Світ опинився перед ризиком розширення конфлікту, наслідки якого можуть вийти далеко за межі Близького Сходу. Що стоїть за цією операцією, чи стане це втратою ще одного союзника для Владіміра Путіна та як вплине на війну в Україні – для 24 Каналу розбирали політичні експерти.

Дивіться також Ізраїль міг атакувати вище керівництво Ірану: кого ліквідували внаслідок спецоперації

Колишній міністр закордонних справ України Володимир Огризко згадав свій досвід контактів з іранськими представниками під час дипломатичної роботи й зазначив, що домовлятися з представниками чинного режиму надзвичайно складно.

Поведінка іранських посадовців часто нагадувала російську – нещирість, невиконання обіцянок, затягування переговорів і спроби маніпуляцій. Водночас Огризко підкреслює, що йдеться саме про представників режиму, а не про іранський народ загалом.

На його думку, заяви Дональда Трампа про спроби досягти угоди з Тегераном можуть відповідати дійсності, однак проблема полягає в тому, що з нинішнім іранським керівництвом практично неможливо укласти стійку домовленість. Тому, вважає дипломат, у Вашингтоні могли дійти висновку, що подальші переговори не мають сенсу.

Що відбувається в Ірані: дивитись відео

Доктор філософії та політичний експерт Андрій Городницький зазначає, що стратегія Трампа полягає у постійному утриманні противників у напрузі. Вони не знають, коли саме буде завдано удару. Така "кіношна" тактика часто спрацьовує, адже неможливо тривалий час тримати війська у повній бойовій готовності.

Коли ж противник розслабляється, у цей момент і відбувається атака. Водночас США навряд чи наважаться на повномасштабну сухопутну операцію в Ірані, оскільки вона може затягнутися, вважає аналітик.

Трампу не потрібні серйозні ускладнення, адже Іран – велика і впливова держава. Без внутрішніх революційних процесів Сполученим Штатам буде складно швидко змінити чинний режим.

США також мають труднощі з тим, щоб переконати іранців виступити проти нинішньої влади, особливо з огляду на підтримку Ірану з боку Китаю. Тегеран займає жорстку позицію щодо США і не планує поступатися, що створює додаткові проблеми для Вашингтона.

Серед можливих сценаріїв – застосування сучасних технологій або нестандартних методів впливу для зміни влади. Активність спадкоємного принца Рези Кіра Пахлаві на міжнародній арені може свідчити про підготовку альтернативного політичного варіанту. Для цього необхідно усунути чинну верхівку влади. Одним із можливих методів залишаються точкові удари, оскільки сценарій внутрішньої революції раніше реалізувати не вдалося.

У що може вилитися операція проти Ірану: дивитись відео

На переконання політтехнолога Тараса Загороднього, події навколо Ірану можуть мати наслідки для Росії – хоч і не прямі, але відчутні у стратегічній площині.

Іран є союзником Росії у війні проти України. Саме з цієї країни почалося постачання дронів-камікадзе, які російська армія використовує для ударів по українських містах та енергетичній інфраструктурі. Тому ослаблення Ірану, вважає політолог, автоматично впливає і на можливості Москви.

Нам вигідна ця атака. "Шахеди" ж з'явилися не самі по собі. Там є співпраця з Росією, зокрема в цьому напрямку,
– зазначив він.

Окремо Загородній звертає увагу на енергетичний аспект. На його думку, США зацікавлені у посиленні контролю над іранськими нафтовими та газовими потоками. Якщо іранська нафта активніше вийде на світові ринки під американським впливом, це створить додатковий тиск на російський експорт енергоносіїв.

Росію вже поступово витісняють із частини ринків, а посилення присутності Ірану під контролем США лише поглибить цю тенденцію. У такій конфігурації Кремлю доведеться діяти в значно менш комфортних умовах.

