В ексклюзивному інтерв'ю міністр культури України Олександр Ткаченко розповів про туристичну сферу, реставрацію пам'яток архітектури та боротьбу з дезінформацією.
Перша частина інтерв'ю Співпраця з Росією та перспективи українського кіно: інтерв'ю з міністром культури Ткаченком
Про туристичну сферу
Можливо, вони (артисти – 24 канал) до нас так їдуть, бо ми розставили гарно туристичні магніти, про які розповідав президент. Розкажіть, як просувається справа у цьому напрямку?
Ми запустили у 2020 році програму "Мандруй Україною". Вона збіглась у часі з карантином, було зрозуміло, що люди мають змогу відкривати різні цікаві місця в Україні. Їх справді дуже багато.
Що таке програма "Мандруй Україною"?
Цей проєкт – перша масштабна промокампанія, орієнтована на розвиток внутрішнього туризму в Україні. Він реалізується на волонтерських засадах за участі держави, місцевої влади, бізнесу й креативних індустрій.Певними осередками таких туристичних маршрутів можуть стати магніти, тобто центри, де одночасно розвиватимуться не тільки історичні та культурні атракції, а й ціла інфраструктура.
Наприклад, "Асканія-Нова" – всі знають про біосферний заповідник. Однак, як туди доїхати – це вже питання.
Бажання у мене таке у 2020 році було, але я не ризикнула.
Спершу спробуйте поїхати, потім спробуйте відвідати (заповідник – 24 канал), щоб побачити тварин. Це біосферний, науковий заповідник, це зовсім інша історія, ніж національні парки у країнах, де можна подорожувати машиною та дивитися на тварин.
Проморолик про заповідник "Асканія-Нова": дивіться відео
Насправді об'єкт унікальний, а інфраструктури немає жодної. Я стояв у черзі за кавою 20 хвилин, адже в цьому містечку була лише одна кав'ярня. Переночувати теж неможливо. На цьому прикладі я розповідаю, що таке туристичний магніт – це створення можливості для інвесторів розвивати цей проєкт.
Цікаво В Україні розвиватимуть "містичний туризм": що це таке
Мовиться не тільки про державних інвесторів, але й приватних. Коли там будуть дороги, інфраструктура – туди приїдуть не тільки українські туристи, але й багато європейців. Такого унікального об'єкта у Європі більше немає.
Про Гостинний двір
Тепер про туристичну ганьбу. В центрі Києва є Гостинний двір – пам'ятка архітектури, яка вже багато років є пустою і розсипається. Ви нещодавно своїм звернення до прем'єр-міністра заблокували передачу його Київській громаді. Це пришвидшило б його відновлення. Навіщо ви так зробили?
Не зовсім так, це ваше трактування подій. Я звернувся до прем'єр-міністра з прохання підписати меморандум з київським очільником для того, аби гарантувати, що в цьому місці буде культурний і мистецький кластер.
Це місце – унікальне, це перлина та надбання всієї України. Однак ніхто не зголосився підтвердити, що такий мистецько-культурний кластер буде.
Я звернувся знову до Кабміну та Фонду держмайна, щоб передати цей Гостинний двір в управління Мінкульту. Це державний об'єкт попри те, на чиєму балансі перебуває.
Інтерв'ю з Олександром Ткаченком / Фото 24 каналу
Ми надіємось, що завдяки обговоренню концепції з фахівцями та кураторами, ми знайдемо правильний підхід і незабаром Фонд держмайна передасть нам цей об'єкт.
Він має всі шанси розпочати нове життя, зокрема завдяки програмі "Велика реставрація". Він буде справді перлиною та окрасою і для киян, і для гостей столиці. Однак і відповідатиме на запити киян.
Про реставрацію
Я так розумію, що закінчився термін подачі заявок на "Велику реставрацію"?
Він розпочався, вже подали чимало заявок з усієї України. Такий план був, щоб реставрацію розпочали по всій Україні, а не тільки у Києві, Львові чи Одесі.
