Польща та "бандерівський" закон
26 січня Сейм Польщі підтримав закон про заборону пропагування у Польщі ідеології українських націоналістів. Закон про кримінальну відповідальність за заперечення злочинів українських націоналістів стосується лише тих, хто публічно заперечує ці події, і не стосується дослідників. Згідно з законопроектом, за використання виразу "польські табори смерті" буде загрожувати штраф або позбавлення волі на три роки. 1 лютого цей закон про "заборону бандерівської ідеології" ухвалив Сенат Польщі.
Читайте також: Чим небезпечний польський закон про "бандеризацію" для українців і євреїв
Прийняття такого законопроекту викликало схилю обурення по всьому світу, та й в Польщі зокрема. Його піддали критиці уряди США та Ізраїлю. На нього жорстко відреагував Президент України Петро Порошенко. Не менш гострою була і реакція міністра закордонних справ України Павла Клімкіна.
Через цей закон спікер Верховної ради Андрій Парубій скликав депутатів на нараду.
Читайте також: В'ятрович вказав на важливий пункт скандального закону про "бандеризм"
Президент Європейської ради поляк Дональд Туск засудив польський закон про "бандеризм". А в ОБСЄ побачили там обмеження свободи вираження. І теж виступили проти.
Навіть у Польщі мітингують проти скандального закону про "бандеризм".
Тепер всі очікують, що Президент Польщі Анджей Дуда накладе вето на цей закон.
Читайте також: Качинський розраховує, що стосунки України і Польщі погіршаться, – політолог
МВФ та черговий транш Україні
В Міжнародному валютному фонді озвучили чіткі вимоги, за яких готові фінансувати Україну. МВФ наполягає на створенні Антикорупційного суду в Україні, а також на ринкових цінах на газ. Лише тоді відновиться фінансування України фондом.
При цьому в МВФ заявили, що поки прибуття місії Фонду до України немає в планах.
Обстріл "міністерства оборони ДНР"
Невідомі обстріляли будівлю так званого "міністерства оборони ДНР". Бойовики назвали це замахом на "міністра оборони" Кононова.
Читайте також: Ліквідація екс-ватажка бойовиків Гіркіна можлива, – експерт
Росія, Крим та війна на Донбасі
Дуже активною була і Росія. Після того, як її винищувач здійснив небезпечне перехоплення американського літака-розвідника над Чорним морем, у Міноборони Росії зробили обурливу заяву щодо авіапростору над Кримом.
Читайте також: Крим для Меркель – особиста справа, тому вона не відступить, – німецьке видання
Окрім того, Росія висунула умови повернення своїх офіцерів до СЦКК – хочуть там бачити бойовиків "Л/ДНР".
Міністерство закордонних справ РФ заявило, що американські спецслужби продовжують полювати за громадянами Росії по всьому світу. У той же час, Міноборони Росії опитує військових, чи готові вони придушувати мітинги.
Попри це, російський міністр закордонних справ Сергій Лавров відреагував на створення в Україні "Національної дружини". На його думку, в Україні стає все більше збройних формувань.
Читайте також: Конфлікт на Донбасі один з найсмертоносніших у Європі за останні 70 років, – ООН
Роскомнадзор вимагає в українського сайту зняти інформацію про жахіття злочинів російської армії. І посилається на рішення російського суду за 2016 рік.
Однак, після того, як Україна отримає від США протитанкові ракетні комплекси Javelin, Кремль не ризикуватиме провокувати зростання ескалації конфлікту на Донбасі. Крім того, російський бюджет не витримає нові витрати на посилення бойових дій, оскільки військові авантюри Кремля ґрунтовно його виснажили.
Читайте також: Росія готується до "великої війни", яку Кремль прогнозує до 2023 року, – Ар'єв
Батьківські комітети у школах
У ЗМІ з’явилась інформація, що Міносвіти заборонило у школах батьківські комітети. Згодом МОН дало роз’яснення цієї ситуації: нічого не забороняли, просто привели законодавство до сучасних норм.