Може обрати меншу ціль: політтехнолог припустив мобілізаційний задум Путіна

Аліна Бурцева

Основні тези

Росіянам з листопада надходитимуть електронні повістки. Політтехнолог Борис Тизенгаузен вважає, що Путін хоче "привести до ладу" мобілізаційний ресурс.
Диктатор розуміє, що він хоче запам'ятатися на фіналі своєї кар'єри не програшем у війні проти України, а "перемогою".
Для цього він може обрати дрібнішу ціль – іншу країну. Наприклад, яка була в СРСР, однак не в НАТО.
Якби Росія захопила Україну, то Захід навіть не встиг би ввести санкції проти країни-агресорки, як в українській державі б уже змінили владу.
Тизенгаузен додав, що для усього світу новина у тому, що Путін збирається або в Україні довго воювати, або влаштувати ще одну – дві війни.

У Росії з листопада розсилатимуть електронні повістки. Тим часом Владімір Путін зрозумів, що війна Росії проти України на дуже довго. Аби на фініші своєї кар'єри запам'ятатися "перемогою", ймовірно, диктатору доведеться обрати меншу ціль – іншу країну.

Таку думку 24 Каналу висловив політтехнолог Борис Тизенгаузен, зауваживши, що це може бути країна, яка була у складі СРСР. Утім, не в НАТО. Зазначимо, що для посилення мобілізації в Росії заборонять виїзд військовозобов'язаних із країни.

Дивіться також "Все вже готово": коли Кремль може оголосити про мобілізацію

"Путін зрозумів, якщо він хоче на фініші своєї кар'єри запам'ятатися не програшною війною в Україні, а якоюсь "перемогою", то йому, можливо, доведеться вибрати спокійнішу ціль, дрібнішу ціль", – припустив Тизенгаузен.

Для мілітаризації Росії Путіну треба "привести до ладу" мобілізаційний ресурс. Однак, наприклад, автоматичні повістки у країні-агресорці можуть спровокувати ще одну хвилю виїзду громадян. Це може бути остання така хвиля.

Для всього світу це новина, що Путін збирається або тут (в Україні – 24 Канал) воювати довго, або потім ще одну – дві війни, скільки вийде, здійснити,
– сказав політтехнолог.

Росія хотіла малими силами захопити Україну та змінити владу. Якби це їй вдалося, Тизенгаузен переконаний, що західні країни навіть не встигли б ввести санкції проти країни-агресорки, як диктатор поставив би до влади президента-утікача Віктора Януковича.

"Весь цивілізований світ зрозумів, що як із Кримом, "беззубі санкції", вже все, не вийде. Тут уже зброєю треба допомагати. Тут уже треба говорити про введення військ, можливо, контингентів тощо", – додав політтехнолог.

Мобілізація в Росії: що відомо

У країні-агресорці з 1 листопада запрацює реєстр військового обліку та реєстр повісток. Для росіян, які отримають повістку, діятиме заборона на виїзд із країни. А якщо призовник не прийде до військкомату протягом 20 днів, він не зможе, зокрема, ставати самозайнятим, керувати авто, брати кредити та оформити закордонний паспорт.
За даними британської розвідки, до російського війська у 2024-му році планують залучити за контрактом близько 400 тисяч військових. Так Москва хоче збільшити армію до 1,32 мільйона цього року та 1,5 мільйона згодом.
Водночас у Росії під загрозою зриву весняний призов. Охочих вступати до лав російської армії дуже мало, попри масштабну агітацію. Нині російський інформаційний простір заповнений твердженням, що буцімто строкова служба гарантує неучасть у війні проти України. Водночас російською залізницею почали курсувати агітпоїзди.