Експертна рада опрацьовуватиме ці заявки і поступово долучатиме певні об'єкти до плану реставрації. Це важливо, адже 80% об'єктів культурної спадщини потребують реставрації або ремонту. Це лише початок роботи. У східноєвропейських країнах з таким досвідом робота триває вже роками.
До теми Кафедри реставрації можуть відновити: Ткаченко пояснив процедуру
Головна мета – не тільки зберегти спадщину, адже це наше минуле, але й надати цим об'єктам нових сенсів, експозицій та нового життя.
Треба, щоб їх більше відвідували, навколо них були готелі, ресторани, щоб вони дійсно вписувалися в туристичні маршрути. Ми дивимося на цю реставрацію як на комплексну проблему.
Ми співпрацюємо з Міністерством інфраструктури. Вписуємо туристичні маршрути в ремонти доріг, створення інфраструктурних об'єктів. Так, щоб одразу можна було через 1 – 3 роки наочно побачити, що об'єкт відреставрований.
"Перехресний допит" з Олександром Ткаченком: дивіться повне інтерв'ю
Вони приємні не тільки на перший погляд, але і всередині. Їх відвідуватимуть вже вакциновані туристи.
Питання у тому, чи є така кількість фахівців, які можуть це реставрувати? Часто кажуть, що простіше побудувати нове, ніж реставрувати старе. Як ми обиратимемо об'єкти для реставрації?
Фахівці є. На жаль, традиція певною мірою перервана, адже не було потреби в фахівцях. Ми провели перемовини щодо відновлення кафедр реставрації в архітектурних вишах.
Ми розмовляли з нашими італійськими, французькими колегами щодо запрошення фахівців, які могли б допомагати нам у певних видах реставрації. Вони, безперечно, мають гарний досвід.
Читайте також Це радянська традиція, – Ткаченко про звання Заслуженого та Народного артиста
Щодо алгоритму – є така бюрократична процедура. Якщо існує проєктно-кошторисна документація, вона міститиме ті об'єкти, які підпадають під критерії значущості, подальшої спроможності мати більше відвідувачів та можуть входити в об'єкти ЮНЕСКО.
Інші об'єкти зараз замовляють ПКД, щоб їх долучили до другої черги. Також є програма спільного фінансування тих об'єктів, які не перебувають на балансі Мінкульту.
Ткаченко розповів про реставрацію / Фото "Телекритика"
З областями, регіонами та іншими громадами через субвенції мають ухвалити зміни до закону, щоб спільними зусиллями відроджувати історичні та архітектурні пам'ятки по усій країні. Я поїздив Україною, повірте, у нас є надзвичайно цікаві та потужні перлини, про які ми не знаємо.
Це правильно, що ви говорите про потребу реставрації пам'яток архітектури всією країною. Але подивіться що відбувається в Києві, де дуже багато старовинних будівель руйнують заради того, щоб на їхньому місці побудувати торговельні центри чи офіси. Що робить Міністерство культури?
Ми у парламенті розглядатимемо новий закон про заборону хаотичної забудови в історичних ареалах міста. Цей закон вводить чіткі критерії, що робити з тими власниками, які не спроможні чи доводять спеціально об'єкти історичної спадщини до того стану.
Зверніть увагу Ми не можемо заборонити артистам виступати у Росії, – Ткаченко
Наразі міністерство може накладати невеликі штрафи, виписувати приписи, які фактично спростовують суди і досить часто, на жаль, підтримує місцева влада. У цьому законі ми посилюватимемо штрафи, вводитимемо адміністративну та навіть кримінальну відповідальність за таку поведінку. Штраф 1700 гривень абсолютно не працює.
Ми взяли кращі зразки, зокрема й італійські закони. Є навіть пропозиція створити у підрозділах Міністерства внутрішніх справ спеціальний загін, який допомагатиме Мінкульту накладати ці штрафи, адміністративні протоколи, виписуватиме приписи. Тобто ми сильно посилюємо криміналізацію такої поведінки.
