Це зони високої напруги, де військове вторгнення, подібне до російського в Україні 2022 року, лавиноподібна ескалація чи навіть лише невдалий 24-годинний період непорозумінь, помилок, військових інцидентів або прорахунків може призвести до великого протистояння, жертв і глобальних потрясінь, передає 24 Канал із посиланням на Politico.

Дивіться також "Конфлікт особистостей": Трамп видав нову заяву про війну в Україні

Де війна може початися упродовж наступних 5 років?

Територіальні суперечки між країнами тягнуться ще з 1947 року, коли після розділу британської колонії утворилися Індія та Пакистан. Вони вже воювали у 1965 та 1971 роках, а також мали менший конфлікт у 1999-му. З 2003-го більш-менш тримається мир, хоча перестрілки на кордоні все одно забирають життя.

Обидві країни мають приблизно по 170 – 180 ядерних боєзарядів. Будь-який ядерний удар призведе не лише до величезних жертв і руйнувань у регіоні, а й до глобальних наслідків.

Експерти попереджають: якщо війна між Індією і Пакистаном почнеться, часу на обережні кроки не буде – ескалація може піти дуже швидко. Пакистан, за чутками, готовий використати ядерну зброю набагато швидше, ніж світ думає. Це створює ризик масових ядерних ударів уже в перші дні війни.

Втім, велика війна між Індією і Пакистаном малоймовірна. Причина проста: вона занадто руйнівна для обох. Індія зосереджена на конкуренції з Китаєм і власному економічному розвитку. Пакистан бореться з внутрішніми повстаннями й нестабільністю. Тому обом країнам є чим займатися, окрім війни одна з одною.

Китайський лідер Сі Цзіньпін відкрито заявляє, що хоче приєднати Тайвань. Але Тайвань ніколи не підкорявся сучасному китайському уряду, і дедалі більше його населення не хоче об'єднання з Китаєм. Це створює сильну напругу.

США офіційно не зобов'язані захищати Тайвань. Проте не всі вірять, що вони справді втрутяться, особливо з огляду на позицію Дональда Трампа.

Якщо Китай захопить Тайвань, країни Азії можуть перестати довіряти США й орієнтуватися на Пекін. Це навіть може підштовхнути Японію чи Південну Корею створювати власну ядерну зброю.

Чому війна можлива: Сі дав наказ готувати армію до можливого вторгнення до 2027 року. Китай швидко нарощує військову міць і проводить навчання навколо острова. Для Сі це ще й питання "історичної місії" – він уже показав свою силу в Тибеті та Гонконзі, і Тайвань для нього – останній великий виклик.

Чому війна малоймовірна: Попри великі витрати на армію, Китай має проблеми: корупція, відсутність бойового досвіду, нестабільність у керівництві. Захопити Тайвань було б надзвичайно складно – Китай востаннє воював у 1979 році й програв В'єтнаму. До того ж Сі бачить, як важко Росії в Україні.

Китай може обрати інший шлях – економічний і військовий тиск без прямого вторгнення. Наприклад, блокаду або обмеження торгівлі. Це дешевше і безпечніше, а США буде складніше виправдати військову допомогу Тайваню.

Дивіться також Естонія зміцнює кордон з Росією: на мосту в Нарві встановлюють ворота та барикади

Литва, Латвія й Естонія – маленькі країни, які є членами НАТО. Для Путіна вони спокуса: з одного боку, він вважає їх "історично російськими", а з іншого – хоче перевірити, чи справді НАТО готові захищати навіть найменших своїх союзників. Росія може діяти не прямим вторгненням, а "гібридно" – підпали, диверсії, провокації.

Російський напад на Балтію автоматично перевірить статтю 5 НАТО. Але постає питання: чи ризикнуть США великою війною за Ригу чи Вільнюс, якщо на кону може бути Чикаго чи Сіетл? Якщо НАТО дасть слабину, це може зруйнувати всю систему безпеки Заходу.

Чому можлива війна: Путін роками говорить, що хоче відновити СРСР та підірвати Захід. Балтія – ідеальна мішень, щоб показати, що НАТО не працює.

Чому малоймовірна: Росія виснажена війною в Україні: сотні тисяч втрат, тисячі знищеної техніки. Їй може просто не вистачити сил для нового фронту.

Кордон між Індією та Китаєм проходить у Гімалаях. Це важкодоступні гори, де майже ніхто не живе. Але ще з часів колоніальної Британії обидві країни не погодилися, де проходить межа. У 1962 році вже була війна. Востаннє серйозні сутички сталися у 2020-му: солдати билися камінням і палицями з колючим дротом, тоді загинули десятки.

Для Китаю війна з Індією – можливість показати силу й тиснути на сусідів, для Індії – не втратити союз зі США та позиції в Азії. Індія має більше міст у зоні досяжності китайських ракет, тому ризики для неї вищі.

Чому можлива війна: Кордон між країнами довгий і погано визначений. Також немає "гарячої лінії" чи договорів, які б допомогли швидко гасити кризи. Будь-яка помилка може призвести до ескалації.

Чому малоймовірна: Обом країнам важлива економіка. Індія хоче рости, Китай має проблеми зі спадом робочої сили. Велика війна вдарила б по них обох. До того ж міжнародна спільнота швидко втрутилася б, щоб зупинити конфлікт.

Корейська війна 1950 – 53 років так і не закінчилася миром. Між Північною Кореєю і Південною Кореєю – демілітаризована зона, одна з найбільш укріплених ділянок світу. Удар артилерії з Півночі може за лічені хвилини досягти Сеула. США досі тримають там 30 тисяч військових.

Північна Корея – найзакритіша країна світу. Її режим тримається на ядерній зброї. Для Заходу – це велика загадка й постійний ризик.

Чому можлива війна: КНДР поступово занепадає, економіка зруйнована, голод. Єдина "страховка" Кім Чен Ина – ядерна зброя. Якщо він відчує загрозу, може використати її. Якщо США покажуть слабкість в інших регіонах (Балтія, Тайвань), Кім може вирішити, що йому можна більше.

Чому малоймовірна: У КНДР немає впевненості, що їхні ядерні ракети справді працюють як треба. Кім наразі почувається більш захищеним – навіть мав зустрічі з Трампом. Війна може знищити його режим, а це головне, чого він боїться.