Чимало українських трудових мігрантів приймає сусідня Польща, де днями розгорівся неабиякий скандал. На нього, до речі, першою звернула увагу місцева преса.

Читайте також: Українські заробітчани розповіли про жахи поїздок до Польщі

Жовтий колір – колір печалі

Отже, як повідомило 8 січня видання Gazeta Stołeczna, одна з польських компаній одягла своїх робітників-українців в уніформу кольору їхнього національного стягу. Йдеться про міжнародну фірму Lindab, яка займається виготовленням дахів та водостоків і має представництво під Варшавою. Повідомляється, що на підприємстві зайнято біля 200 осіб, 40 з яких – українці.

Інцидент почався з того, що один із відвідувачів польської філії Lindab звернув увагу на те, що працівники компанії носять різний одяг залежно від ділянки виробництва, на якій вони задіяні, і лише українці вдягнуті у синьо-жовте.


Польське представництво компанії Lindab потрапило у скандал – українців, задіяних на виробництві, змусили одягти синьо-жовту уніформу, аби відрізняти їх від інших працівників

Побачене неприємно вразило випадкового свідка. Він зазначив, що це так само прикро та обурливо, як і в тому випадку, якби поляків за кордоном одягли у червоно-біле – кольори національного прапору. Журналісти зв'язалися з керівником виробництва Міхалом Вроблевським, який заперечив будь-який злий намір. За його словами, він у такий спосіб "позначав" робітників, які не володіють польською, аби полегшити комунікацію між робітниками.

"У нас всі співробітники носять сині брюки та різнокольорові сорочки. Механіки – зелені, бригадири – червоні. Це така система ідентифікації. А жовті сорочки українців означають, що вони не говорять польською", – зазначив Вроблевський. Але подібна мовна "колористика" сильно відгонить дискримінацією, вважають правозахисники.

Це – принизлива практика сегрегації,
– цитує Gazeta Stołeczna представницю антирасистської асоціації Never Again Анну Татар.

В асоціації наголошують, що таке позначення українців не має функціонального навантаження, натомість створює небажаний національний поділ серед співробітників.

Читайте також: У Польщі прокоментували скандал з синьо-жовтою формою для українських робітників

А співзасновник асоціації, професор Рафал Панковскі, так коментує ситуацію на Lindab: "Це дуже дивно і тяжко зрозуміти", – передає польський телеканал TVN.

Панковскі додає, що Never Again підняла тему про уніформу на Міжнародній конференції з нагоди дня мігрантів, організованої Організацією з безпеки і співробітництва в Європі. "Я думаю, що перевага цієї справи – початок громадського обговорення", – зазначає він. Окрім того, асоціація направила листа до Національної інспекції праці з проханням втрутитися.

Офіційні особи України ситуацію не коментують, проте агентство "Укрінформ" звернулося за коментарем до речника громадянських прав Польщі. В офісі останнього на запит українських журналістів відповіли таке:

Речник громадянських прав автоматично ініціював розгляд цієї справи. Він звернеться до окружного інспектора праці у Варшаві щодо проведення відповідної перевірки. Її результати будуть підставою для аналізу цієї справи і можливих подальших дій речника,
– інформує агентство.

Таким чином ситуація з синьо-жовтою уніформою поки що поставлена на паузу.

Нашого цвіту – по всьому світу

А тим часом, хоча видання znaj.ua і стверджує, що протягом 2017 року різко збільшився відтік українських емігрантів до Ізраїлю, Польща була та залишається чи не головним реципієнтом для вітчизняних заробітчан.

І не тільки заробітчан. Відомий економічний аналітик Олександр Охрименко зазначає, що останнім часом зросла кількість українців, які прагнуть отримати в Польщі освіту. Для тих із них, хто має "карту поляка", – таке навчання безкоштовне. Плюс подібний статус надає й низку інших преференцій.