З іншого боку, ми встановлюємо прозоріші правила видачі дозволів, яких наразі 25 – 26, зменшимо до 5 – 6. Введемо електронну систему реєстру об'єктів культурної спадщини. Будь-який забудовник зможе побачити: "Тут будувати не можна", або якщо можна, то лише 2 поверхи чи об'єкт потрібно зберегти в іншому стані. Так, щоб прибрати суб'єктивний чинник у розв'язанні цих питань.
Якщо порівнювати, який вигляд має на фото Київ з боку Дніпра у 1980-х роках і який він вигляд має зараз – це абсолютно 2 різних міста. На жаль, порівняння не у кращий бік щодо сьогодні.
Ми у міністерстві зупинили процес там, де не затверджені історико-архітектурні ареали. Ми не видаємо дозволів, спонукаючи міста спочатку розв'язати питання зонування і затвердження правил існування в історичних ареалах певної конфігурації.
Щодо таких об'єктів діє норма у законі – міста можуть повертати такі об'єкти собі у власність, якщо нові господарі доводять їх до відповідного стану.
Про Бабин яр
Не можу не запитати про меморіальний комплекс Бабин Яр. Ви говорили, що його запустять влітку 2020 року, яка ситуація зараз?
У нас є певна колаборація з фондом меморіалу Бабин Яр. Ми розуміємо, щоб розвивати такий об'єкт і зробити його історично значущим, потрібні зусилля різних структур, зокрема приватних та державних.
Зверніть увагу У Бабиному Яру відкриють пам'ятну синагогу Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр"
Є програма щодо запуску восени цього (2021 – 24 канал) року будинку колишньої контори єврейського кладовища до річниці трагедії Бабиного Яру. Є інші різні об'єкти, які готують. Співпраця є, ми раді, що вона міжнародна. Сподіваюсь, що проєкт буде достойний.
Ви маєте на увазі співпрацю з російськими олігархами, які вкладаються у зведення цього проєкту?
Я маю на увазі співпрацю з Міжнародним фондом, у який входить багато олігархів, зокрема американських та європейських. Які кажуть, що вони – кияни, львів'яни і взагалі патріоти України.
Ткаченко розповів, на якому етапі запуск Бабиного Яру / Фото 24 каналу
Наразі ваш роботодавець – це український народ, нещодавно ним був олігарх Ігор Коломойський. Коли ви з ним говорили востаннє і про що? У вас відбулась нормальна розмова, не така, яку оприлюднили різні медіа в інтернеті?
Вітав з днем народження у лютому. Може й ці оприлюднять, потім подивитесь – побавитесь.
Довкола Бабиного Яру виник скандал у січні 2021 року, коли почали зводити синагогу на місці Кирилівського православного цвинтаря. Зараз там будувати дозволено чи ні?
Це називається місцем для пам'яті. Це фактично не синагога, а артоб'єкт. Це кордони, як я пам'ятаю, кладовища, яке заснували дуже багато років назад. Тому як артоб'єкт некапітального будівництва, його там можна спорудити.
Ще кілька слів про Музей Революції Гідності. Минуло 7 років, що маємо?
Коли я прийшов в міністерство, то жахнувся цією історією, тому що витрачали гроші на розбудову алеї: був цілий проєкт, закупили матеріали для будівництва цієї алеї. Але потім генпрокуратура наклала арешт.
Як результат всі гроші лежать "мертвим тягарем", їх використовувати не можна. Ділянка самого музею, яка розташована на горі, трохи далі від Жовтневого палацу – не під арештом.
Ми нещодавно завершили перемовини з німецькими архітекторами, які перемогли в конкурсі щодо концепції. Її передадуть до музею "Небесної Сотні". У 2021 році розпочнуться проєктні роботи щодо його створення.
Це дозволить вже наприкінці (2021 – 24 канал) року розпочати певні підготовчі і будівельні роботи для того, щоб принаймні музей був.
У нас була ідея щодо Алеї, облаштування місця пам'яті у пристойний вигляд. Я зустрічався з родинами Героїв Небесної Сотні. Чекаю від них згоди на те, як можна облаштувати, не порушуючи правил арешту. Хотів би побачити листа, якщо така згода буде, ми певні делікатні роботи можемо розпочати і на Алеї.
