Ексклюзивно для 24 Каналу політичні експерти розібрали, чи є перспективи у мирних домовленостях між Росією та Україною, наскільки прийнятні головні пункти "мирного плану" і який формат перемир'я буде вигідним для України.

До речі Вирішальний етап перемовин у Берліні: BILD дізналось, коли новий дедлайн для миру

Головний консультант Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус вважає, що від перемовин у Берліні не варто очікувати конкретних результатів.

На його думку, цей переговорний процес радше виглядає як відволікання уваги від інших важливих глобальних подій і процесів, які можуть паралельно розгортатися у світі.

Він наголошує, що Росія не має наміру зупиняти війну, тоді як Україна не погоджується на ті пропозиції, які зараз озвучуються Москвою. Це перетворює переговори на своєрідну гру формулювань, яка не наближає до реального миру.

Окремо варто зауважити міжнародний контекст. Можливі зміни у Венесуелі, зокрема ослаблення режиму Мадуро, можуть призвести до зростання пропозиції нафти на світовому ринку. Це означатиме падіння цін на нафту, що є вкрай невигідним для Росії, економіка якої значною мірою залежить від енергоресурсів.

Зверніть увагу, режим Мадуро впливає на ціни на російську нафту, оскільки через санкції Венесуела, яка має одні з найбільших у світі запасів нафти, не може повноцінно експортувати її на світовий ринок. Поки Мадуро при владі й санкції зберігаються, пропозиція нафти у світі обмежена, що підтримує вищі ціни, вигідні Росії. У разі падіння режиму або домовленостей Венесуели зі США на ринок може вийти значний обсяг додаткової нафти, що призведе до зниження світових цін і скорочення нафтових доходів РФ.

Ус висловлює сумнів, що найближчим часом буде ухвалене фінальне рішення про передачу заморожених активів РФ. Водночас він підкреслює, що ключовим уже є те, що активи заморожені безстроково, і зник ризик їх регулярного розблокування через позицію окремих країн ЄС, зокрема Угорщини чи Словаччини. Найімовірніше, за його словами, Євросоюз обмежиться проміжними рішеннями та подальшими обговореннями.

Щодо перспектив вступу України до ЄС, Ус скептично оцінює можливість швидкого членства у визначені терміни. Водночас він вважає, що заяви США про бажаність вступу України до Євросоюзу варто активно використовувати як інструмент політичного тиску на Віктора Орбана.

Це ставить угорського прем’єра у незручне становище, змушуючи пояснювати, чи він підтримує позицію Дональда Трампа, якого називає своїм союзником, чи виступає проти неї.

Яка перспектива мирних переговорів для України: дивіться відео

Політична оглядачка Юлія Забєліна вважає, що інформація про нібито згоду України на демілітаризовану зону на Донбасі виникла через різні трактування переговорних ідей.

За її словами, американська сторона формулює цю концепцію не як демілітаризацію, а як своєрідну зону вільної економічної торгівлі, варіанти якої вже кілька тижнів обговорюються з українською владою.

Водночас позиція Києва залишається незмінною: Україна не відмовляється від Донбасу і не погоджується на передачу контролю Росії.

Російська сторона називає ці пропозиції демілітаризованою зоною і допускає контроль з боку Росгвардії або російської поліції, однак Україна наполягає, що цю територію не мають контролювати ані російські, ані українські війська.

Питання про можливий формат контролю залишається відкритим – серед ідей обговорюються міжнародні механізми, зокрема участь фонду відбудови, передбаченого мінеральною угодою зі США, або залучення міжнародних компаній. При цьому жодних фінальних рішень ні щодо Донбасу, ні щодо інших чутливих питань, зокрема ЗАЕС, наразі не ухвалено.

Щодо референдуму, Забєліна вважає цю ідею логічною і політично виправданою, адже питання виведення українських військ або виходу з Донбасу не може вирішуватися одноосібно президентом. Референдум дозволяє продемонструвати американській стороні, що такі рішення не підтримуються українським суспільством, і водночас позбавляє можливості звинуватити Зеленського в небажанні домовлятися.

Що пропонує Україні "мирний план" Трампа: дивитись відео

Ізраїльський журналіст Цві Зільбер наголошує, що Україна не може ухвалювати рішення про відмову від територій адміністративним чи кулуарним шляхом.

Найреальніше, це, звичайно, зупинилися там, де стоїмо. Абсолютно логічно. Так, триває війна, є якась лінія фронту, ми хочемо припинити, щоб гинули люди. Ніхто не визнає de jure (де-юре, – 24 Канал) цю територію, але зупиняються там по лінії фронту і далі говорять про припинення війни та гарантії безпеки.

