Про зняття недоторканності з Ярослава Дубневича
Роман Лозинський: День у парламенті починався з дуже маркерного питання – зняття недоторканності, дозволів на арешт та затримання Ярослава Дубневича. Ми прийняли рішення на межі, було 229 голосів. Це точно не надихає людей.
Цікаво! Не можна прочитати 200 правок за годину: суперечка депутатів від "Голосу" та "Слуги народу"
Зверніть увагу! Нардепи підтримали три проєкти постанов: про притягнення до кримінальної відповідальності, затримання і арешт Дубневича. Відповідно 332, 241 і 229 голосів
У чому звинувачують депутата Дубневича і що йому загрожує • неправдиве декларування. Тобто порушення антикорупційного законодавства.
• інша справа стосується корупційних схем через закупівлі для підприємства "Укрзалізниці". Мовиться про використання службового становища, в результаті чого через підставні фірми було отримано понад 90 мільйонів гривень. Слідство вважає, що кошти були отримані контрольованими народним депутатом та його спільниками юридичними особами через узгоджене завищення ціни під час реалізації стрілочної продукції, при цьому народний депутат неодноразово використовував своє службове становище в інтересах спільників.
Ведучий Олег Рибачук: Щоб українці повірили, має щось відбутися. Вони не раз вже бачили голосування, нові антикорупційні закони. Але практики не було. І досі практики засудження, конфіскації несправедливого надбаного майна немає. Тому потрібні факти і тоді, можливо, віра збільшиться.
Роман Лозинський: Я, як депутат з фракції "на гальорці", помічаю, що "Батьківщина" і "ЄС" часто спокушаються повчати нас чи поділитися досвідом. Але цей досвід для нас не корисний, навіть токсичний, тому сьогодні (під час голосування за зняття недоторканності з Дубневича, – 24 канал) ми не дослухалися. Нам намагалися пояснити, чому ми робимо неправильні речі. Хочу пояснити, що відбулося. Ключовий закид до нас був таким: "ви підміняєте собою правоохоронну функцію – не суди і несудимий будеш".
Зверніть увагу! Хто такий нардеп Ярослав Дубневич, з якого Рада зняла недоторканність
Зазначимо, що рух "Чесно" проаналізував, як голосували партії за притягнення до кримінальної відповідальності, затримання і арешт народного депутата Ярослава Дубневича.
Як голосували депутати/ Інфографіка руху "Чесно"
Ведучий Артем Овдієнко: Пане Миколо, чому так сталося, що спочатку фракція голосувала одностайно, а потім "слуги народу" не віддали усі свої голоси, аби дозволити арештувати пана Дубневича?
Ярослав Дубневич
Микола Сольський: Було три голосування. Кількість тих, хто голосували за", від першого до третього питання у "Слузі народу" зменшилася. Разом з тим я хочу відзначити інше. Якщо ми подивимось на всі важливі голосування, які були у Раді – на моїй пам'яті практично всі, я не зможу згадати інших. При таких загрозах, фракція велика – завжди є варіанти, завжди є можливість переговорити і ті рішення, які підтримує абсолютна більшість фракції, завжди проводилися.
Микола Сольський: Фракція дуже велика. Це фракція від Сходу до Заходу. Є різні думки, різні люди. Ні для кого не секрет, що все це формувалося дуже швидко. Цей варіант не ідеальний, але цей був оптимальний. Ми бачимо фракції менші, де є різні думки. Але там фізично легше з кожним поспілкуватися, щось донести чи переконати. Але якщо дивитись за результатми, ми проводимо всі рішення, які необхідні.
"Слуга народу" Микола Сольський
Володимир Фесенко: У мене є своє пояснення щодо нинішнього голосування. Я згадую пояснення по інших змінах – коли були законопроєкти щодо недоторканності, по конституційних змінах, а саме по статусу депутата. Є така думка:
Сьогодні це стосується чужого депутата з іншої фракції, а завтра воно може стосуватися тебе. Тому ти дивись, зараз проголосуєш за арешт депутата з іншої фракції, а завтра це може торкнутися тебе.
Це впливає на людей. Є певна психологічна межа. Одна річ – проголосувати за зняття недоторканності, а інша – вже за арешт. Таке було в минулому скликанні, таке є і зараз. Психологічно люди побоюються.
Володимир Фесенко: Щодо Дубінського. Є дослідження "ЛІГАБізнесІнформ" по фракції "Слуга народу". Абсолютна більшість голосує за рішення, які пропонуються Офісом Президента чи Кабміном. А є й група внутрішніх опозиціонерів. Але опозиціонери, які були в БПП минулого скликання, як от Чумак, Лещенко, Найєм – вони були в опозиції до самого Порошенко. А тут в опозиції до Зеленського нікого немає. Але от в того ж Дубінського, наприклад, непрості стосунки з Арахамією. По тому дослідженню найбільше окремо від усіх голосує саме Дубінський. От він сам по собі, така статистика.
