Власники свідомо доводять історичні пам'ятки до руйнування, – інтерв'ю з Євгенією Кулебою

Про це в інтерв'ю у програмі Катерини Соляр "Перехресний допит" на 24 каналі зазначила керівниця громадської організації "Місто-сад", депутатка Київради, активістка Євгенія Кулеба. Також вона розповіла про Бортницьку станцію аерації, депутата Ігоря Баленка та запозичення досвіду Лондона у столиці.

Читайте першу частину інтерв'ю Київ втрачає обличчя, – інтерв'ю Євгенії Кулеби про скандальні забудови та якість води в столиці

Про Бортницьку станцію аерації

Нещодавно ДБР порушила справу про розкрадання 150 мільйонів гривень на реконструкцію Бортницької станції аерації посадовцями "Київводоканалу". Серед цих посадовців ваш колега по комісії – Вадим Сторожук – від партії Петра Порошенка "Європейська Солідарність". Ви особисто Сторожука запитували, як так сталось, що Бортницька станція аерації смердить на половину Києва, а вода досі поганої якості?

Не можу сказати, що громадський активіст має менше влади, ніж депутат чи депутатка Київради, наприклад. Це різні функції, різні завдання. Не можна оцінювати, хто важливіший. Це синергія, робота разом, по-перше.

По-друге, щодо Бортницької станції аерації, сили і потужності комісії з екологічної політики... Для мене був сюрприз, напевно, для глядачів теж буде, що Бортницькою станцією аерації опікується комісія з ЖКГ (житлово-комунальне господарство – 24 канал). Тобто комісія, яка займається житлово-комунальним господарством у Києві, вона якраз працює із темою Бортницької станції аерації.

Наша комісія пропонувала розширити і додати повноваження у роботі комісії саме в частині води Києва. На жаль, за таке рішення досі не проголосували. Щодо "Київводоканалу", якості води і моєму здивуванню, що таки краще пити воду з крана…

Євгенія Кулеба висловилася щодо забруднювання води в Києві / Фото 24 каналу

Нещодавно бачила звіт Міністерства екології, зараз воно інакше називається. Топ-забруднювачів води в Україні – це житлово-комунальне господарство, потім сільське господарство, тоді промисловість.

Так-от, топ-5, якраз "Київводоканал" в топ-5 входить. Звичайно Київ – це столиця, це величезне місто, мегаполіс. Але топ-5…

До теми Неприпустимо, – "слуга народу" Кулеба обурена закликом Київводоканалу пити воду з крана

Ми говоримо не лише про питну воду, а й про водойми зокрема. Тема дуже важка. Дуже не часто хтось про неї говорить. Тому що з нею працювати – це як вода в пісок.

Знову ж таки про воду. Дуже багато роботи. Депутат, у нього є певні інструменти роботи, звернення. Я всі відповідні звернення, особливо, коли побачила ці звіти – надіслала. І триматиму в курсі, інформуватиму.

Дуже хотілося б щоб і сморід від Бортницької станції аерації пішов у минуле і люди не жили в цих умовах.

Повертаючи до озера Вирлиці, зараз часто там буваю. На березі озера Вирлиця розташована Бортницька станція аерації. Справді сморід надзвичайний. Це просто неповага до киян – мати такий об'єкт на території Києва.

Я натомість часто буваю на території Голосіївського парку. Пам'ятаю історію із соцмереж, як рятували качок із водойми, яка там розташована і про причини тих отруєнь. Всі думали, що їх спеціально хтось отруїв, а виявилось, вони просто пили ту воду, в якій були. Через це потім довелось рятувати тварин. Ця історія вже довгий час не має розв'язання.

Так. Влада розводить руками. У Голосіївському районі також розташовані Совські ставки. Теж тема дуже актуальна.

Про Ігоря Баленка

Які хто планує забудувати, скажіть, будь ласка?

Я б не хотіла називати прізвищ.

Давайте я назву.

Називайте.

Ігор Баленко – депутат Київради від фракції "Європейська Солідарність" шляхом фальсифікацій протоколів громадських слухань вже наблизився до того, щоб цю мальовничу частину Києва забудувати житловими комплексами і торговельними центрами.