Будь-які розмови про передачу територій, за його словами, неминуче впираються в необхідність референдуму, а такі рішення не належать повноваженням президента, вони належать українському народові.

Натомість вимоги Кремля щодо "особливого статусу", мови чи релігії є радше інструментом приниження України й демонстрації її нібито обмеженого суверенітету, і ці вимоги не мають шансів пройти через українські законодавчі інституції.

Зільбер також застерігає від ілюзій щодо "сірих зон" або демілітаризованих територій. На його думку, такі зони неминуче будуть заповнені проросійськими формуваннями та зрештою використані як плацдарм для нового вторгнення.

Він нагадує, що Росія системно використовує провокації та фальшиві приводи для порушення перемир’їв, а у випадку припинення вогню саме Москва буде зацікавлена в його зриві, тоді як Україна та Європа – у збереженні миру за будь-яку ціну.

Юлія Забєліна вважає, що публічні заяви Володимира Зеленського щодо можливого референдуму або виборів у контексті так званої демілітаризованої зони є вдалим і продуманим комунікаційним кроком.

Дивіться також Рада найближчим часом має напрацювати варіанти проведення виборів, – Зеленський

Президент України не може просто відмовитися від подібних пропозицій напряму, особливо з огляду на складні та чутливі відносини з американською адміністрацією й особисто з Дональдом Трампом.

Тобто ми маємо бути креативні, ми маємо шукати варіанти, ми маємо комунікаційно відповідати так, щоб це не спричинило якусь нову наступну сварку з Трампом.

Ідея виборів під час воєнного стану обговорювалася в Офісі Президента ще до гучних заяв з боку США, однак її реалізація можлива лише за умови змін до законодавства та створення безпекових умов, зокрема тимчасового перемир’я.

Українська сторона фактично сигналізує: вибори можливі, але лише якщо США зможуть домовитися з Росією про припинення бойових дій хоча б на обмежений період.

Забєліна вважає, що реальні гарантії безпеки для України, які зараз обговорюються з американською стороною, не передбачають ані негайного членства в НАТО, ані присутності іноземних військ безпосередньо на українській території.

За її словами, мова йде про модель, подібну до п’ятої статті НАТО, але без формального вступу України до альянсу – ідею, яку раніше озвучувала прем'єр-міністрка Італії Джорджа Мелоні.

Це аналог п'ятої статті НАТО, але без членства в НАТО. До речі, членство в НАТО, окрім територій Донбасу і ЗАЕС, це теж є предметом розмови, бо, звісно, українська влада хоче мати гарантії того, що ми можемо вступати в НАТО хоча б в майбутньому.

Водночас спротив вступу України до НАТО існує не лише у США, а й у низці європейських країн, і справа тут не тільки в позиції Угорщини.

Довідка. Угорщина займає позицію скептичну й переважно негативну щодо вступу України: уряд Віктора Орбана не підтримує відкриття або просування переговорів про членство, аргументуючи це війною в Україні, ризиками для безпеки та економіки ЄС, а також необхідністю враховувати думку угорських громадян.

Найбільш імовірним варіантом гарантій безпеки вона називає розміщення іноземних підрозділів швидкого реагування поблизу українських кордонів – у дружніх державах, а не безпосередньо на лінії розмежування. Йдеться не про миротворців або "boots on the ground", а про сили, які в разі нової російської агресії могли б оперативно увійти в Україну.

Де найбільші прогалини Трампівського "мирного плану": дивіться відео

Директор із комунікацій Українського конгресу Америки Андрій Добрянський вважає, що заяви Дональда Трампа про готовність допомогти Україні з безпекою після мирної угоди залишаються вкрай розмитими й не містять конкретики щодо реальних гарантій.

Головне питання, як це погоджується з іншими договорами безпеки України? Чи збирається Україна вступати в НАТО прискореними темпами, як і в Європейський Союз?

Добрянський наголошує, що будь-які ефективні гарантії мають відповідати логіці п'ятої статті НАТО, адже попередні мирні угоди, укладені за посередництва Трампа в інших регіонах світу, не змогли запобігти відновленню збройних конфліктів.

Адже є приклади Камбоджі й Таїланду, а загострення ситуації в регіоні Великих Африканських озер, зокрема в Руанді та Конго, де, попри міжнародні домовленості, бойові дії тривають і змушують сотні тисяч людей залишати свої домівки.

Ці конфлікти свідчать про те, що мирні угоди без реальних механізмів безпеки не працюють, тому Україна не може погоджуватися на поступки, не отримавши чітких і надійних гарантій від США.