Політолог Володимир Фесенко
Володимир Фесенко: Але я звернув увагу й на інше. Я згадав про складні стосунки Дубінського та Арахамії. Це теж впливає. Але є інша складова. З'явилася інформація, що Дубінський збирає підписи за відставку Рябошапки. Думаю, що тут є певне протистояння. Я не знаю його мотивів. Адже наскільки я розумію, президент Зеленський довіряє Руслану Рябошапці.
Олександр Лємєнов: Більш ніж впевнений, що молоді депутати, який я особисто знаю, не боялися потенційної кримінальної відповідальності. Молодих депутатів, які не розуміють основ юриспруденції, вводять в оману. Я не вірю в те, що це – злий умисел частини "слуг народу".
Про покарання для топ-корупціонерів
Зазначимо, що Верховна Рада остаточно ухвалила законопроєкт про покарання для корупціонерів-високопосадовців за незаконне збагачення, у якому пропонується не лише конфісковувати необґрунтовані активи, а й ув'язнювати їх власників.
Ухвалений закон дозволяє стягувати активи з чиновників у дохід держави, якщо суд ухвалить відповідне рішення про незаконність їх набуття. Статки стягуватимуться судом в цивільному порядку. Така конфіскація майна ще називається цивільною конфіскацією або речовою конфіскацією.
Що означає цивільна конфіскація Якщо у чиновника виявляють незаконно набуті активи, тоді це майно підлягає цивільній конфіскації, проте людину не притягують до кримінальної відповідальності.
Крім того, цей закон урегульовує визначення того, що саме є незаконним активом. Такими вважатимуться ті активи, вартість яких у понад 6,5 мільйона гривень перевищує доходи чиновника. За це загрожуватиме від 5 до 10 років ув'язнення з позбавленням права працювати на визначених посадах та займатись певною діяльність.
Роман Лозинський: Парламент 9 скликання ділиться, як би ми цього уникали, на стару та нову політики. Депутати, які 31 жовтня не підтримали цей закон – мова не йшла про те, що вони не підтримали межі, ліміти, якісь принципи – вони не підтримали ідею закону. Кожен розуміє, що це стосується їх та їх оточення. На жаль, попри те, що цей парламент оновився на 80%, в ньому дуже багато людей, які по суті незаконно збагачувалися. Зокрема через політику, через свої колишні позиції в міністерствах, в органах державної влади. Вони є "клієнтами" цього законопроєкту, який вже став законом. Я його дуже вітаю. Фракція "Голос" одноголосно підтримала його. Ми вважаємо, що ця ідея правильна.
Нардеп від "Голосу" Роман Лозинський
Роман Лозинський: Коли дискусія йде про ліміти, я погоджуюсь з колегами – при переоцінках та будь-яких фінансових обчисленнях можуть бути в десятках тисяч різні варіації, чи це про нерухомість оціночні ставки. Але коли мовиться про суми, наприклад, у 30 тисяч доларів, переводимо це в еквівалент – це вже мільйонні цифри, це вже підстава звернути увагу і починати процедуру.
Володимир Фесенко: У нас є народний депутат, власник трьох телеканалів – Тарас Козак. Більшу частину свого життя він працював на державній службі. Звідки у нього гроші, щоб придбати та утримувати ці медіа? Нинішня ситуація, можливо, дасть поштовх перевірити це.
Про мораторій на продаж землі
Роман Лозинський: У світі мораторій на продаж землі, окрім України, діє ще у Венесуелі, Північній Кореї, Таджикистані, Конго та Кубі. Саме в цих країнах живуть найбідніші селяни. В принципі там немає ринку землі, навіть Росія відкрила його. Хочу назвати цифри інших держав, які ближчі до нас, тобто країни східної Європи – Польща, Балтія. Я зараз можливо назву не в стовідсоткових цифрах, але у 6 – 8 разів ціна землі після відкриття ринку в цих країнах зросла.
Роман Лозинський: Тобто, якщо ми повертаємось до власника, наприклад, до моєї бабусі, яка в Яворівському районі, Львівської області, має клаптик, уявімо, гектар землі, то нехай сьогодні він коштує одиницю, то завтра він коштуватиме 7 одиниць. Тут дуже важливий є фактор – в неї ніхто не прийде забирати цю землю. Закон, який приймається, і ринок, який відкривається, – це ж не ринок рейдерства і не ринок захоплення. Це не означає, що до вас завтра приїдуть поставлять стовпчики.
Що відомо про ринок землі в Україні та що може змінитись?
► В Україні діє заборона на продаж та відчуження земель сільськогосподарського призначення. Верховна Рада продовжила мораторій на продаж до 1 січня 2020 року.
► В уряді планують відкрити ринок землі з 1 жовтня 2020 року.
► Так, купити землю зможуть лише українські громадяни або українські компанії.
► Водночас купити державну і комунальну землю можна буде на публічних прозорих торгах. Ті, хто орендують ділянку, матимуть змогу викупити землю першими.
Що думають українці про продаж землі / Інфографіка 24 каналу
Більше – дивіться у другій частині програми "Політанатомія" за 31 жовтня 2019: