Нова система контролю

Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо харчових продуктів" спрямований на наближення українського законодавства щодо якості і безпечності харчових продуктів до європейського рівня. Суть його в тому, що в Україні впроваджується система, прийнята у Європі і світі — система управління безпечності харчових продуктів ХАССП.

Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо харчових продуктів" передбачає внесення змін до 17 документів. Новий закон "Про основні принципи та вимоги щодо безпечності та якості харчових продуктів" містить вимоги, які є в європейському законодавстві. Це база для побудови нової системи безпечності харчових продуктів в Україні, яка є гармонізованою з європейськими вимогами,
— пояснила у коментарі сайту "24" заступник керівника Проекту "Вдосконалення системи контролю безпечності харчових продуктів в Україні", старший експерт з питань європейського законодавства Яна Добідовська.

Зауважимо, що закон був підписаний у квітні 2014 року. Але був відтермінований до 20 вересня 2015, щоб наші виробники могли підготуватися до його впровадження.

У Європі і в нас

В українській системі контроль сфокусований на готовій продукції, яку можуть купити споживачі. В Європі — на виробництві, зберіганні, транспортуванні. Тобто, небезпечність продукту можна виявити ще до його потрапляння до супермаркету.

Крім того, за новим законом відповідальність за безпечність продукту покладається не на державу, як було раніше, а на кожного оператора ринку — виробника, переробника, перевізника.

У нас навіть якщо і були певні норми і обов’язки, які покладали на операторів ринку, то відповідальність за порушення таких норм була мінімальною. Для оператора ринку було легше сплатити той мізерний штраф, ніж виконувати якісь норми. І механізм реалізації також був не чітко прописаний. У Європейському союзі за порушення вимог законодавства щодо безпечності харчових продуктів передбачаються високі штрафи, і аж до ув’язнення, якщо це потягло за собою якісь тяжкі наслідки. Там оператор ринку чітко усвідомлює, що йому краще виконати вимоги законодавства, ніж потім бути підданому санкціям,
— пояснила Добідовська.

Також нове законодавство не відміняє поняття якості продукції, а навіть розширює його.

У нас говорили "якість продукції". У Європі і світі на перше місце ставиться безпечність для людини. А якість — це вже категорія комерційна, ринкова: можна мати 20 видів ковбаси, вона є безпечною для людини, але є різна ціна. І ми приходимо і вибираємо ту, яка нам доступна за нашими доходами. Вона може бути різної якості. Але вона безпечна. Це принципова відмінність нашого колишнього підходу від європейського,
— розказав у коментарі сайту "24" керівник напрямку "Розвиток інфраструктури" проекту USAID "Агроінвест" Микола Гриценко.

Що таке система ХАССП

HACCP (Hazard Analysis and Critical Control Point, українська абревіатура - ХАССП) – це система управління безпечністю харчових продуктів. Вона виявляє, оцінює і контролює ризики, що представляють серйозну загрозу безпеки харчової продукції.

Впровадження та сертифікація системи управління безпечністю харчових продуктів на основі концепції ХАССП забезпечує і дає підприємству можливість гарантувати випуск безпечної продукції за рахунок систематичного контролю на всіх стадіях виробництва.

Для споживача це запорука того, що до його столу дійде безпечна продукція, оскільки контролюється вона на кожній стадії доставки її від виробника до споживача.

Хто контролюватиме наші харчі

Відповідно до нового законодавства, а також згідно з намірами Кабміну про оптимізацію центральних органів виконавчої влади, компетентним органом, який контролюватиме дотримання учасниками ринку харчових продуктів системи ХАССП, буде Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів за захисту споживачів.

Але цей орган перебуває у процесі формування. По факту сьогодні компетентним органом виступає Держветфітослужба. Як тільки новий орган буде повністю функціонуючим і законодавчо закріпленим, всі інші будуть вважатися такими, які припинили свою діяльність або були реорганізовані,
— відзначила Добідовська.

Як перевірятимуть операторів ринку харчових продуктів

Держслужба з питань безпечності харчових продуктів буде єдиною, яка матиме право перевіряти виробників в плані безпечності продуктів харчування. Ці повноваження забрані в усіх інших служб, у тому числі — і у Державної інспекції з питань захисту прав споживачів та її підрозділів.

Компетентний орган має приходити без попередження, щоб забезпечити ефективність контролю. Але прийти він може тільки з уніфікованим актом перевірки. Там будуть зазначені усі питання, які може задати конкретному оператору ринку перевіряючий. Ці питання будуть у вільному доступі на сайті компетентного органу. Інші питання інспектор не має права задати. Кожне питання посилається на певні норму законодавства. Оператори ринку будуть категоризовані, кожному присвоєна своя частота перевірок. Ці механізми вже розроблені,
— розповіла Добідовська.

За словами експерта, на тих, хто порушуватиме "правила гри", очікуватимуть серйозні покарання.

Санкції і відповідальність передбачають досить жорсткі штрафи. Якщо відсутні процедури, засновані на принципах ХАССП, то для юридичних осіб це до 70 тисяч гривень і закриття виробництва,
— відзначила вона.