Я буду дуже оптимістичною. Думаю, що на цьому етапі, особливо після того, як суд ухвалив рішення про збереження забудови, ми зможемо цей об'єкт зберегти. Це теж приклад того, як зараз депутати і громада "відкручують" рішення, які ухвалили раніше.

Кулеба: "Совські ставки – дуже актуальна тема" / Фото з фейсбуку громадської активістки

Ще раз повертаюсь до стратегії міста. Якщо там чітко зафіксують, що будь-яку зелену зону ми не забудовуємо, зберігаємо (а взагалі – ми повинні розширювати площі зелених насаджень в Києві), тоді таких ситуацій не виникатиме.

Місто повинне або викуповувати ділянки, якщо вони перебувають у приватній власності, або відмовляти у продовженні договорів оренди.

Ви коли бачите Баленка в сесійній залі Київради, можете йому сказати: "Друже, припини нищити київські сквери. Припини нищити ставки". Ви його можете просто запитати?

Я можу запитати будь-кого і будь-що. Питання в ефективності цих запитань. Хотілося б працювати проєктами рішень, рішеннями суддів, працювати на результат і не використовувати для цього емоції. Як починаюча, але трохи розуміюча політикиня, можу сказати, що емоції зазвичай заважають – ти втрачаєш контроль і робиш помилки.

Це теж мій колега і всі 120 депутатів – це мої колеги і колежанки. Я б не хотіла оцінювати його дії, я б хотіла оцінювати свої, діяти і робити все, що від мене залежить для того, щоб зберігати зелені зони, водойми Києва і працювати над тим, що водойми були чистими, щоб зберігалося біорізноманіття.

Про запозичення досвіду Лондона

Нещодавно працювала з командою зі стратегією Лондона. Там дуже революційні ідеї. Є ідея створити, як вони це називають, London Park. Тобто:

• стимулювати розвиток біорізноманіття в існуючих парках збереження і навіть розвиток флори та фауни;
• створення зелених коридорів, коли все місто буде пронизане коридорами з деревами, клумбами, які абсорбуватимуть надмірні опади, що виникають через глобальні зміни клімату.

Тобто хочеться ухвалювати сучасні практики.

Ми дуже раді за Лондон. А що по Києву? В Києві таку практику могли б собі уявити?

Щодо Києва – я зараз активно спілкуюсь. Моя місія – максимально говорити про те, що забудовувати зелені зони не можна. Потрібно розвивати, працювати над концепцією "міста-губки", коли місто абсорбує всі опади і створює тінь, щоб люди нормально пересувалися.

Тому що, на мою думку людини зсередини, глибокого розуміння всередині система немає. Воно відсутнє, його потрібно формувати. Жодної проблеми тут не бачу. Є група людей, яка розуміє цю проблематику.

Але питання є, тому що на екологічних комісіях вже декілька разів я з подивом розуміла, що ми розв'язуємо питання забудовувати зелену зону чи ні. Такі питання взагалі не можуть існувати в сучасному суспільстві.

Читайте також Величезна втрата, – Євгенія Кулеба відреагувала на знесення історичних пам'яток в Києві

Про ситуацію на вулиці Франка

У вас прекрасна мрія, що столиця повинна бути зеленою і квітнути. Але є реальність. Наприклад, на вулиці Івана Франка нещодавно зрізали 7 великих дерев. Така ж історія відбулась біля парку "Кіото". Тотально "Київтранспарксервіс", "Київзеленбуд" спільно зрізають дерева, щоб там "закатати" все в асфальт.

Ви у фейсбуці пишете, що вже набридли ці скандали (після історії зі зрізанням дерев на вулиці Франка). Просто скандали, просто розвести руками. А де спроба притягти до відповідальності працівників "Київзеленбуду", які зрізали ці дерева, і не тільки на Франка, а й на інших вулицях Києва? Просто зітхатимемо у фейсбуці? Чи все ж ви, як депутатка Київради, можете і маєте переходити до активніших дій?