Близько 10% українців, які навчаються в польських вишах, мають "карту поляка". У 2015-2016 роках в польській аспірантурі навчалися лише 380 жителів України. Це новий напрямок бізнесу польських вишів. Хоча українці намагаються вступити до аспірантури в Німеччину, там крутіше. Але Польща намагається і тут заробити?
– запитує Охрименко.

А стосовно тих, хто не сидить за партою, а працює в полі, біля станка чи конвеєра, існує інша статистика. Як писало польське видання Rzeczpospolita, в першому півріччі 2017 року роботодавці країни оформили майже 950 тисяч заявок на працевлаштування іноземців. При цьому більше 90% запитів стосувалися саме українців. Українців в основному беруть на будівництво, збір врожаю, хатніми робітницями чи доглядальницями.

Читайте також: Де у світі найбільше українських емігрантів: цікава статистика

"Станом на сьогодні близько 143 тис. громадян України мають дійсні документи, що дають їм право на перебування в Польщі на період більше одного року", – зауважили в держуправлінні з питань іноземців (UDSC) Польщі. Про це повідомляє видання "РИА Новости. Украина".

Воно ж зазначає, що насправді українських гастарбайтерів у Польщі значно більше, ніж 143 тисячі легальних працівників.

Тільки за останній рік у 38-мільйонну Польщу вирушив понад мільйон наших співгромадян – кількість, порівняна з хвилею сирійських біженців в Німеччину. До речі, для польської влади це зручний аргумент перед керівництвом ЄС не приймати сирійських нелегалів – мовляв, до нас їдуть українці,
– йдеться у публікації.

Польська влада дійсно любить наголосити на своїй унікальній ролі у наданні прихистку для українських громадян. 3 січня прем'єр країни Матеуш Моравецький ще раз закцентував на тому, як багато українців прийняла Польща. За версією Моравецького, йдеться про 1,5 мільйона осіб. Більшість з них, зауважив глава уряду, прибула з територій, охоплених війною.


Польський прем'єр Матеуш Моравецький вкотре нагадав Євросоюзу, що Польща прийняла 1,5 мільйона українських громадян, частина з яких прибула з територій, охоплених війною

Приймаючи у себе українців, Польща запобігає поширенню цієї міграційної хвилі на інші країни Європи. При цьому Європа не цінує подібної жертовної допомоги, переконаний польський істеблішмент.

Внаслідок нашої політики більше мільйона громадян України – держави, яка зазнала агресії Росії та яка має непросту економічну ситуацію – живуть в Польщі. Ми прийняли їх, щоб допомогти їм на цьому шляху. Члени Євросоюзу не хочуть помічати цього, вони навіть не хочуть визнати, що наша позиція запобігла значній міграційній хвилі зі Сходу, у той час, коли ЄС найбільше страждав від негативних наслідків міграційної кризи,
– говорить нині вже колишній очільник МЗС Польщі Вітольд Ващиковський.

З усього сказаного випливає, що в питанні українських мігрантів Польща бачить себе заручницею власної доброти та лояльності. У свою чергу українські мігранти теж вважають себе постраждалою стороною.

Шукай, кому вигідно

Історій про те, як неласкаво зустрічають гастарбайтерів у Польщі, на просторах Інтернету (і на нашому ресурсі зокрема) можна знайти чимало.


Мережа вже відгукнулася на інцидент у Польщі створенням "фотожаб" та колажів. Ілюстрація з відкритих джерел. Українцям у вигляді "посіпак" та їхнім польським працедавцям порозумітися непросто

Трапляються й випадки відвертого криміналу – як випадок, про який нещодавно розповідало "Польське радіо" і який був пов'язаний із торгівлею людьми. Йшлося в цій історії про те, як одна спритна пані ангажувала заробітчан для зайнятості у будівельних фірмах Вроцлава, після чого ситуація розвивалася за відомою схемою – у новоприбулих відбирали документи і, користуючись їхнім незнанням польської мови, перетворювали фактично на рабів.

