Традиційно лютий – місяць стабілізації на валютному ринку. Однак складна зима 2026 року з ворожими обстрілами й сильними морозами може відкласти цей процес.

Українцям варто готуватися до зростання цін на пальне та продукти в лютому. На ринку нерухомості ж не прогнозують різких змін попиту, пропозиції й вартості житла.

24 Канал зібрав прогнози експертів щодо зміни цін, яких можна очікувати в лютому.

У лютому валютний ринок в Україні може стабілізуватися. Однак значною мірою все залежатиме від динаміки пари євро-долар, старту підготовки аграріїв до весняної посівної та енергетичної ситуацій. Про це в коментарі 24 Каналу розповів фінансовий аналітик Андрій Шевчишин.

Дивіться також 20 тисяч до зарплати, нові правила бронювання та єОселі: що зміниться з 1 лютого для українців

Андрій Шевчишин

Фінансовий аналітик, член Українського товариства фінансових аналітиків

Є базові тренди, які вказують на те, що з другої половини лютого починається покращення балансу валютного ринку, бо поліпшується експорт, аграрії повертаються з валютою для того, щоб готуватися до посівної. Проте ми бачимо, що зараз у нас нестандартна зима, а відповідно сезон підготовки може зміститися в аграріїв на березень чи більш пізній термін. І тоді лютий може бути не тим стабілізаційним місяцем, а стабілізація вже відбудеться в березні.

Експерт зазначає, що за умови покращення балансу ринок може перейти до помірного зміцнення гривні. Національний банк, ймовірно, й надалі утримуватиме курс долара в поточному коридорі, застосовуючи режим керованої гнучкості.

Серед факторів, які тиснуть на гривню, фінансовий аналітик також виокремлює:

  • високий рівень імпорту електроенергії, обладнання, енергоносіїв, пального через удари Росії та брак власного виробництва;
  • посилення міграції населення на тлі енергокризи.

Тиск на гривню буде зберігатися. І головними факторами надалі будуть, чи достатньо буде вхідного потоку валюти, того самого експорту, чи будуть активні аграрії, чи вдасться стабілізувати промисловість. Ми бачимо, як зараз вибивають Дніпропетровщину, вугільні шахти, які є частиною енергетичного балансу,
– говорить Андрій Шевчишин.

Також ситуація значно залежить від курсу євро-долар на світовому ринку. У січні вперше з червня 2021 року євро перетнув позначку 1,20 долара, тоді як долар впав до чотирирічного мінімуму.

"Багато залежатиме від динаміки євро на світовому ринку, бо вона спровокувала саме такі тенденції, коли євро перевищило позначку 50 – 51 гривня. Якщо в нас сезонні тренди запрацюють більш-менш стабільно, то, найімовірніше, ми все ж таки залишимося близько 51 по євро, а долар буде трошки вищий за 43 гривні", – зауважив експерт.

Фінансовий аналітик додає, що варто враховувати прогнози НБУ щодо міжнародних резервів України: на кінець 2026 року їх очікують на рівні 65 мільярдів доларів замість 52,2, як прогнозували раніше. Це означає, що фінансування буде достатньо навіть за умови зростання торговельного дефіциту.

Нагадаємо, що Україна очікує отримати 90 мільярдів євро допомоги від ЄС. Цих коштів разом з іншою зовнішньою допомогою має вистачити для фінансування дефіциту бюджету та збереження достатнього рівня міжнародних резервів у 2026 – 2028 роках.

Зверніть увагу! На 4 лютого Нацбанк встановив офіційний курс долара на рівні 43,19 гривні (+23 копійки проти 3 лютого), а євро – 50,95 гривні (+5 копійок).

Спричинені ворожими ударами по критичній інфраструктурі України комунальні проблеми впливають на настрої потенційних покупців житла.

Як розповіла в коментарі 24 Каналу експертка у сфері нерухомості Олена Гайдамаха, проблеми з централізованим опаленням у Києві через російські атаки зробили стабільне теплопостачання пріоритетом покупців у виборі житла, тож навіть автономність ліфтів відійшла на другий план.

За словами рієлторки, ринок нерухомості в лютому у попередні роки пожвавлюся, проте нині важко прогнозувати його динаміку у зв'язку з нестабільністю ситуації, спричинену обстрілами.

