Архів
Курси валют
Погода
      youtube @24
      Loading...
      google @24
      RSS СТРІЧКА
      Загальний RSS

      Топ новини

      Відео новини

      Топ-міфи про мовний закон і як буде насправді

      Хто навіює міфи про радикалізм мовного закону, кому вигідно сварити суспільство. Коли ВРУ розгляне постанови "Опозиційного блоку" проти закону про державну мову. Як закон вплине на топ-чиновників і через скільки років він дасть перші результати. Про це в прямому ефірі 24 каналу розповіла одна з ініціаторів закону, перша заступниця голови комітету з питань культури і духовності Ірина Подоляк.

      Ми не радикалізуємо: як зробити так, щоб закону дотримувалися

      "Тільки просвіта і тільки любов. Тому що ми бачимо: вчергове намагаються закон про державну мову інструменталізувати і використовувати його як скальпель, який не лікує, а який травмує. І це використовують вороги української державності. Використовують цей інструмент, власне, для того, аби розділити і володарювати", – зазначила Подоляк.

      Читайте також: Рада проголосувала за закон про державну мову в Україні

      За її словами, ті ж, які писали цей законопроект, конструювали його, користувалися зовсім іншою метою та зовсім іншими намірами – благими намірами. "Ми розуміємо ту реальність, яка є в Україні. Ми розуміємо, що впродовж десятків років Україна була русифікована з одного боку, і з іншого боку – держава не робила жодних реальних кроків для того, аби українську мову укріплювати і розвивати її", – додала нардепка.

      Вона підкреслила: "І тому ми маємо таку ситуацію, яка є. Вона не є типовою для будь-якої іншої країни Європи, наприклад. Тому ми не можемо навіть порівнювати українську ситуацію з польською чи навіть французькою, чи з литовською... Можливо, з ситуацією в балтійських країнах ми можемо порівнювати, тому що вони теж було загрожені Росією впродовж десятків років".

      І тому ми усвідомлюємо цю реальність. І ми не хочемо ще більш суспільство радикалізувати і вкидати конфлікти. А, власне, наші опоненти, чи то пак радше не опоненти, а вороги... їм байдуже, що там написано в цьому законі. Їм закон про державну мову не потрібен в будь-якому вигляді як такий, в принципі. І тому вся ця риторика, яку "вілкули, бойки, новінські" видають в інформаційний простір, не відповідає реальності. Цього немає в законі. Там немає жодних заборон. Людям створюються можливості для вивчення української мови,
      – наголосила Подоляк.

      Вона зазначила, що ті люди, які послуговуються будь-якою іншою мовою – угорською, румунською, російською, кримсько-татарською – і які її використовують в нормальному щоденному житті, вони і будуть це продовжувати робити далі.

      Читайте також: Закон про державну мову: хто та де муситиме говорити українською

      "Отака є об'єктивна реальність. Ті люди, які хочуть робити в Україні кар'єру – в органах місцевого самоврядування, в державних органах влади, на державних підприємствах – це природно, що вони повинні знати українську мову", – підсумувала нардепка.

      Мовних інспекторів в Україні не буде

      У новому законі "Про забезпечення функціонування української мови як державної", який ухвалила Верховна Рада, немає окремого пункту про так званих "мовних інспекторів".

      Читайте також: Закон про державну мову в Україні: які покарання передбачені за його порушення

      "Ми прибрали мовних інспекторів ще у першому читанні, тобто до другого читання їх вже не було. Натомість в інших державах, наприклад, в Естонії мовні інспектори є. В нашому суспільстві це викликало додатковий резонанс", – пояснила Подоляк.

      За її словами, люди не знаючи, не читаючи про функції мовних інспекторів, почали обурюватися, тому вони були змушені прибрати такий пункт зі закону.

      Є інституція Національна комісія з питань державної мови, яка буде займатися погодженням правопису, розвитком термінології та відповідати за стратифікування тих людей, яким потрібно це буде для кар'єри,
      – розповіла депутатка.

      Вона додала, що сертифікати не стосуються професій середньої ланки. До прикладу, лікарям достатньо буде засвідчити свій рівень володіння українською мовою атестатом про середню освіту. Якщо вони не вивчали у школі українську мову, то тоді вони зможуть скласти тест і отримати сертифікат.

      Яку функцію мали виконувати мовні інспектори?У першій редакції законопроекту було передбачено, що в Україні запрацюють мовні інспектори. Це люди, які мали право штрафувати за порушення визначених законом вимог обов'язкового застосування державної мови.

      Інспектори могли навідатись з перевірками, до прикладу, до чиновника або до кіоску з пресою, про яких надійшла скарга щодо порушення ними норм мовного закону.