І вже перейшла до активніших дій. Я є авторкою проєкту рішення, за яке вже проголосували (на жаль, досі не опублікували на сайті, дивуюсь чому, мабуть, це якась помилка). Проєкт рішення – про інформування громади щодо будь-яких дій, які вчиняють зелені насадження.

Має бути пріоритет, – Кулеба / Фото з фейсбуку депутатки

На позаминулому пленарному засіданні проєкт рішення підтримав зал, за нього проголосували. І зараз, за 3 дні до здійснення будь-яких робіт, на сайтах або на сторінках в соцмережах відповідні органи повинні про це інформувати громади.

Це перший крок, щоб люди знали, що має відбуватись і вони вже можуть якось реагувати.

Що відбулось на Франка? Там відбувається ремонт вулиці. Справді там побудують велодоріжку, пандус. Для цього зрізали дерева, які, за попередніми оцінками, росли 30 – 40 років. Звичайно, це неприпустимо. Від свого колеги чула фразу: "Ми зробимо там гарно, чисто і рівненько".

Але не зелено.

Це звичайно хороша мета, але такої глибокої тіні, яку давали ці дерева, "рівненько і гарно" не компенсує жодним чином. Це питання пріоритетів. Місто повинне розвивати інфраструктуру, безперервну – бо зараз вона у нас шматками, але має бути пріоритет.

Наприклад, у Парижі взагалі будь-які цільові програми і стратегії в інших сферах фільтруються через екологічну стратегію. Це наскрізна політика міста. На жаль, такі випадки відбуваються. Я працюю в цьому напрямку – розробляю проєкти рішень.

Я дуже щаслива і дуже тішусь, що громада реагує, що ми знаємо про такі випадки, це дуже важливо. Я дуже вдячна усім, хто пише, хоча це іноді складно. Разом ми напрацьовуватимемо стратегічні рішення.

Знаєте, я зараз подумала про подвійні стандарти, як-то кажуть. Є ваша фраза. Цитата: "Не може пересічний громадянин визначати архітектурну цінність тієї чи іншої будівлі". Це мають робити певні люди…

Я на початку ефіру повторила її…

Так. З певними знаннями... І тут питання в тому, що в той самий час у нас є депутати, які визначають, якою бути екології в Києві. Бути їй зеленою чи не бути. Може, просто треба віддати це питання в екологічний комітет? Ви говорите, що у Парижі так, у Лондоні так. Може, люди, які знають це питання, хай його розв'язують, а не всі депутати, які взагалі не розуміють, що відбувається?

У нас так побудована система. І не лише у нас. Рішення ухвалює більшість депутатського корпусу, але у нас зараз управління екології спільно з комісією екологічної політики напрацьовує екологічну стратегію міста Києва. Була стратегія, яку запропонувала громада. Дуже вдячні за це і також її опрацьовуємо, використовуємо.

До речі, очікуємо від управління екології результатів. Тому всі працюють. Знаєте, відповідне питання – це не те, що розв'язують за секунду. Це певний шлях. Нам би всім хотілося, щоб цей шлях проходили трохи швидше, але маємо те, що маємо. Я вважаю, навіть те, що відбувається зараз – це великий прогрес.

Наприклад, знищення ринку "шайба" у Солом'янському районі.

Я не підтримувала цей проєкт рішення. Виступала навіть. Потім отримала критику колег за цей виступ. До речі, ми починали ефір з "Квітів України" і представник забудовника обґрунтовував, що потрібно все знести та забудувати все нове скляне.

Повний випуск інтерв'ю з Євгенією Кулебою: дивіться відео

Там ще мала бути трансляція на екрані – зимова взимку і літня влітку. Він все обґрунтовував економічною доцільністю, що ця будівля поповнюватиме бюджет міста Києва. Але у Києва, як і у будь-якого міста, є "душа", є історія і те, що формує обличчя цього міста.

Я вважаю, що радянський модернізм, який трохи недооцінений в нашій країні, теж формує обличчя міста Києва, зокрема ринок "шайба". І ще є подібний за формою ринок на Печерській площі. Я вважаю, що потрібно такі об'єкти зберігати, пишатися. І вони можуть бути такими об'єктами туристичного тяжіння.

Можуть, але поки що чомусь не стали.