Олена Гайдамаха

Рієлторка, президентка Асоціації фахівців з нерухомості України

Ринок рухається, проте зараз він завмерлий. Попит є, але будівництво не таке жваве, як було раніше. Однак працюють державні програми, завдяки чому все ж таки ринок рухається. Йдеться про програми, спрямовані саме на купівлю.

Експертка зазначає, що нині існує попит на будинки площею до 80 квадратних метрів з пічкою й грубкою й бажаною віддаленістю від Києва до 10 кілометрів. Проте знайти таке житло фактично нереально, каже Олена Гайдамаха, адже здебільшого з подібними характеристиками наявні значно більші будинки.

За словами експертки, у самому Києві зменшилися обсяги нового будівництва, тож, ймовірно, після завершення війни пропозиції житла не вистачатиме. Зараз же люди менш схильні вкладати гроші в будівництво на етапі котловану.

Цікаво! За понад три роки дії програми "єОселя" в Україні, держава видала 23 151 кредит на житло на загальну суму майже 40 мільярдів гривень (станом на 28 січня). Більшість використали для купівлі нерухомості на вторинному ринку.

Рієлторка Ірина Луханіна в коментарі 24 Каналу розповіла, що попри відсутність різких рухів у січні ринок нерухомості не зупинився, а покупці підходили до купівлі житла з меншим поспіхом. При виборі на вторинному ринку звертали увагу не тільки на саму квартиру, а й на будинок загалом, аналізуючи:

  • стан комунікацій;
  • організацію управління;
  • відповідальність за обслуговування.

На первинному ринку ситуація дещо інакша, адже рішення про купівлю тут переважно націлене на майбутнє. Експертка говорить, що в січні активність у цьому сегменті була стриманішою через підвищену обережність покупців. Майбутні власники більше перевіряють документи й надійність забудовника, аналізують локацію, динаміку будівництва й реальні строки введення в експлуатацію.

Ірина Луханіна

Рієлторка, аналітикиня ринку

У лютому первинний ринок залишатиметься живим, але без ажіотажу – з меншою кількістю угод, зате з більш усвідомленими рішеннями. Якщо говорити про ціни, то різких змін найближчим часом очікувати не варто. Масових знижок уже немає, але й підстав для стрімкого зростання цін також. Угоди відбуваються там, де вартість відповідає реальному стану житла й будинку.

За словами рієлторки, проблеми з електро та теплопостачанням у Києві через обстріли помітно вплинули на поведінку покупців у підході до вибору житла. Квартири в будинках, де питанням резервного живлення й стану мереж не приділяють уваги, продаються довше й складніше.

На думку Ірини Луханіної, у лютому такий підхід покупців до аналізу комунальних ризиків закріпиться.

У коментарі 24 Каналу експерт з енергетики Геннадій Рябцев розповів, що ситуація на ринку пального в Україні є складною, адже залежить не тільки від імпорту, а й від внутрішніх чинників, які уможливлюють необґрунтоване підвищення цін для споживачів.

Геннадій Рябцев

Головний науковий спів­робітник Національного ін­ституту стратегічних досліджень

Ціни будуть зростати, тому що існують як об'єктивні, так і суб'єктивні причини для цього. До об'єктивних чинників варто віднести зростання з 1 січня акцизного податку, здешевлення гривні та зростання вартості нафтопродуктів на кордоні через підвищення нафтових котирувань. Але суб'єктивно трейдери можуть підняти ціни набагато вище, аніж це обумовлено об'єктивними чинниками. Тому що зараз немає якихось для них стримувачів, які б їм не дозволяли підіймати ціни так, як вони вважають за потрібне.

За словами експерта, роль "цінового якоря" для українського ринку пального раніше виконувала фінансово-промислова група "Приват". Вона припинила виконувати цю функцію після націоналізації Укрнафти й Укртатнафти у 2022 році, втративши контроль над видобутком і переробленням сировини.

Геннадій Рябцев говорить, що нині державна Укрнафта не може стримувати ціни на ринку, оскільки володіє значно меншою кількістю автозаправних станцій, ніж колись група "Приват". Водночас менші компанії також не здатні стати противагою великим гравцям на ринку через обмеження в ресурсах, можливостях і впливові на органи державної влади.

Зауважимо! До повномасштабної війни мережа під контролем групи "Приват" налічувала понад півтори тисячі автозаправних комплексів. Нині до мережі Укрнафти входять 662 АЗК, що працюють майже в усіх областях України.

