Чи зможе Верховна Рада приймати рішення після розпуску

21 травня 2019, 17:10
Читать новость на русском

Президент України Володимир Зеленський під час інавгурації заявив, що планує розпустити Верховну Раду. Пізніше він разом з лідерами фракцій під час зустрічі домовилися про проведення дострокових парламентських виборів 21 липня 2019 року. Чи зможе Верховна Рада приймати рішення після розпуску – читайте у нашому матеріалі.

Існують різні думки щодо повноважень ВР після розпуску. Лідерка фракції "Батьківщина" Юлія Тимошенко заявляла, що Верховна Рада не зможе ухвалювати рішення після указу президента про дострокове припинення її повноважень.

Читайте також: Зеленський підписав указ про розпуск Верховної Ради

"З моменту видання указу, згідно з 85-ю і 90-ю статтями Конституції, парламент не може ухвалювати закони, інші рішення, а може тільки піти на вибори", – пояснила Тимошенко.

Однак радник Зеленського Андрій Богдан вважає, Верховна Рада може ухвалювати рішення і після указу про дострокове припинення її повноважень.

Це передбачено в Конституції, що Верховна Рада складає свої повноваження перед новообраним парламентом з моменту складення присяги останнім. Тому Рада діє, розглядатиме закони. Інше питання – явка депутатів, виконання ними своїх депутатських повноважень,
– додав Богдан.

Читайте також: Позачергові парламентські вибори: ймовірна дата

Що каже Конституція?

Стаття 85 Конституції містить 37 пунктів, які детально перераховують повноваження Верховної Ради, жодних обмежень щодо можливості їхнього виконання у ній не зазначені.

Стаття 90 пояснює, що повноваження Верховної Ради припиняються у день відкриття першого засідання Верховної Ради нового скликання. І розписує умови, за яких президент України має право достроково припинити повноваження Верховної Ради та як має виглядати процедура прийняття цього рішення.

Що кажуть експерти?

Голова Комітету виборців України Олексій Кошель:

"Думаю, заява Тимошенко – це технічна помилка. У разі чергових чи позачергових виборів повноваження парламенту продовжуються до того моменту, поки депутати, обрані до нового складу Верховної Ради, не приймуть присягу. Він працює повністю, приймає закони, працює у парламентських комітетах. Щоправда, у цей період парламент дійсно може перебувати у напівзамороженому стані. Збільшується кількість зареєстрованих законопроектів, які слугують підтвердженням тез виборчих гасел. Часто гасла кампанії збігаються із назвами зареєстрованих законопроектів. Збільшується кількість популістських заяв, парламентська трибуна і погоджувальні ради можуть використовуватись для ведення агітації. Це – традиційні проблеми. Але повноваження парламенту діють до часу набуття повноважень новим складом Верховної Ради. Це – норма Конституції".

Читайте також: Зеленський пропонує знизити прохідний бар'єр в Раду

Член правління Центру політико-правових реформ Юлія Кириченко:

"Якщо ідеться про ті вимоги, які президент Зеленський озвучив парламенту, то дійсно, Рада не зможе їх прийняти. Перше. Скасувати депутатську недоторканність можна лише шляхом зміни Конституції. Верховна Рада, повноваження якої достроково припинив президент, вже не може змінити Конституцію, оскільки для цього потрібно дві послідовні сесії. Просто законом це зробити неможливо оскільки це – рівень Конституції.

Друге. Змінити будь-які виборчі процедури, наприклад, бар’єр, парламент вже не зможе. Йому законом заборонено змінювати виборчі процедури, якщо оголошено виборчу кампанію. Це заборонено законом про вибори народних депутатів і це – стандартна норма (тут зазначимо, що Зеленський може підписати указ про розпуск парламенту після того, як депутати приймуть зміни до виборчого законодавства. Як мінімум, Президент заявив, що він має такий намір, - "24").

Що стосується повернення відповідальності за незаконне збагачення – це парламент може зробити, якщо, звісно, він збереться хоч на одне засідання. Вимога по кадрових питаннях – теж малоймовірна до виконання, бо жоден парламент, який уже розпущений і є "кульгавою качкою", не робить кадрових призначень. Тому що всі уже на виборах і всі розуміють, що новообраний парламент скоро формуватиме новий уряд. Такі призначення – недоцільні, вони можуть лише дестабілізувати інституції, бо через два місяці новий парламент формуватиме новий уряд. Президент сказав про призначення генпрокурора та голови СБУ, але тут він сам мав би, принаймні, запропонувати якісь кандидатури Раді".

Читайте також: Зеленський озвучив аргумент для розпуску Верховної Ради

Так хто з них правий?

І Тимошенко, і Богдан. Верховна Рада після припинення її повноважень зможе працювати, приймати закони та ухвалювати рішення. Але виконати ті вимоги, до прийняття яких Володимир Зеленський закликав у своїй інавгураційній промові, парламент зможе лише частково. Тому що прийняття частини з них буде порушенням чинного законодавства, а ще частина – не зовсім політично доцільні для депутатів саме зараз.

Читайте також: Розпуск Верховної Ради: що каже закон і коли будуть вибори


Коли відбудуться позачергові вибори у Раду: інфографіка

Чому Зеленський не мав юридичних підстав розпустити Раду?20 травня під час інавгураційної промови Зеленський заявив, що розпустить парламент. До розпуску Ради президент доручив нардепам схвалити закон про зняття депутатської недоторканості, закон про незаконне збагачення та закон про вибори.

Проте юридично Зеленський не мав права розпустити Раду. Адже фракція "Народний фронт" 17 травня вийшла з парламентської коаліції. Тому депутати мають 30 днів, щоб створити нову коаліцію. А розпустили Раду протягом цього періоду неможливо, і після цього – теж. Адже 27 травня починається піврічний термін до закінчення повноважень чинного парламенту. Однак в команді Зеленського опирались на те, що де-факто коаліції не існує вже кілька років.