ненависть, агресія, бажання вбивати. Хімія твого організму стає зовсім іншою. Емоції, які відповідають за радість, зникають. Щоб повернутися, мені знадобилося п'ять років. Уміння любити повертається останнім.

Про жінок на війні

Жінці на війні легше, ніж чоловікові. Це чоловічий світ і жінкам завжди приділяється більше уваги. У побутовому плані все інакше.

Я в цьому, можливо, сексист, але не хотів би, щоб зміни в голові, про які я говорив, стосувалися жінок. Ми всі бачили, що війна може зробити з людським тілом. Війна закінчується, а жінці складніше жити з каліцтвами потім — після війни.

Про об'єктивність

Не можна брехати, потрібно намагатися бути об'єктивним. Це умовне поняття, щоразу ти собі кажеш: "Це не люди. Це моя робота". Але ось ти пожив з ними день-два і вони стали для тебе рідними, у тебе вже їхній світогляд.

Потрібно писати так, щоб не підставити людей. Одне необережне слово може коштувати комусь життя.


Левко Стек

Про причину війни

Якби не журналісти, то війни не було б. Точніше, якби не російські медійники. Російська пропаганда породила цю війну. Об'єктивність на війні — не стандарти і не точність, а людські життя. І це — найкраща мотивація дотримуватися об'єктивності.

Коли тобі кажуть: "Кривава хунта знищує народ Донбасу", — і питаєш, чому вони в цьому так впевнені, то, швидше за все, почуєш: "Я побачив це в новинах".

У їхні голови вклали ці ідеї. Конфлікт на Донбасі — не громадянська війна. Але нечесно сказати, що розколу в українському суспільстві немає або сказати, що все це скоро закінчиться.

Про мародерство

Я намагаюся не зближуватися з військовими. Не вірю, що сьогодні ти станеш його другом, а завтра зможеш писати про випадки мародерства. Багато журналістів вважає волонтерство громадянським обов'язком. Якщо людина збирає гроші на оптичні приціли для гвинтівок, чи буде вона об'єктивною?

Ніхто не буде на фронті заперечувати, що є мародерство. Солдати виносять крадені речі і відправляють їх поштою додому.

Мене двічі ледь не розстріляли п'яні військові.

Один раз розрядили обойму в машину, військовий був п'яний і кричав, що журналісти гірші за сепаратистів. Якщо ти п'яний, то ти не можеш бути на передовій. Я не кажу, що українська армія погана і безнадійна, але про такі речі потрібно говорити.

Про дружбу з військовими

За тиждень до Іловайська я жив з батальйоном, спав з військовими, їздив на операції. Потім поїхав додому і через день цей батальйон оточили. Мені почали дзвонити і казати: "Ми можемо не дожити до ранку". Я писав про це, але легше не стало. Я переживав за їхні життя. Це порушення всіх стандартів, але це правда.

Кожна людина, яка їде на передову, повинна розуміти, що там небезпечно. Боятися нормально.


Павло Решка

Про воєнні історії

Моя перша війна була більше двадцяти років тому. Це був перший раз, коли я почув постріл. Пам'ятаю одну ніч з дівчиною. Ми сиділи в кімнаті, і вона описувала, як вбивали сім'ю її сусіда. Вона всю ніч розповідала, наскільки сильно війна її змінила.

З будь-якої гарячої точки я намагаюся привезти історії людей. Одного разу я побачив чоловіка, який щось копав серед руїн будівлі. "Мені здається, що там мій син", - сказав він.

Пам'ятаю, як у Грузії солдати витягали тіла своїх молодих друзів. Коли солдата вбивають, то його не можна навіть так просто поховати. Загиблого потрібно роздягнути, щоб переконатися, що тіло не заміноване. Солдати роздягали своїх друзів. Я бачив це в Грузії. Коли бачите сина, який витягує з-під землі свого батька, то розумієте, що ви на справжній війні. Війна змінює людей. Ви це зрозумієте, як тільки потрапите туди.

Олексій Коваленко

Фото: Аліна Смутко

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter

powered by lun.ua
СЛУХАЙ ON AIR
РАДІО 24 Радіо 24
ЧИТАЧІ РЕКОМЕНДУЮТЬ
Більше новин
Новини інших ЗМІ
При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів в Інтернеті відкриті для пошукових систем гіперпосилання
не нижче першого абзацу на Телеканал новини «24» — обов’язкові.
Цитування і використання матеріалів у оффлайн-медіа, Мобільних додатках, SmartTV можливе лише з письмової згоди Телеканалу новин «24».
Матеріали з маркуванням «Реклама» публікуються на правах реклами.
Усі права захищені. © 2005—2015, ПрАТ «Телерадіокомпанія “Люкс”», Телеканал новин «24»
Залиште відгук