Керівник Центру громадської аналітики "Вежа" Валерій Клочок зазначив в ефірі 24 Каналу, що такими діями Тайвань сам себе заганяє у пастку. Він наголосив, що це фактично гра на користь Китаю, яка може мати небезпечні наслідки.

Дивіться також "Не той шлях": Нідерланди виступили проти прискорення вступу України до ЄС

Тайвань між допомогою Україні та імпортом з Росії

Тайвань надав Україні фінансову допомогу у розмірі 50 мільйонів доларів. Водночас він закупив у Росії нафти більш ніж на 11 мільярдів, що створює суперечливу картину у зовнішніх відносинах. Валерій Клочок підкреслив, що це живить дискусії про подвійні стандарти.

Тайвань офіційно не коментує ці закупівлі, проте продовжує активну зовнішню торгівлю. Серед продукції є й запчастини, які використовують у виробництві зброї для Росії. На думку Клочка, така поведінка свідчить про готовність жертвувати репутацією заради економічної вигоди та створює небезпечну ситуацію, у якій Тайвань фактично підіграє Китаю.

Позиція Китаю та політика "єдиного Китаю"

Китай неодноразово наголошував, що інші країни не мають права втручатися у його економічні відносини з Росією. Влада Пекіна стверджує, що не постачає зброю напряму, але окремі комплектуючі, які можуть використовуватися для її виробництва, все ж потрапляють на російський ринок.

Днями МЗС Китаю знову підтвердило політику "єдиного Китаю", нагадавши про рішення Генасамблеї ООН 1971 року. Там прямо заявили, що Тайвань неминуче повернеться під контроль Пекіна. Клочок додав, що торгівля Тайваню та Китаю сягнула 470 мільярдів доларів минулого року, що значно перевищує обсяги торгівлі Китаю з Росією та створює додаткові ризики для Тайваню.

Подвійні стандарти інших країн

Подібна ситуація спостерігається не лише з Тайванем. Приклади Південної Кореї чи Туреччини показують, що економічна вигода часто переважає над політичними зобов'язаннями. Обидві країни декларували підтримку санкцій, але зберігають активні економічні контакти з Росією.

Повертаючись до відносин із Росією, бачу, що Тайвань грає в дуже небезпечну гру – демонструє самостійність і незалежність, але водночас торгує з країною-агресором,
– підсумував Клочок.

Клочок також навів приклад Туреччини, яка закуповує близько 7% від усього обсягу російської нафти. На його думку, така тенденція демонструє, що все більше держав намагаються виправдати торгівлю з країною-агресором, прикриваючись формулою: "це бізнес, а то війна".

Що відомо про загострення навколо Тайваню?