Чи підтримає Індія зовнішню політику Заходу
Індія, де днями відбувся саміт G20, використала своє головування на ньому, щоб рекламувати себе як гігантський потенційний ринок і надійного партнера, який, на відміну від Китаю, є демократією і не змушує іноземні компанії ділитися своїми технологіями чи власністю з місцевими компаніями.
Читайте також Звірства, як особлива історична тактика Росії
Індія має найвищий у світі середній торговельний бар'єр. Зараз він в середньому складає 18,3%. Це призвело до локалізації виробництв, коли виготовляти всередині країни стало вигідніше, ніж імпортувати. З іншого боку, у відповідь західні ринки закрилися для товарів з Індії. Паралельно Делі запустила до себе китайські товари низької якості.
Те, що писалося про G20 і заяви Індії, демонструють, що ситуація почалася змінюватися. Країна хоче більшого захисту від Китаю та вільної торгівлі з усіма іншими. Як пише WSJ, це дуже схоже на США, за винятком того, що Індія починає з високих бар'єрів і знижує їх для друзів, тоді як США починають з низьких бар'єрів і підвищують їх для Китаю.
Індія з 2021 року веде переговори щодо зниження тарифів, квот та інших бар'єрів з обраними партнерами. Минулого року набули чинності угоди про вільну торгівлю з Об'єднаними Арабськими Еміратами та Австралією. Це перші такі угоди приблизно за десять років. Зараз просуваються переговори з Великою Британією, Канадою та Європейським Союзом. Індія хоче отримати більший доступ до технологічних та професійних послуг, а Захід – до сільськогосподарської та промислової продукції.
Чи говорить це, що Індія стала на бік Заходу у зовнішній політиці? Вона на шляху. Бо не в західній традиції обмежуватися тільки економічними відносинами. Міждержавний бізнес передбачає також збіг цінностей і позицій щодо важливих питань.
Україні вигідна співпраця Заходу з Індією
Наприклад, з приводу війни проти України. Готовий як мінімум не підтримувати Росію, а як максимум підтримати Україну зброєю – ласкаво просимо до клубу. Слід пам'ятати, що індійці довго мали нейтральну позицію щодо великих гравців: вони побоювалися американської гегемонії, були вдячні СРСР за підтримку з 1970-х років у суперництві з Пакистаном, боялися зближення Росії та Китаю.
Цікаво У чому полягає фірмовий почерк російської армії
Китай йде на конфронтацію
Дрейф Індії на захід збігається з посиленням антизахідної риторики Китаю. Там свою першу пресконференцію дав новий глава МЗС Цінь Ган. Він одразу зайшов з козирів: "США стверджують, що вони прагнуть конкурувати з Китаєм, але не прагнуть до конфлікту. Але насправді його так звана конкуренція має на меті стримувати та придушувати Китай у всьому".
Все це не просто прояв чиновницького "мачизму" – продемонструвати на перший пресконференції, хто тут хазяїн, і наскільки він серйозно налаштований щодо головного супротивника Пекіну. Це нова офіційна політика Китаю щодо Заходу.
"Західні країни на чолі зі США чинять проти нас всебічне стримування, оточення і придушення, що створює безпрецедентно серйозні виклики для розвитку нашої країни", – це заява Сі Цзіньпіня на всекитайських зборах народних представників. Звичайно, і до того Пекін наганяв на Вашингтон, але так відкрито давно не було. І цей старт може бути багатошаровим.
Рекомендуємо Так війни не виграють: що Росія робить не так
Одне з пояснень полягає в тому, що критикуючи Захід товариш Сі намагається перекласти на нього провину за власну політику, яка послабила економіку Китаю. Зокрема, мовиться про жорсткі заходи боротьби з коронавірусом і тиск на технологічні компанії. З іншого боку він не може спокійно спостерігати, як США продають зброю Тайваню, фактично готуючи його до військового протистояння в разі можливого нападу Китаю.
Ну і звичайно, важлива призма війни проти України. Наш досвід підказує, що коли хтось починає скавуліти, що весь світ налаштовується проти нього, це може закінчитися тим, що він нападе на сусіда і пояснить, що зробив це в цілях самозахисту.