Про протидію дезінформації
Центр протидії дезінформації мав запрацювати вже з березня 2021 року. Чому тільки на сьомому році війни, питання не до вас, але що нас очікує і навіщо він саме зараз?
Це нормальний цивілізований спосіб. Очевидно, що до нього треба було дорости. Мені це було зрозуміло одразу, бо такі центри існують і в Ризі, і в Празі, і в Гельсінкі. Є напрацювання, у який спосіб вони працюють: виявляють дезінформацію чи фейки, повідомляють про неї.
Читайте також Стане інформаційним щитом України, – Зеленський про Центр протидії дезінформації
Є кілька можливостей, як це можна робити. Ми хочемо створити спільну платформу з українськими NGO (громадськими організаціями – 24 канал), які працюють у сфері протидії дезінформації вже певний час і досить успішно.
Так само користуватимемось інформацією, яка надходить з наших спецслужб, для того, аби ту інформацію, яку дозволено – можна було повідомляти на різних ресурсах: не тільки на спеціально створеній платформі у форматі сайту, але й через українські медіа.
Відбуватимуться певні заходи, зокрема й публічні, для того, щоб можна було розповідати, що це за фейки і як до них ставитись. Ми розуміємо: фейки поширюються з Росії. Буде співпраця з міжнародними центрами для того, щоб можна було спільними зусиллями протидіяти дезінформації.
Крім того, ми говоритимемо про позитивні наративи, тобто не воюватимемо з фейками. Ми говоримо про наративи, з якими має асоціюватись Україна – не корупція, наприклад, а гостинність, не війна – а свобода.
Набір таких заходів дозволить виставити достатньо дієвий щит для того, щоб можна було протидіяти дезінформації.
Вам не здається, що держава вже показала свою неефективність у інформаційній боротьбі з Росією? Щороку виділяли на Міністерство інформаційної політики майже по мільярду гривень. Водночас українські блогери на волонтерських засадах набагато ефективніші, ніж державні відомства, як виявилось, в інформаційному полі воюють з росіянами.
Я згоден, саме тому ми починаємо співпрацю з NGO, тому що вони мають набагато успішніший і дієвий досвід. Але ми б хотіли об'єднати їхні зусилля, зокрема і напрацювання щойноствореного центру, у потужнішу платформу.
Нацрада могла б займатися цим же? Вона і канали закривати не може, і протидіяти фейкам. Чим у нас Нацрада займається?
У Нацради зовсім інші функції – це регулятор, він не протидіє фейкам, це конституційний орган. Саме тому важливий новий закон про медіа. В ньому прописані чіткі механізми, перш за все, щодо російської агресії:
- у який спосіб можуть накладати штрафи;
- коли можуть через суд позбавляти ліцензії;
- у який спосіб можуть розв'язувати питання із зареєстрованими ЗМІ.
Але, перш за все, це пов'язано з російською агресією, але лише через суд. Тобто дієвих механізмів Нацради, щоб боротися з такими організаціями як канали Медведчука, не було.
Крім закритих каналів, пов'язаних з Медведчуком, залишається ще один проросійський телеканал "НАШ". Яка доля на нього чекає і чому влада досі за нього не береться?
Хотів би нагадати, що рішення Ради нацбезпеки і оборони України базувалось на джерелах фінансування медведчуківських каналів. І це вже громадськість додавала контент власне тих, хто працював за кремлівськими темниками. Але офіційне трактування було зовсім іншим.
Варто прочитати Скільки українців підтримують санкції проти Медведчука: дані опитування
Наскільки я знаю, Нацрада ставила питання і було певне з'ясування деяких проявів порушень закону з каналом "НАШ". Але знову ж таки, у Нацради є лише така процедура, яка є – вона може робити перевірки та подавати до суду, ми знаємо, скільки вона судилась із каналом "112 Україна", здається, 3 роки.
Тобто, якби існував вже закон про медіа – це питання розв'язали б, згідно з документом, в короткі терміни і прозорою процедурою.