Росія витрачає величезні кошти на війну. Завдяки західним санкціям та ударам України по НПЗ її доходи від нафти і газу скоротилися. Як наслідок – економіка країни зіткнулася з неконтрольованою інфляцією та зростаючим бюджетним дефіцитом, передає 24 Канал із посиланням на CNN.

Дивіться також Швеція затримала та перевіряє російське судно Adler: його власник – під санкціями

Чому крах економіки не зупинить агресію Путіна?

Проте, за словами аналітиків, економічна буря, що насувається, навряд чи змусить Володимира Путіна найближчим часом сісти за стіл переговорів, щоб завершити війну в Україні.

Кремль здатен витримати нинішній темп бойових дій ще багато років, навіть за умов чинних західних санкцій.

За словами співробітниці CSIS Марії Снєговой, у перспективі найближчих 3 – 5 років Росія може продовжувати війну, хоча робити прогнози на довший період складно.

Довідка: CSIS – Центр стратегічних і міжнародних досліджень.

Водночас група російських економістів в еміграції, які виступають проти Путіна, вважає, що війна на виснаження може тривати ще довше, оскільки здатність Кремля вести війну "не обмежена економічними чинниками".

На думку експерта з RUSI Річарда Конноллі, західні санкції не завдали достатньо болю енергозалежній економіці Росії, щоб змінити плани Москви щодо війни.

Довідка: RUSI – Королівський об'єднаний інститут оборонних досліджень.

Фахівець вважає, що поки Росія видобуває нафту і продає її за відносно прийнятною ціною, у неї достатньо грошей, щоб якось триматися. Цього достатньо, аби економіка не стала вирішальним фактором у розрахунках Путіна щодо війни.

Історія показує, що Росія погоджується на невигідний мир лише під час глибоких економічних криз – як наприкінці Першої світової війни або після війни в Афганістані. Але нинішня ситуація "навіть близько не така", і для цього потрібен значно сильніший і триваліший економічний тиск.

Як Росія тримається наплаву і що може її "потопити"?

Висока інфляція в Росії не призводить до масового невдоволення населення – цьому заважають пропаганда й репресії. Ба більше, росіяни звикли до інфляції, адже вона була високою ще з пострадянських часів.

Торік військові витрати Росії зросли на 38%. Це створило нову групу вигодонабувачів війни – оборонні підприємства та частину робітників. У деяких регіонах бідність навіть зменшилась, що знижує суспільний тиск на Путіна.

Завдяки імпортозаміщенню Росія наростила виробництво одягу, взуття, продуктів і простої електроніки, а зарплати окремих працівників у 2021 – 2024 роках зросли в 3 – 5 разів.

Економічний підйом відчули й бідні сільські регіони – завдяки великим виплатам військовим та їхнім родинам. Сьогодні російські солдати отримують рекордні виплати, а держава також щедро компенсує втрати родинам загиблих і поранених. Це допомогло владі стримати невдоволення, попри майже мільйон втрат у війні проти України, з яких близько 250 тисяч – загиблі. Масових протестів, як у часи воєн у Чечні чи Афганістані, не виникло.

Водночас Кремль усвідомлює ризик: у разі завершення війни країна отримає велику кількість ветеранів без роботи й з потребами у дорогому лікуванні.

З внутрішньополітичного погляду Путіну вигідніше продовжувати війну, зазначає Кімберлі Донован з Atlantic Council. Поки що економічні проблеми Росія контролює, але в довшій перспективі ситуація може погіршитися.

Країна активно витрачає кошти Фонду національного добробуту – за даними Київської школи економіки, його ліквідні активи скоротилися на 57% від початку війни.

У Atlantic Council попереджають: без цих резервів Росії буде важко утримувати нинішні військові витрати без скорочення соціальних програм.

Крім того, нові санкції США та Британії проти "Лукойлу" і "Роснефті" значно підвищили витрати для бізнесу. Росії доводиться обходити обмеження через дрібніші компанії, що коштує дорого. Якщо контроль за санкціями посилять, а Індію й Китай змусять скоротити закупівлі російської нафти, тиск на Кремль суттєво зросте. Чим жорсткіші санкції, тим дорожче Росії їх обходити.

Останні новини про санкційний тиск на Росію