      Коли ВРУ розгляне постанови "Опозиційного блоку" проти мовного закону

      Подоляк нагадала, що наразі закон про мову ще не підписаний Головою ВРУ, тому що представники "Опозиційного блоку" зареєстрували не альтернативний законопроект, а дві постанови ВРУ про те, щоби скасувати результати голосування.

      Читайте також: "Опозиційний блок" заблокував підписання закону про українську мову

      За її словами, ці постанови, дійсно, мають бути розглянуті. "Думаю, вони будуть розглянуті невідкладно, тобто завтра (26 квітня – 24 канал).  Сподіваюся і вірю, що депутати не підтримають ці постанови. І після того Голова ВРУ матиме вже право цей законопроект підписати і скерувати його до президента", – розповіла Подоляк.

      Потім його повинен підписати президент. І я сподіваюся, що він його не заветує, тому що всі побажання Адміністрації чинного президента були враховані при підготовці цього законопроекту до другого читання. Тому, в принципі, настріє є оптимістичний,
      – спрогнозувала нардепка.

      "Сподіваємося, що десь всередині травня вже цей закон буде опублікований в "Голосі України". Наразі вносяться техніко-юридичні правки. Вже звели весь текст у зв'язку з великою кількістю цих поправок, над якими працювали практично місяць. Сподіваюся, теж найближчим часом після опрацювання юридичним управлінням ВРУ, після вичитки і після редактури він буде опублікований", – пояснила Подоляк.

      Як вплине на топ-чиновників новий закон про мову

      Згідно з новим законом про державну мову в Україні створять спеціальну Нацкомісію. Вона буде організовувати та проводити іспит на рівень володіння українською, за результатами якого видаватиме відповідні сертифікати. Перелік людей, яким потрібне сертифікування, буде чітко зазначений у закон. Серед них, зокрема, державні службовці.

      Читайте також: Хто не проголосував за закон про державну мову: список

      Народна депутатка зазначила, що жоден закон не має зворотної дії. Арсен Аваков, наприклад, вже зараз публічно у Верховій Раді, на прес-конференціях чи на офіційних заходах намагається говорити українською. Журналістка 24 каналу запитала Ірину Подоляк, яким чином можна впливати на тих топ-чиновників, які не володіють державною мовою й привела до прикладу міністра внутрішніх справ Арсена Авакова.

      Це не може бути предметом знущань. Це потребує підтримки та поваги. Треба розуміти: людина жила у певних обставинах, вона намагається вдосконалитися,
      – наголосила вона.

      За її словами, щоб претендувати на державну посаду в наступному уряді, тим, хто недостатньо володіє українською, доведеться найняти собі вчителя. Тоді така людина може поглибити свої знання державної мови, скласти іспити й отримати відповідний сертифікат.

      "Поки що це можна зробити приватно. Адже восени у нас ще не запрацюють всі інститути. Півроку піде лише на створення Нацкомісії з питань державної мови (займатиметься погодженням правопису, розвитком термінології, відповідатиме за сертифікування) та інституту уповноваженого із захисту державної мови", – пояснила Подоляк.

      Й додала, що дуже багато норм закону про мову вступають в дію у термін від 1,5 до 3 років – щоб цю специфічну українську ситуацію зробити менш нервовою для людей.

      Через скільки років закон про мову дасть перші результати

      Верховна Рада ухвалила закон про функціонування української мови. За законопроект проголосували 278 нардепів. Проте для того, щоб на вулицях міст заговорили українською мовою потрібно більше 10 років.

      Таку думку в прямому ефірі 24 каналу висловила перший заступник голови комітету з питань культури і духовності Ірина Подоляк.

      Читайте також: Порошенко про закон про мову: це – ще один крок на шляху нашої ментальної незалежності

      "Якщо на цікавить ситуація, що ми вийдемо на вулицю у Києві і нас оточує україномовне населення. То це не швидше, ніж за 10-15 років", – сказала депутат.

      Якщо ми говоримо про органи державної влади, про сферу обслуговування, то це 5-7 років,
      – заявила народний депутат Ірина Подоляк.

      "Така наша реальність і нам треба самих себе запитати, чи хочемо ми давати поживу націонал-радикалам та ворогам України. Якщо нашою метою є зберегти українську мову і дати можливість людям її використовувати, то мусимо розуміти, що на все потрібен час", – підсумувала депутат.

      Що передбачає закон про мову –інфографіка
      Що передбачає закон про мову – інфографіка

       

       

      Джерело: 24 канал
      powered by lun.ua
      Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
      Коментарі
      Більше новин
      Залиште відгук