Архів
Курси валют
Погода
27°C
28°C 17°C
  • середа
    22°C 14°C
  • четвер
    22°C 11°C
  • п'ятниця
    25°C 10°C
youtube @24
Loading...
google @24
RSS СТРІЧКА
Загальний RSS

Топ новини

Відео новини

До чого призведе вихід України з СНД: прогнози експертів

Які наслідки матиме вихід з СНД?
Які наслідки матиме вихід з СНД? / 24 канал

12 квітня на ІX безпековому форумі Президент України Петро Порошенко анонсував про підготовку до виходу з СНД. Ця пропозиція передбачає залишити чинними лише вигідні для України угоди про співпрацю.

Як можна вийти з об'єднання країні, яка ніколи не була його повноцінним членом? Чи постраждає наша економіка? Та чому саме зараз заговорили про розірвання договору?

Відповіді давали експерти на прес-конференції в агенції "Голос.ua".

Вийти звідти, куди не заходили

Справа в тім, що Україна ніколи не була і не є повноцінним членом СНД. Угоду про створення "Співдружності Незалежних Держав" Київ підписав у 1991-му, а от Статут у 1993-му – ні. Але це не заважає нашій країні брати участь у роботі СНД в якості держави-засновниці.

Читайте також: Чому Україна досі не вийшла зі складу СНД

І власне тут виникає проблема. Адже статтю 9 Статуту про вихід із Співдружності ми не ратифікували.

Звісно, можна скористатися досвідом Грузії і вийти з Угоди про створення СНД, переставши бути державою-засновницею. Для цього про вихід треба повідомити завчасно, себто за рік. Але тут все залежить від політичних реалій: настільки країни об'єднання готові піти нам назустріч…

Після денонсації договору почнеться не що інакше, як процедурна війна, підсумовує політолог Павло Воля.

Що дав Україні договір в економічному плані?

Економіст Віктор Скаршевський окреслює 4 етапи взаємостосунків України і країн СНД. Підчас першого (1991-1998 рр) більше половини експорту йшло в країни СНД.

А от під час другого (1999 – 2004рр) Україна експортувала більше своєї продукції в країни ЄС, ніж в країни СНД.

Експорт у Європу перевищував без будь-яких додаткових домовленостей і асоціацій з Євросоюзом. Найцікавіше, це був період, коли торгове сальдо з країнами ЄС було позитивним. Тобто Україна експортувала в ЄС більше товару, ніж імпортувала,
зазначає експерт.

Торгівельне сальдо з країнами СНД завжди було негативним. Отже, після Помаранчевої Революції Україна змінила вектор і почала знову експортувати значно більше у країни Співдружності.

Під час третього етапу (2007-2013 рр) частка експорту країн СНГ значно впала у порівнянні з часткою ЄС.

Однак це сталося, не тому, що виріс експорт в Європу. Він лишився на тому ж рівні – 17-18 млрд доларів на рік. Причина у різкому падінні продажу нашої продукції в країни СНГ.

Четвертий етап, що триває досі, зберіг цю тенденцію.

Політики люблять розповідати, що індикатор нашої європейської інтеграції – частка експорту в країни ЄС, яка зараз становить 40%. Але такий же показник був у 2003-му. А от про дуже міцне негативне доларове сальдо, як правило, не говорять,
додає економіст.

Чи постраждає наша економіка від розірвання договору?

85% всього зовнішньоторговельного товарообігу з 10 країн СНД займає Росія і Білорусь, повідомив Скаршевський.

Торгівля між Україною та Росією суттєво погіршилась ще з 2012-го. Тоді Росія заборонила експорт окремих українських товарів. В 2016-му Москва призупинила договір про зону вільної торгівлі з Україною. А згодом заборонила транзит частини товарів через свою територію. Як наслідок експорт в країни СНД становить тільки 16%.

Тому економіст вважає, що розірвання договору на економіку суттєво не вплине. А пропозицію називає радше політичною обіцянкою, до якої Президент вдається незадовго до майбутніх виборів.

Ще У 2014-му РНБОУ повідомила, що починає процедуру виходу із складу СНД. Пройшло 4 роки і Порошенко знову говорить: "А почнімо переглядати угоди?". Це виключно політичні обіцянки, які на економіку ніяк не вплинуть. Бо всі економічні негативні наслідки ми вже відчули,
вважає економіст.

Читайте також: Договір про дружбу з РФ та участь України в СНД: Порошенко анонсував рішучі кроки

Чому зараз?

Експерт Павло Воля вбачає в заяві Президента політичний символізм. І називає пропозицію символічним виходом із символічних домовленостей.

"Партнерство закінчилось тоді, коли припинилося спільне виробництво багатьох видів техніки. Дружба закінчилась після Революції Гідності і газових воєн. Стосунки настільки вистигли, що дружби давно немає. Ні дружби, ні партнерства, ні співробітництва майже не лишилось", акцентує Воля.

На його думку, розірванням договору про членство в СНД Президент навряд чи отримає додаткові бали на майбутніх виборах.

"Президент прямує у пастку. Бо через 4 роки знову анонсують розірвання. Хтось в команді Президента вирішив підкреслити його непослідовність", іронізує політолог.

Такої ж думки й політичний експерт Володимир Гладких.

"Це треба розглядати виключно у внутрішньополітичному контексті. Подібні заяви і кроки свідчення глибокої ідейної кризи Порошенка. Він відчайдушно шукає тему, на якій міг би попіаритись. Цим займатися прикольно і безпечно, бо жодних наслідків для економіки не буде", говорить Гладких.

Чергова "зрада"?

Вочевидь, так. Принаймні, експерти в цьому переконані.

Ця тема нічого не вирішує, а лише віддаляє актуальні економічні питання. Реальних економічних дій, які дозволяли б Україні розвиватися, виготовляти продукцію, лобіювати інтереси наших підприємств на зовнішніх ринках, страхувати експорт, робити пріоритетні зони розвитку, на жаль, не відбувається. Тому напередодні нових виборів і починаються подібні "вкидання",
вважає Скаршевський.

Воля схильний називати це гонкою Порошенка й Гройсмана.

"Замість того, щоб займатися економічними реформами й економікою, Порошенко та Гройсман займаються деклараціями і між собою змагаються, хто швидше щось розірве і звідкись вийде", говорить політолог.

Однак, чи все так безнадійно? Розірвання договору з СНД може переорієнтувати український ринок, прогнозує Гладких.

"Те, що втратили, навряд чи відродимо у пошуках кооперації з Росією. Як Україна для Росії є економічним пігмеєм, так і Україна для світу є економічним пігмеєм. Досі ми сиділи на цій гілці з Росією і збагрювали один одному неліквід, який не можна купувати. Можливо, тепер зможемо переорієнтуватися на ринки більш висококонкурентні, відповідно більш високоприбуткові", коментує політичний експерт.

Читайте також: У Молдові запропонували Києву подати спільну заявку на членство в ЄС

Джерело: 24 канал
powered by lun.ua
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
Коментарі
Більше новин
При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів в Інтернеті відкриті для пошукових систем гіперпосилання
не нижче першого абзацу на Телеканал новини «24» — обов’язкові.
Цитування і використання матеріалів у оффлайн-медіа, Мобільних додатках, SmartTV можливе лише з письмової згоди Телеканалу новин «24».
Матеріали з маркуванням «Реклама» публікуються на правах реклами.
Усі права захищені. © 2005—2017, ПрАТ «Телерадіокомпанія “Люкс”», Телеканал новин «24»
Залиште відгук