Перед судом постав колишній голова передвиборчого штабу Дональда Трампа, Пол Манафорт. Незважаючи на те, що процес цей має стосунок до Рашагейту, американські та європейські ЗМІ встигли назвати його "українським" – бо йдеться в ньому здебільшого про те, як Манафорт працював на українського екс-президента Віктора Януковича.
Читайте також: Як справу Манафорта використають проти Трампа
Не так вже багато часу минуло з тієї пори, як Пол Манафорт мав чудове та спокійне життя. Він жив у великих будинках на Манхеттені та на Палм Біч. На вихідні він радісно вирушав до свого маєтку в Хемптонсі. Свої красиві костюми він шив у найкращих кравців Беверлі Хіллз та й іншу одежину купував саме там – в найдорожчих бутіках Америки. Одного разу було так, що за півгодини він накупився аж на 130 тисяч доларів.
Манафорт міг собі дозволити розкішне життя: зрештою, він був одним з найвпливовіших, найкомпетентніших політичних радників та лобістів Вашингтону. Його ім'я знали в країні та за її кордонами. Він був настільки популярним, що, коли в Дональда Трампа виникла потреба в керівникові його власної передвиборчої кампанії на посаду президента США – він і секунди не вагався, звертаючись до Манафорта та обіцяючи йому чималі гонорари, місце президентського радника та свою вічну вдячність.
"Мовчи, Манафорте, мовчи!"
"Ах, мій милий Августин!"... Нині все минулося. Останні тижні були для 69-річного, зазвичай бездоганно вдягненого та підстриженого політтехнолога, певно, найважчими в його житті. Провівши довгі дні у в'язниці міста Олександрія, не так вже й далеко від свого звичного вашингтонського помешкання, він постав врешті-решт перед судом: зі скуйовдженим волоссям та з виразом втоми та відчаю на обличчі.
Взагалі-то, суд над ним мав початися ще тиждень тому, але власні адвокати Манафорта зажадали відтермінування процесу. Суддя погодився, але спочатку вилаяв політтехнолога за "непасуючий вигляд" – тиждень тому він прибув до суду не в костюмі, а просто в оливково-зеленому комбінезоні, в якому ходив по своїй камері у в'язниці. У в'язниці, де, за режимом, в'язні прокидаються о п'ятій ранку, де в камері-одиночці він мав лише залізне ліжко, стільця та столика й де ніхто не зважав на його значущість та компетентність, як політичного радника та як лобіста...
Перший процес над Манафортом, процес, який преса охрестила "українським", розпочався. Він проводиться в межах Рашагейту – тобто, розслідування спецпрокурора Роберта Мюллера щодо втручання Росії в передвиборчу кампанію 2016-року, за результатами якої Дональд Трамп став президентом США. Інтерес в Америці та в світі до цього суду є вельми великим, але суддя Елліс вже встиг попередити всіх, що не дасть зробити з нього шоу, бо він, суддя, зрештою "не в театрі працює".
Пол Манафорт
Пола Манафорта звинувачують в цілій низці фінансових правопорушень, але слід усвідомлювати, що всі вони мали місце ще до того, як він очолив передвиборчу кампанію Трампа – тобто, взагалі-то, безпосередньо Трампові він нічим не загрожує, принаймні, теоретично. Питання про те, чи контактували люди Трампа (а може – й він сам?) заради перемоги на президентских перегонах з російськими агентами, цього разу не розглядається. Але вирок, якого мають винести присяжні, матиме вплив на інше питання: чи погодиться Манафорт, якому "світять" десятки років ув'язнення, заради пом'якшення покарання співпрацювати зі слідством Мюллера по Рашагейту, як погодились до нього вже кілька фігурантів? Окрім того, важливим є ще один момент: цей, найперший суд Рашагейту, визначить ставлення американського суспільства до роботи Роберта Мюллера. Якщо вирок буде звинувачувальним – це збільшить довіру американців до спецпрокурора.
Якщо ж Манафорта виправдають – це буде величезним успіхом для Трампа, який називає це слідство не інакше, як "полюванням на відьом" та вбачає в ньому, з одного боку, політично вмотивоване переслідування своєї персони, а з іншого – особисту помсту Мюллера, якому він буцімто відмовив у посаді директора ФБР. Принаймні, сам Трамп це стверджує. Тож не дивно, що й особистий інтерес 45-го президента США до цієї справи є надзвичайно великим – таким великим, що його особистий адвокат, колишній мер Нью-Йорка Рудольф Джуліані, встиг виступити напередодні суду з хитро сформульованим попередженням до Манафорта: мовляв, сиди й мовчи, тоді ми тебе витягнемо. Водночас він звернувся й до Роберта Мюллера, закликавши того відмовитись від розслідування, позаяк "у вас, чорт забирай, нічого нема на руках!".