Що отримує виробник

Але цей закон містить не лише посилення вимог для операторів ринку. Ним ліквідується багато непотрібних дозвільних документів, які не існують у Європейському союзі.

Зайвий тиск і адміністративні перепони ліквідовуються, спрощується процедура отримання експлуатаційного дозволу, чітко встановлюється, де потрібен дозвіл, а де просто реєстрація. Вимоги гігієни викладаються по-новому. У Європі існує гнучкий підхід — там дозволяються певні опції, якщо ти доведеш, що продукт все одно буде безпечним,
— зауважила Добідовська.

Дотримуючись вимог ХАССП, виробник може керувати всіма небезпечними чинниками, які можуть загрожувати безпеці харчових продуктів - запобігати, усувати або мінімізувати їх; успішно проходити "аудити постачальників" торговими мережами; підвищити відповідальність персоналу і забезпечити розуміння всіма співробітниками підприємства першочергової важливості аспектів безпеки продукції. Крім того, впровадження цієї системи автоматично означає, що такий оператор ринку може претендувати на вихід на європейський ринок.

Експерти відзначають, що певні затрати учасники ринку харчових продуктів можуть понести. Сума їх для кожного різна, не існуватиме універсальних схем розроблення процедур. Головне — в якому стані є потужність. Чим гірший стан, тим більше перепланувань.

Чи готові ми "харчуватися по-європейськи"

Як уже згадувалося, закон про нову систему контролю безпечності продуктів харчування відтермінували на рік, щоб прописати необхідні підзаконні акти, і дати можливість підготуватися учасникам ринку.

На думку Миколи Гриценка, виробники харчових продуктів підготувались до впровадження закону "ніяк". І відповідальність у цьому більше не їхня, а держави.

У державі не було зроблено майже нічого. За цим законом мали бути ліквідовані багато контролюючих служб, і створено один державний орган, відповідальний за це. Цей орган тільки створений, і є лише керівник і заступник. І повноцінного органу, який би мав діяти, сьогодні немає. Органи державної влади взагалі мовчали і не акцентували увагу на цей закон. Про нього майже рік не говорили,
— наголосив Микола Гриценко.

Яна Добідовська відзначила, що підзаконні акти на виконання закону розроблені, їх близько 30. Але їхнє впровадження гальмується.

Ми стикаємось із тим, що коли ці акти надходять до Державної регуляторної служби, вона відмовляється їх погоджувати. Там дійсно підхід не такий, як в Україні, але в цьому і полягає гармонізація,
— уточнила вона, додавши, що її організація робить усе можливе, аби потрібні нормативні акти все-таки почали діяти.

Микола Гриценко відзначив, що проект "Агроінвест" також робить все, від них залежне: підготували консультантів, випустили методичні рекомендації по впровадженні системи ХАССП, розраховані на дрібних виробників, оскільки їх найбільше у тому сегменті продукції, яка споживається українськими споживачами.

Потрібна ще одна система

За словами Миколи Гриценка, наразі Україні для повної безпечності харчових продуктів необхідне впровадження системи контролю первинного виробництва.

У світі і у Європі є ще одна система — Global GAP, це система безпечності первинного виробництва, вирощування продукції. Селяни, фермери вирощують овочі, фрукти, тварин. І ніхто не знає, що вони сиплять у землю, де купують агрохімікати, як поводяться з цією продукцією, чи вони, зрештою, самі здорові. За цим і має слідкувати система Global GAP, починаючи від контролю і обліку закупки матеріально-технічних ресурсів, їх правильного використання, дотримання санітарно-гігієнічних норм при зборі урожаю,
— пояснив він.

Сьогодні найбільша проблема, щоб підхід був комплексний, від первинного виробництва до її переробки і подачі на стіл споживачеві. На державному рівні по Global GAP взагалі мови немає. А на рівні місцевому — проекти технічної допомоги, зокрема, наш. Ми вже у друк запустили методичні рекомендації по Global GAP, адаптовані до простого невеликого фермера. Ми проводимо навчання. Але це точково, як паростки,
— зауважив експерт.

Коли система запрацює

За словами Яни Добідовської, нове законодавство працює в режимі "крок за кроком".

Перший крок був – коли прийняли цей закон. Ми пройшли п’ятирічний шлях до цього. Там було лоббі і супротив, особливо в частині, що буде тільки один контролюючий орган. Пройшли і період відтермінування. Але буде ще подальше відтермінування. Наприклад ХАССП починає бути обов’язковим з 2017 року, потім 18 і 19-го. Там є розподіл, в залежності від потужності. У операторів ринку все ще є час, щоб це зробити. Гігієна нова набуде чинності з наступного року. Всі продукти, які були вироблені до набрання чинності цим новим законом, можуть знаходитися у обігу до закінчення терміну придатності,
— відзначила вона.

На думку Миколи Гриценка, держава має на своєму рівні завершити формування системи державного контролю за впровадження систем безпечності.

Немає відповідної політики. На місцях люди мало знають, що це впроваджується. Фінансових ресурсів тут від держави не потрібно. Потрібно займатися цим, звертати увагу, вчити людей,
— підсумував він.

Читайте також: Як українці втрачають виноробну галузь (Інфографіка)