Ціни, за якими пропонують нафтопродукти великі компанії, завищені, причому суттєво. Зараз трохи менше, але на початку року приблизно від 6 до 8 гривень на літрі пального було завищення, необґрунтоване нічим. Якщо раніше можна було простежити залежність між ціною та якістю, бо на ринку були палива різних виробників і якості. Зараз же абсолютна більшість завозиться з-за кордону, і навряд можна обґрунтувати відмінність у 8 гривень між паливом, випущеним на заводах Orlen в Польщі чи Литві,
– говорить Геннадій Рябцев.

У січні в Міністерстві енергетики повідомляли, що ціни на ринку пального залежать від комплексу факторів, зокрема світових цін та податкової політики. Тоді як логістика не створює підстав для дефіциту чи коливань цін завдяки диверсифікації шляхів постачання.

На думку експерта Геннадія Рябцева, ситуація з зависокими цінами на ринку в Україні створює додаткові інфляційні ризики й посилює тиск на економіку. У порівнянні з роками до повномасштабної війни споживачі мають менше можливостей купувати пальне.

За даними експерта, раніше на середню заробітну плату можна було придбати близько 260 – 270 літрів бензину, тоді як зараз цей обсяг скоротився до 160 – 170 літрів.

Геннадій Рябцев додає, що споживачі могли б впливати на ситуацію на ринку, якби об'єднувалися в асоціації. Тоді великі компанії враховували б їхню думку.

Оскільки споживачі неорганізовані, то звісно, що їхні бажання чи фінансові можливості нікого не хвилюють. Держава замість того, щоб звертати увагу на це й підтримувати споживачів, підтримує великі компанії, тому що вони платять податки, їх достатньо легко контролювати шляхом якихось кулуарних домовленостей. Але це, на мій погляд, неправильно,
– підсумовує Геннадій Рябцев.

З погляду експерта, на ринку пального в Україні наявні ознаки нецивілізованої конкуренції, на які може вказувати встановлення компаніями однакового рівня цін на нафтопродукти та їхнє одночасне змінювання, однак це не привертає уваги Антимонопольного комітету.

Як розповів Геннадій Рябцев, ситуація зі скрапленим нафтовим газом, яким заправляють автомобілі, ще складніша, ніж з бензином чи дизелем. Тут діє сезонний фактор: взимку скраплений газ використовують як котельне паливо в країнах-постачальниках, тож для українського ринку цього ресурсу стає менше й конкуренція посилюється. Тому вартість пропан-бутану зазвичай зростає швидше, ніж в інших видів нафтопродуктів, резюмує експерт.

Як розповів у коментарі 24 Каналу аналітик УКАБ Максим Гопка, у лютому в Україні можна очікувати підвищення цін на харчові продукти в межах 3 – 5%. Відключення світла й сильні морози змушують виробників використовувати альтернативні джерела енергії, що прямо впливає на собівартість товарів та ціни для споживачів.

Подорожчання імпортних продуктів можливе через зростання курсу долара та євро в січні. Також вплив має сезонний фактор.

Максим Гопка

Аналітик Українського клубу аграрного бізнесу

Ціни на овочі та фрукти в лютому зростуть через сезонне здорожчання. Запаси овочів високої якості поступово закінчуються, що веде до помірного підвищення цін. Молочні продукти також подорожчають через необхідність використання додаткових джерел енергії для зберігання та виробництва.

За словами аналітика, закупівельні ціни на м'ясо в січні знижувалися. Йдеться про свинину живою вагою, середня ціна якої наразі становить 62,23 гривні за кілограм.

На динаміку цін впливає комплекс факторів, серед яких – ускладнення виробничих процесів через нестабільне електропостачання та традиційне сезонне послаблення попиту на м'ясну продукцію. В окремих регіонах України фіксують випадки поширення африканської чуми свиней.

Тенденцію до зниження демонструють також ціни на свинину в супермаркетах:

  • середня ціна на ошийок – 309 гривень за кілограм (+22% зростання за рік);
  • середня ціна на свинячу лопатку – 223 гривні за кілограм: за місяць знизилася на 3%, але за рік зросла на 22%;
  • середня ціна на грудинку становить 213 гривень за кілограм: за місяць знизилася на 5%, а за рік зросла на 20%.

Ключовим чинником, який впливатиме на зростання цін у лютому, залишається ситуація в енергетиці. Зберігання овочів та забезпечення роботи тваринницьких комплексів за допомогою генераторів підвищує собівартість продукції. Також значними є логістичні витрати через подорожчання пального, підсумовує аналітик Максим Гопка.