Читайте також: У Манафорта було більше 30 міжнародних рахунків
Україна збагатила – Україна й згубила?
Але повернемося до самого процесу. Довгий перелік пунктів звинувачення стосується, насамперед, часів, коли Пол Манафорт працював радником українського президента-втікача Віктора Януковича. Ця його робота була, слід визнати, цілком вигідною: слідчі Мюллера стверджують, що він за неї отримав загалом 30 мільйонів доларів. Звинувачення зазначає, що з 2006 року він почав перекидати ці гроші на офшорні рахунки за межами США, аби таким чином уникнути кусючих американських податків...
Й саме це й є його основним гріхом: політичний лобізм, як такий, в Америці жодним чином не є чимось нелегальним, а от ухилення від податків – це страшний гріх. Недарма американська приказка каже, що "на світі є дві неминучі речі – смерть та податки", а за ухилення від їх сплати свого часу запроторили до в‘язниці найвідомішого мафіозі Сполучених Штатів – Аль Капоне, якого не змогли засудити ні за вбивства, ні за торгівлю наркотиками, ані за інші численні злочини.
Після того, як Революція Гідності вигнала Януковича з його кубла аж до Ростова – чудове українське джерело манафортового доходу, логічним чином, пересохло. Аби підтримати розкішний стиль свого життя, йому довелося, як стверджує слідство, вдатися до низки банківських махінацій. Звичайно, сам він заперечує всі звинувачення, але, якщо суд дійде висновку, що він таки є винним – то вирок може бути таким суворим, що Манафорт помре у в'язниці.
Читайте також: Українські бізнес-партнери Манафорта вимагали, щоб він не реєстрував доходи
Небезпека для боса?
З 32 осіб, проти яких Роберт Мюллер досі висунув звинувачення, Манафорт – перший, кого "довели" до суду. Більшість звинувачених – це громадяни Росії, які не перебувають у США. Інші – серед яких, наприклад, екс-радник Трампа з питань національної безпеки Майкл Флінн – пішли на угоду зі слідством, визнали себе винними в менших злочинах та дали звинувачувальні свідоцтва проти своїх співучасників.
Так само вчинив і Рік Гейтс – колишня "права рука" Манафорта. В лютому він підписав визнання по кількох пунктах звинувачення проти себе. Скоріш за все, він під час цього процесу свідчитиме проти свого колишнього шефа. І не лише він: Роберт Мюллер заявив загалом 35 свідків.
Рік Гейтс
Щодо адвокатів Манафорта – то для них колишній виборчий менеджер Трампа є жертвою "політично вмотивованого переслідування з боку Мюллера". За їх словами, весь цей процес був запроваджений лише для того, аби змусити їх підзахисного здатися, піти на угоду зі слідством та дати звинувачувальні свідоцтва проти "номера першого" – самого Дональда Трампа. Президент же, певно, переживаючи через це, вже встиг написати в своєму твіттері – мовляв, а я тут яким боком, все це відбувалося страшенно давно, коли я взагалі кандидатом в президенти не був. Ви б ліпше "брехуху Гілларі" трусили...
Що ж, він має рацію: в цьому процесі не йдеться безпосередньо про нього. Тому й суддя Томас Селбі Елліс Третій, який веде цю справу, здається, залишився невдоволеним:
Вас взагалі не цікавлять банківські махінації Манафорта, – заявив він прокурорам на початку процесу, – Вам цікаво лише, що вам може дати Манафорт, що допоможе висунути звинувачення проти Трампа або розпочати процедуру імпічменту.
Суддя Елліс взагалі виглядає вельми роздратованим та постійно підкреслює, що має намір вести справу так само, як вів би всяку іншу, не допускаючи жодної політизації.
Що ж, процес в Александрії триватиме, якщо нічого не зміниться, три тижні. А вже у вересні Манафорт має постати перед судом вже вдруге – в Вашингтоні. Цього разу йтиметься про "відмив" грошей та про "незаконну лобістську діяльність на користь іноземних інтересів" – тобто, вже безпосередньо про "російський слід". Саме через це спостерігачі вважають, що Манафорт таки може поступитися та домовитися про співробітництво із слідством Мюллера, аби отримати менший строк. Зрештою, ліпш відсидіти, скажімо, п‘ять років за смішного та маловідомого американцям Януковича, аніж за всім відомого та страшного Путіна.
Читайте також: Чи потрібна Німеччині ядерна зброя та як це вплине на світ?