Керівник Центру громадської аналітики "Вежа" Валерій Клочок зазначив в ефірі 24 Каналу, що такими діями Тайвань сам себе заганяє у пастку. Він наголосив, що це фактично гра на користь Китаю, яка може мати небезпечні наслідки.
Дивіться також "Не той шлях": Нідерланди виступили проти прискорення вступу України до ЄС
Тайвань між допомогою Україні та імпортом з Росії
Тайвань надав Україні фінансову допомогу у розмірі 50 мільйонів доларів. Водночас він закупив у Росії нафти більш ніж на 11 мільярдів, що створює суперечливу картину у зовнішніх відносинах. Валерій Клочок підкреслив, що це живить дискусії про подвійні стандарти.
Тайвань офіційно не коментує ці закупівлі, проте продовжує активну зовнішню торгівлю. Серед продукції є й запчастини, які використовують у виробництві зброї для Росії. На думку Клочка, така поведінка свідчить про готовність жертвувати репутацією заради економічної вигоди та створює небезпечну ситуацію, у якій Тайвань фактично підіграє Китаю.
Позиція Китаю та політика "єдиного Китаю"
Китай неодноразово наголошував, що інші країни не мають права втручатися у його економічні відносини з Росією. Влада Пекіна стверджує, що не постачає зброю напряму, але окремі комплектуючі, які можуть використовуватися для її виробництва, все ж потрапляють на російський ринок.
Днями МЗС Китаю знову підтвердило політику "єдиного Китаю", нагадавши про рішення Генасамблеї ООН 1971 року. Там прямо заявили, що Тайвань неминуче повернеться під контроль Пекіна. Клочок додав, що торгівля Тайваню та Китаю сягнула 470 мільярдів доларів минулого року, що значно перевищує обсяги торгівлі Китаю з Росією та створює додаткові ризики для Тайваню.
Подвійні стандарти інших країн
Подібна ситуація спостерігається не лише з Тайванем. Приклади Південної Кореї чи Туреччини показують, що економічна вигода часто переважає над політичними зобов'язаннями. Обидві країни декларували підтримку санкцій, але зберігають активні економічні контакти з Росією.
Повертаючись до відносин із Росією, бачу, що Тайвань грає в дуже небезпечну гру – демонструє самостійність і незалежність, але водночас торгує з країною-агресором,
– підсумував Клочок.
Клочок також навів приклад Туреччини, яка закуповує близько 7% від усього обсягу російської нафти. На його думку, така тенденція демонструє, що все більше держав намагаються виправдати торгівлю з країною-агресором, прикриваючись формулою: "це бізнес, а то війна".
Що відомо про загострення навколо Тайваню?
- Китай, за оцінкою відставного генерал-майора армії Австралії Міка Раяна, може створити власну "стіну дронів" на основі українського досвіду. Йдеться про масове виробництво морських безпілотників і гібридних ракет для можливої операції проти Тайваню.
- Документи RUSI свідчать, що Росія продає Китаю десантну техніку та готує китайських військових до швидких операцій. Washington Post відзначає, що така співпраця може змінити баланс сил у Тайванській протоці та посилити загрози для регіону.
- The Washington Post повідомило, що Дональд Трамп заблокував військову допомогу Тайваню на понад 400 мільйонів доларів, прагнучи укласти торгівельну угоду з Китаєм. Це означає різкий розворот у політиці США на тлі прогнозів про можливе вторгнення КНР до 2027 року.