"Ми вчора (30 травня – 24 канал) почули, як знову представники президента, члени його команди говорять про те, що потрібно скасувати закон про мову, скасувати квоти, скасувати декомунізацію. І, на жаль, це стає для них звичайною політикою", – розповів голова Верховної Ради Андрій Парубій на засіданні парламенту 31 травня.
Читайте також: Коли в Україні почне діяти новий правопис і чим зумовлені зміни
Після цього Парубій наголосив: "Ми не дозволимо ні скасувати закон про мову, ні скасувати квоти, ні скасувати декомунізацію. Український народ десятиліттями йшов до цього. Багато синів і дочок України поклали за це свої життя. Я впевнений: реванш не пройде".
Я хочу сказати і від імені Верховної Ради, і уряду: український народ цього вам не дозволить. Земля під вами горітиме,
– заявив Парубій.
Заяву брата радника президента різко прокоментував також і голова "Радикальної партії" Олег Ляшко: "Очевидно: що у Зеленського на умі, те у його бізнес партнера Шефіра на язиці". А віце-прем'єри Павло Розенко і В'ячеслав Кириленко заявили, що ідея про скасування закону про українську мову як державну – неприйнятна.
Що викликало таку бурхливу реакцію в Раді? Співвласник "Студії "Квартал 95" і брат новопризначеного радника президента Сергія Шефіра Борис Шефір в інтерв'ю "Детектор Медіа" сказав, що слід зменшити частку мовних квот на телебаченні та радіо, а також скасувати закон про мову й "ухвалити нормальний закон".
Детально про інтерв'ю Шефіра читайте у матеріалі 24 каналу: "Заборони – бридка штука: у "Кварталі" здивували заявою про мовні квоти та співпрацю з Росією".
Верховна Рада прийняла закон про функціонування української мови як державної 25 квітня 2019 року. 14 травня його підписав спікер парламенту Андрій Парубій, а 15 травня – президент Петро Порошенко.
Головне у законі про мову: інфографіка 24 каналу
