Італійська комедія та кілька сюрпризів: про що свідчать результати виборів

Переможцем цих виборів стала лідерка партії "Брати Італії" Джорджія Мелоні. За кілька років електоральні уподобання партії зросли з 3% до 26% і Мелоні може стати першою жінкою-прем'єром в історії країни.

Цікаво Праві забирають владу в Італії: чого Україні очікувати після виборів

Про автора!  Альберто де Філіппіс – італійський журналіст та аналітик Euronews. Сферами його інтересів є, зокрема, гібридна війна. А протягом останніх 12 років – Україна. Він роками спостерігає за російською політикою в усьому світі, зокрема в Італії. 

Чому Джорджії Мелоні буде непросто

Достоїнств у Мелоні – достатньо. Молодій політикині вдалося завоювати роль у сфері, де домінують чоловіки, як-от в італійських правих партіях. Вона народилася в 1977 році, тобто далеко опісля падіння фашизму Муссоліні. І хоча Мелоні виходить із традицій постфашистської партії, вона все ж змогла заспокоїти поміркованих виборців, навіть якщо деякі маргінальні члени її партії продовжували загравати із минулим.

Проблема Мелоні, як і майже всіх італійських політиків, у відсутності сміливості. Джорджії Мелоні характерна певна двоякість у поглядах. Вона "незалежна націоналістка" в Італії, атлантистка і поміркована щодо майбутнього Європи.

Не випадково кілька днів тому вона особисто мала нагоду засудити позицію прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, одного з вірних союзників путіна в Європі. І не випадково перші компліменти за перемогу на виборах пролунали з оточення угорського прем'єра.

Теоретично президент республіки Серджіо Маттарелла повинен доручити їй сформувати наступний уряд. Насправді ж Джорджія Мелоні може мати труднощі з формуванням більшості. Очевидно, що проблеми є. Маттео Сальвіні та його "Ліга" отримали менше 10%.  Це, ймовірно, призведе до з'їзду партії. Чимало опонентів Сальвіні всередині партії вимагатимуть його відставки.

До теми Від Попелюшки до королеви: яким був шлях Джорджії Мелоні на політичний Олімп Італії

Ефект Берлусконі

Сільвіо Берлусконі, третій член ультраправої коаліції, з іншого боку, досяг чудового як для себе результату, оскільки його Forza Italia, яку роздирають внутрішні чвари, набрала понад 8%. Парадокс полягає в тому, що мільярдер і друг путіна міг би стати справжнім королем цього законодавчого органу.

Берлусконі насправді є шовіністом – егоїст, який ніколи не дозволяв нікому стати його політичним спадкоємцем. Видається малоймовірним, що він погодиться, щоб 45-річна жінка керувала країною та коаліцією, до якої він входить. Він також сприяв падінню уряду Маріо Драгі, який був атлантистом і виступав за відправку зброї в Україну. Буквально кілька днів тому на телебаченні Берлусконі спровокував величезний скандал своїми заявами, заявивши, що "путін хотів замінити владу в Києві на якихось "порядних людей". Він сказав це перед здивованою аудиторією. Це показує, для кого б'ється серце боса Forza Italia.

Ще один парадокс. Голоси партії Берлусконі будуть важливими для формування наступного уряду. Берлусконі мріє стати президентом республіки, а цьому парламенту доведеться ще й обрати наступника нинішнього президента Серджіо Маттарелли. Таким чином, Італія може отримати наступного президента республіки – засудженого за податкове шахрайство, фальшиву бухгалтерію та розтрату. Окрім того він є близьким другом путіна.

Що буде далі

Ще однією проблемою Мелоні є її відносини з так званою "внутрішньою державою", з держадміністрацією, яка в Італії є справжньою контрсилою. Лідерка FDI давно намагається поставити своїх людей на важливі місця, але влада все ще міцно в руках Демократичної партії. Незважаючи на те, що вони програли ці вибори.

Якщо ви дочитали до цього пункту в статті і ще не знепритомніли, знайте, що сюрпризи на цьому не закінчуються.

Ще один вражаючий результат опитувань – це "Рух п’яти зірок", очолюваний Джузеппе Конте. Прізвисько лідера цієї партії – Камале-Конте. Поєднання Камале (в перекладі з італійської – хамелеон, – тварина, яка пристосовується до свого середовища. Джузеппе Конте ніколи не займав чіткої позиції щодо важливих справ. Проросійський, але водночас і проєвропейський, він правив разом з правими, але проводив кампанію проти Сальвіні та Мелоні. Коли Конте був прем’єр-міністром, контингент російських військових прибув до Італії, вдаючи, що хоче допомогти країні в її боротьбі з ковідом. Цей військовий контингент намагався викрасти секрети держави, яка досі є третьою європейською економікою.

Конте зібрав багато голосів у найбідніших регіонах Італії. Його уряд запровадив такі заходи, як "дохід від громадянства" (reddito di cittadinanza) – допомогу тим, хто не мав роботи. В теорії виглядає чудово, але в такій корумпованій країні, як Італія, де існує майже повна відсутність контролю, цей захід призвів до шахрайства. Багато людей, які не мали претендувати на цю допомогу, все одно отримали її. Очевидно, що витрати для державного бюджету були надзвичайно високими.

До речі! Італійці вже називають парламентські вибори політичною комедією. Але найдраматичніша цифра насамперед одна: близько 46% виборців, майже кожен другий, не пішли голосувати. Можливо тому, що політична пропозиція була дуже поганою.

І знову про гроші

Іншою проблемою є PNRR (що з італійської розшифровується як Національний план відновлення та стійкості), або гроші, які мають надходити з Брюсселя для відновлення економіки. Італія попросила 200 мільярдів євро, більше, ніж будь-яка інша європейська країна-член, але в обмін вона повинна провести дорогі реформи.

Будь-яка партія, якщо дозволить собі вимагати від італійців піти на жертви, ризикує більше ніколи не потрапити до парламенту. З цієї причини зараз може утворитися уряд на чолі з Джорджією Мелоні, а через кілька місяців — новий на чолі з технічним прем’єром, новою більшістю, яка зміститься справа наліво.

У всьому цьому хаосі може постраждати підтримка України. Жодна партія та пропутінський політик, а їх багато як серед правих, так і серед лівих, не може вирішально вплинути на італійську політику. Але вони можуть відкласти такі важливі рішення, як відправка зброї Києву, і на цьому грають багато російських пропагандистів.