Йдеться про чіткі рішення й, що більш важливо, конкретні дії на міжнародній арені замість традиційної стурбованості. Відповідну думку висловили в редакції The Times, передає 24 Канал.
Актуально Зеленський знайшов стратегію, як реагувати на мирний план Трампа, – WSJ
Чому Європа повинна остерігатися найгіршого?
Військові бюджети європейських країн у відповідь на геополітичні виклики почали зростати, риторика їхніх лідерів стала жорсткішою, а на дипломатичному рівні з'явився новий формат співпраці. Йдеться про "Коаліцію охочих", створену зокрема для протистояння російській агресії у війні
Втім, як зазначають у The Times, ситуація лише ускладнюється. Вашингтон продовжує просувати ідею територіальних поступок України Росії заради припинення війни.
Зауважимо, що це крок, який фактично винагородив би агресію Володимира Путіна і міг би мати руйнівні політичні наслідки для українського керівництва.
Додатковим сигналом тривоги стала заява генерального секретаря НАТО Марка Рютте, який попередив про реальну загрозу масштабного протистояння між Росією та Заходом.
За його словами, Європі слід бути готовою до війни рівня тієї, яку пережили попередні покоління. Хоча такі слова можуть здаватися перебільшенням, Рютте наголосив, що настав момент складних рішень і болісних жертв.
Найближчим часом Європі також доведеться визначитися з долею заморожених російських державних активів на суму близько 210 мільярдів євро.
Ідею їх конфіскації підтримує Велика Британія, однак ключові суми – близько 180 млрд євро – зберігаються в Бельгії, яка побоюється юридичних наслідків і можливих відповідних кроків з боку Москви. Обережну позицію займають і інші країни, зокрема Італія.
Критики конфіскації застерігають, що такий крок може суперечити законодавству ЄС і створити небезпечний прецедент для іноземних інвесторів. Водночас відмова від рішучих дій також має свою ціну, адже ці кошти могли б стати потужною фінансовою опорою для України, тим часом альтернативні джерела такої допомоги знайти буде вкрай складно.
Навіть поза темою активів перед Європою постає ключове питання – чи здатна вона діяти швидко, сміливо й узгоджено, або ж внутрішні суперечки та національні амбіції знову візьмуть гору.
До речі, Кремль давно сприймає Європу як слабку і нерішучу, і, як зазначає The Times, риторика Трампа останнім часом лише підкріплює таке уявлення.
У разі повного згортання американських гарантій безпеки східний фланг Європи може стати вразливим до нової агресії Росії, а сама система стримування НАТО, ймовірно, похитнеться.
Найрадикальніший, але водночас реалістичний сценарій передбачає розміщення європейських військ в Україні та масштабні інвестиції в озброєння, що неминуче означатиме зростання оборонних витрат і податкового навантаження.
Редакція The Times підсумовує, що єдиний шанс уникнути найгіршого розвитку подій – це рішучі та скоординовані дії. Європа має довести Росії, США і самій собі, що здатна відстоювати власну безпеку й принципи, якщо обставини цього вимагатимуть.
Роль Європи у врегулювання війни в Україні
За даними Bloomberg, європейські політики занепокоєні тим, що американський мирний план може надати Росії можливість використати демілітаризовані території для підготовки нового наступу в Україні.
Київ відкидає будь-які територіальні поступки, тоді як Москва наполягає на визнанні Криму, Донецької та Луганської областей як російських, а також на закріпленні лінії фронту у Херсонській та Запорізькій областях.
Нещодавно Сейм Латвії ухвалив виділити 5 мільйонів євро на закупівлю безпілотних систем для України у 2025 році, обійшовши блокування відповідного фонду ЄС з боку Угорщини.
Зі свого боку Кір Стармер та Урсула фон дер Ляєн наголосили, що зараз визначальний момент для майбутнього України та запевнили, що Європа і надалі підтримуватиме країну в прагненні до справедливого миру.