Однак, якщо не акцентувати на подібних випадках, ситуація із притоком іноземної робочої сили до Польщі вигідна обом сторонам. Що б з цього приводу не говорили пани Моравецький та Ващиковський… Чому це вигідно для українців – пояснювати зайве. Президент Асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник вказує на те, що виїздити людей змушує економічна ситуація в Україні, передає Радіо Свобода.

Читайте також: На Волині мітингувальники заблокували трасу до кордону з Польщею

Воскобойник переконаний: якби середня заробітна плата в Україні дорівнювала би польській мінус 200 євро (стільки коштує переїзд та проживання в Польщі), працівники лишалися б вдома. "Мінімальна заробітна плата в них складає 1475-1485 злотих в місяць (11 910 – 11 991 гривень за сьогоднішнім курсом). Менше цього розміру не мають права платити людині, яку взяли на роботу, якщо йдеться про трудовий контракт. З 1 січня цей розмір виріс на 5%", – наводить він цифри.

При цьому циркуляційна міграція, на думку експерта, краща за постійну, адже більшість українців, за його даними, їдуть на заробітки терміном до п'яти місяців, після чого повертаються в Україну.

Та якщо українці мають інтерес до Польщі, то й Польща не менше зацікавлена у тому, аби на її терена прибували робочі руки – адже її власні громадяни також перетворилися на гастарбайтерів.

Близько 2,5 мільйона поляків поїхали в інші країни. Вони їдуть в Англію, Німеччину. Відповідно, Польща просто відчуває брак робочих рук. Їм потрібні люди, які приїжджатимуть та будуть працювати на їхніх підприємствах, бо їм треба чимось підганяти ріст власної економіки,
– говорить Воскобойник.

Він згадує, що у 2010 році Польща видала 180 тисяч запрошень на роботу, тоді як у 2015 – вже 763 тисячі. "За оцінками польських експертів, у 2018 році українцям буде видано вже три мільйони запрошень на роботу. Можна сказати, що за період 2010-2018 років міграційний потік виріс у 15 разів", – підсумовує він.


Експерти зазначають, що приїзд українських гастарбайтерів до Польщі вигідний цій країні, адже вона потерпає від браку робочих рук після того, як її власні громадяни поїхали працювати до Британії та Німеччини

Про потребу Польщі у тих, хто підтримуватиме на плаву її економіку, говорить і політичний аналітик Володимир Горбач.

Українці в Польщі – це справді меншина, але доволі велика. Ми можемо впевнено говорити, що більше мільйона українців перебуває в Польщі – працює або навчається. Польський роботодавець цінує цю робочу силу, бо вона його виручає в кризовий час, коли польський робітник почав шукати собі заробіток у Британії, Німеччині чи інших країнах Західної Європи з більшою зарплатою,
– розповів Горбач в інтерв'ю Прямому каналу.

Він наголосив, що польські роботодавці цінують українського робітника за дисциплінованість і старанність, до того ж, в українського працівника є мотивація. "Це, зокрема, стосується молодих людей, які намагаються зачепитись за роботу, а не сезонних робітників, що приїхали і наступного року поїхали в іншу країну", – додав Горбач.

Не треба бути аналітиком, аби дійти висновку, що ситуація з українськими заробітчанами в Польщі триватиме. Ба навіть набуватиме все більшого розмаху. Наші співгромадяни й надалі освоюватимуть нові терени, аби підтримувати свій життєвий рівень на прийнятному рівні, якщо доcягти цього на Батьківщині для них нереально. Що ж стосується скандалу із синьо-жовтою уніформою для українців, то він може мати для них цілком позитивні наслідки, усунувши або мінімізувавши у майбутньому випадки подібної сегрегації. Принаймні, на це хотілося б сподіватися.

Читайте також: Скільки українців насправді хочуть поїхати з України