Крім того, Загородній підкреслює ширший геополітичний вимір подій. Удар по Тегерану впливає не лише на самого союзника Росії, а й на формат співпраці між Іраном, Москвою та Пекіном. Значна частина іранської нафти традиційно постачалася до Китаю, який залишається важливим економічним партнером Росії.

Таким чином, перерозподіл енергетичних потоків і посилення американського впливу на них змінює баланс сил. Це обмежує можливості держав, які підтримують Росію або співпрацюють із нею, і створює для Кремля додаткові виклики.

Керівник Центру вивчення окупації Петро Андрющенко цілком підтримує Загороднього і вважає, що удари по Ірану – це опосередкований удар і по Росії, яка отримувала та продовжує отримувати від Тегерана дрони-камікадзе й комплектувальні частини для війни проти нас.

Першими наслідками атак може стати зниження світових цін на нафту, якщо не одразу, то впродовж найближчих тижнів. А це означатиме додатковий удар по російській економіці, яка й без того перебуває у вкрай складному стані.

Ослаблення нафтових доходів ще більше наблизить економічні проблеми Кремля, а отже – і послабить його спроможність фінансувати війну.

Щодо безпосередньо "Шахедів" – поставки з Ірану можуть скоротитися. Водночас Андрющенко застерігає від надмірного оптимізму: за цей час Росія налагодила власне виробництво і вже не настільки критично залежить від іранської сторони в питанні базових комплектувальних.

Проте агресору буде значно складніше переходити на нові модифікації та вдосконалені версії безпосередньо іранської розробки, виробництво яких лише почало розгортатися.

Як на Україну вплине агресія проти Ірану: дивитись відео

Дипломат Володимир Огризко вважає, що усунення режиму аятол могло б стати для України надзвичайно позитивним фактором. У такому разі Росія втратила б одного зі своїх ключових союзників у війні проти України.

Якщо цей режим впаде, це буде величезний удар по Росії. Але це буде дуже великий шанс для України. І вже зараз треба думати над тим, як максимально швидко треба буде налагоджувати відносини з новим іранським керівництвом, якщо теперішній режим буде знищено,
– наголосив Огризко

Водночас ключовим питанням залишається послідовність дій США. У подібних ситуаціях існує ризик обмежитися демонстрацією сили без доведення справи до кінця. Він вважає, що якщо рішення про силовий сценарій уже ухвалене, то воно має бути реалізоване до повного демонтажу чинного режиму.

Дипломат також звертає увагу на символічні сигнали, зокрема на зустріч президента України з представником династії Пехлеві, що може свідчити про підготовку до можливих політичних змін у Тегерані.

У ширшому контексті Огризко переконаний: зникнення режимів, які становлять загрозу своїм сусідам, сприяло б зміцненню регіональної та глобальної безпеки. І в цьому сенсі ослаблення Ірану, а в перспективі й Росії, він розглядає як крок до формування більш стабільного та безпечного світового порядку.

Що відомо про операцію проти Ірану: останнє

  • 28 лютого США і Ізраїль розпочали спільну військову операцію проти Ірану, завдавши повітряних ударів по цілях у Тегерані та інших регіонах країни. Удар описують як скоординований і масштабний, і в операції беруть участь як американські, так і ізраїльські сили.
  • Військові та урядові джерела повідомляють, що у США операцію назвали "Epic Fury", а Ізраїль – "Roaring Lion". Удари, як заявлено, були спрямовані на військові об'єкти, можливі пускові позиції, а також стратегічні установи, які, на думку сторін, становлять загрозу їхній безпеці.
  • Іран уже почав відповідати на удари – Революційна гвардія заявила про запуск ракет та безпілотників по цілях у регіоні, включно з позиціями у Ізраїль та американськими базами, і пообіцяла продовжувати операцію до "рішучої перемоги".
  • Обидві країни закрили повітряний простір, а в Ізраїлі оголошено надзвичайний стан. Це свідчить про серйозне загострення безпекової ситуації на Близькому Сході.