Про це він сказав в інтерв’ю Odkrytо.
Дивіться також Політичний скандал за участю президента Чехії: у Празі пройшов великий мітинг на підтримку
Як Павел оцінює ймовірність швидкого завершення війни в Україні?
Відповідаючи на запитання про перспективи переговорів, чеський президент зауважив: усе залежить від очікувань.
Ймовірно, все залежить від того, які в нас очікування. Якщо хтось очікував, що вдасться досягти згоди між Україною, європейськими державами, Сполученими Штатами і Росією в якомусь короткому часовому горизонті, то це, безумовно, було наївно,
– сказав президент Чехії.
Водночас Павел наголосив, що сам факт зближення позицій Києва, європейських столиць і Вашингтона є позитивним сигналом. За його словами, попри суперечливі заяви з різних боків у попередні місяці, нині підходи партнерів стали значно більш узгодженими.
Ключове питання, на думку президента Чехії, полягає в готовності Росії прийняти умови, які підтримують Україна, Європа та США.
Росія поки що не виявила особливої готовності до переговорів і компромісів. Вона, як і раніше, наполягає на своїх максималістських цілях - як у частині обмежень України та її майбутнього у сфері безпеки, так і, перш за все, у питанні території,
– зазначив він.
Павел також підкреслив, що для досягнення результату необхідно зберігати політичний, економічний і фінансовий тиск на Росію, паралельно продовжуючи підтримку України. За його словами, історичний досвід свідчить: переговори мають шанс на успіх лише тоді, коли обидві сторони перебувають у відносно рівних позиціях. Якщо ж одна зі сторін відчуває перевагу, вона радше затягуватиме конфлікт, ніж погоджуватиметься на поступки.
У Женеві планується тристороння зустріч щодо війни в Україні
Українська делегація, очолювана Рустемом Умєровим, готова до роботи.
За словами речника Кремля Дмитра Пєскова, під час зустрічі сторони планують обговорити, зокрема, і територіальні питання. Володимир Мединський очолюватиме російську делегацію на переговорах.
Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) припускають, що Кремль прагне зміни політичного керівництва в Києві на більш лояльне до Москви та ослаблення української державності.