Рішення ухвалює більшість.

Я була в Бучі. Я бачила садибу Штамма, яка розвалюється, в яку не пускають чомусь туристів і говорять, що до неї не можна підходити. Я була в Червоному й бачила там шикарні будівлі й те, що вони нікому не потрібні. Я бачила дачу Патона, яка теж дуже гарна, але стоїть закинута. Була у Теребовлянському замку, який потребує того, щоб у нього вкладали гроші. Все це занепадає. Тепер ваш коментар.

У кожної такої будівлі є своя історія і вона занепадає з якоїсь своєї дуже особливої причини. Найрозповсюдженіша – це коли будівля розташована у приватній власності й власник свідомо доводить її до руйнування.

У мене є підбірка проєктів і будівель, коли приходить група депутатів і каже: "Ось тут, подивіться, безпритульні. Тут брудно. Тут падає дах. Потрібно знести й побудувати красиві висотки". Щоб привабити туди бізнес. Там будуть офіси, торговельні центри, фудкорти. Я вважаю, що це вже технології.

Актуально Будинку "Квіти України" у Києві надали охоронний статус

У нас є технологія – довести до руйнування природним шляхом: сніг, вітер, дощ. Підпалити обов'язково. Потім бажано, щоб там справді були безпритульні, щось відбулося і приїхала поліція, всі схопилися за голови і сказали, що треба знести цю історичну будівлю.

Зазвичай вони без охоронних статусів, на жаль. Це теж питання, яке потребує розв'язання. Однак навіть охоронний статус і договір (не є розв'язанням – 24 канал). Все одно штрафи настільки низькі, що власники мають втрати, розраховуючи на те, що будівля впаде і з фундаменту зроблять реконструкцію та побудують висотку. Така ситуація, всім дуже сумно.

Дуже важлива політична воля, – "слуга народу" Кулеба / Фото 24 каналу

Рух для того, щоб виправити це – дуже складний. Однак тут дуже важлива політична воля. Це та сама площина, що з захистом зелених насаджень. Потрібно просто сформулювати свої пріоритети, вийти та розповісти про це киянам. Ми захищаємо зелені насадження, розвиваємо їх, зберігаємо "душу".

Я називаю це "душею". Гарно поїхати в Париж чи Лондон, коли нема коронакризи, і фотографуватися на фоні прекрасних будівель. Розповідати, як Гемінґвей пив там свої алкогольні напої чи воду та писав свої твори. Такі будівлі є і в Києві, там теж є "душа" та своя історія. Так само з зеленими зонами. Якщо ми це втратимо – більше ніде не знайдемо.

Ви, напевно, знаєте, що у Парижі та Лондоні власник будівлі, яка є архітектурно-історичною цінністю, не може навіть замінити шпінгалет на вікні без дозволу контролюючих служб. У нас власники доводять будівлі до руйнації, ми запитуємо вас про це, як представницю політсили президента, яка через одне рукостискання контактує з керівником депутатської фракції, міністром культури. Чому так відбувається, що політичної волі немає і про це говорить представник політсили Володимира Зеленського, а не опозиційний політик?

Одна з найуспішніших реформ – децентралізація. Закони і розв'язання таких проблем на національному рівні – це дуже важливо, але є і місцева влада, яка теж має широкі повноваження. Це розширена відповідальність, ми працюємо і працюватимемо. Ви б краще пораділи, що "Квіти України" отримали охоронний статус. Це важливий крок.

А чому радіти? Фасад наполовину зруйнували.

Не наполовину. Ви там не були, мабуть. Лише в кутку зруйнували.

Цікаво Тисяча років під землею: на Львівщині знайшли стародавній горн під час будівництва дороги

Однак винограду вже немає, я так розумію?

Немає, це прикро. Однак ми говоримо про архітектуру, будівлю. Виноград не був частиною архітектурного рішення з самого початку. Його висадили пізніше.

Однак він теж був живий.

Так, був. Ви б бачили мій балкон, там усюди рослини, дуже люблю їх. Однак я вже звикла до того, що у політиці, що б ти не робив – завжди мало і тебе завжди критикують. Попри все, ми далі працюватимемо.