Автори документу зі сторони Порошенка сумніваються у конструктивній позиції громадських активістів та вважають, що законопроект не ідеальний, але він відповідає вимогам Венеціанської комісії.

Журналісти сайту 24 шукали відповіді, чи обґрунтована критика антикорупційного середовища президентського законопроекту і що пропонує Адміністрація Президента.

Петро Порошенко нікого не здивував, внісши до Верховної Ради законопроект № 7440 про Антикорупційний суд, який створюється всередині судової системи. Однак, законопроект не був широко обговорений з громадськістю. Його також не представили у Раді судової реформи при Адміністрації Президента, де традиційно обговорюють усі законодавчі ініціативи президента у цій сфері.

Добір кандидатів на посади в Антикорупційний суд логічно продовжує практику відбору суддів до Верховного суду через Вищу кваліфікаційну комісію. Нещодавно суддями ВСУ стали 75% осіб, які за оцінками Громадської ради не відповідають критеріям доброчесності. Частина громадських активістів опускають руки, бо розуміють, що у президента не збираються змінювати законопроект між першим і другим читанням у Верховній Раді.

Крім того, законопроект більше не розглядатиметься Венеціанською комісією, адже рекомендації щодо законопроекту Сироїд-Соболєва про Антикорупційний суд № 6011 вже надавалися. У Комісії зазначили, що, згідно з висновком ради європейських суддів (КРЕС), українські судді Антикорупційного суду не повинні отримати привілейованого статусу і залишатися частиною єдиного цілого судового органу.

Щоби уникнути повторних неузгоджень, Венеціанська комісія рекомендувала особисто президентові внести цей законопроект і врахувати її зауваження.

Захист та критика

В Центрі Протидії Корупції зазначають, що в законопроекті не враховані ключові рекомендації Венеціанської комісії.

Якщо законопроект буде прийнятий у формі, представленій Президентом, він не вирішить проблему судів, які відкладають розгляд справ НАБУ. Замість того, щоб створити незалежний суд по боротьбі з корупцією, буде створено підроблену установу, вразливу до зовнішнього тиску,
– заявили в ЦПК.


У президентському законопроекті Антикорупційний суд матиме категорію вищого спеціалізованого суду, який матиме три інстанції – Антикорупційний суд, Апеляційна палата і касація, яку розглядатимуть судді Верховного суду. Керівництво цього суду обиратиметься Вищою кваліфікаційною комісією.

В інтерв'ю виданню LB.UA, автор президентського законопроекту Георгій Вашадзе пояснив, що незалежна касація від Верховного суду дозволяє скасувати такі рішення у Конституційному суді.

Юристи Реанімаційного пакету реформ впевнені, що касація (остання інстанція – 24) безумовно має бути у Верховному суді, однак для цього потрібно створити незалежну палату у ВККС щодо відбору туди суддів, де б громадськість, міжнародні експерти та представники ВККС були врівноважені.

Крім того, автори законопроекту пропонують створити Громадську раду міжнародних експертів, яка складатиметься з представників міжнародних організацій, але не матиме вирішального впливу на обрання суддів.

Читайте також: Найєм розкритикував законопроект про Антикорупційний суд

Пропонується, що висновки цієї ради можна долати 11-ма з 15 голосів членів ВККС. Юристи Реанімаційного пакету реформ впевнені, що це дозволить висуванцям від президентського середовища потрапити у керівництво Антикорупційного суду. Вашадзе переконаний, що вето міжнародних організацій ВККС не зможе ігнорувати.

Автори законопроекту також переконані, що це відповідає рекомендаціям Венеціанської комісії, які наголошували на тому, що міжнародні експерти повинні мати критичну роль у відборі суддів, а не вирішальну. Мовляв, вирішальна роль міжнародних радників загрожує суверенітету.

Натомість експерт РПР Роман Куйбіда впевнений, що вирішальна роль для міжнародної ради експертів не створює загроз для суверенітету, а Комісія допускає це, якщо у суспільства низька довіра до влади.

Ще одна з суперечливих норм, яку, на думку громадських організацій, буде важко виконати – це вимоги до кандидатів на посади в Антикорупційний суд. Крім семирічної юридичної практики, встановлені вимоги щодо практики у міжнародних, антикорупційних організаціях. У Центрі протидії корупції впевнені, що такі вимоги незаконно звужують кількість претендентів.

У президента відповідають, що така вимога була навмисно вписана, щоби не кожен міг стати суддею Антикорупційного суду.

Читайте також: Конфліктність і війна: експерти про головні провали 2017 року (Інфографіка)

Іншою суперечливою нормою законопроекту у громадському середовищі вважають норму щодо підслідності справ, які отримав Антикорупційний суд. У президента зауважують, що, формуючи підслідність справи, вони відштовхувалися від справ, де фігурують суми не менші, ніж за 500 мінімальних прожиткових мінімумів, як це є і в справах НАБУ.

Крім того, у законопроекті, на думку депутата Мустафи Найєма, затягнений процес створення суду до дванадцяти місяців з дня набрання чинності законопроекту.

Реанімаційний пакет реформ, Центр протидії корупції та Transparentsy International закликали президента відкликати цей законопроект, але Порошенко не відреагував.

Хто писав законопроект?


Роман Яковлєв з Георгієм Вашадзе (фото: Facebook)

На сайті президента зазначено, що законопроект про Антикорупційний суд був розроблений групою експертів із Фонду інновацій та розвитку (IDF Reforms Lab) екс-депутатом від партії Саакашвілі Георгієм Вашадзе, Романом Яковлєвим та експертами ОБСЄ Анатолієм Зайцем та Валентином Сердюком. Для цього президент урочисто запросив їх за круглий стіл.

В українському офісі ОБСЄ повідомляють, що згадані експерти не є співробітниками організації, а лише кілька разів її консультували.

У громадському секторі вважають, що в IDF Reforms Lab замало досвіду в антикорупційній діяльності. На що Вашадзе відповідає, мовляв, хтось хотів написати цей законопроект самостійно.

Щодо Валентина Сердюка відомо, що він за часів Віктора Януковича з 2010 року працював заступником керівника апарату Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Читайте також: Українська війна з топ-корупцією: як Порошенко схитрував із законом про Антикорупційний суд

Професор з кримінального права Микола Хавронюк висловив думку, що громадськість може впливати на версію законопроекту у другому читанні, але професор визнає, що шансів на зміни у законопроект незначні.

– Як можна вплинути на президента? Ніяк, гарантій немає, – запевняє менеджер з антикорупційних програм Реанімаційного проекту реформ Олександр Лємєнов.

– Наразі впливати на президента немає потреби. Необхідно змінювати законопроект в парламенті. Було б дуже добре, якби президент відкликав цей проект, доопрацював, але на 99,9% він цього не зробить. Що тоді, нам відійти в сторону і дивитися, як розгортатимуться події? – пише у відповідь Хавронюк.

Очевидно, що Адміністрація Президента обрала команду в громадському секторі, які були готові погодитися на побажання президента. Законопроект був поданий у період свят, ймовірно, з розрахунком, що не буде широкого розголосу.