Ці території здали в оренду забудовникам ще у 2005 році. Довгий час ніяких робіт забудовник не проводив, але у 2012 році мілководдя почали засипати піском. Відтоді київські активісти борються проти знищення унікальної флори та фауни.

Ми поспілкувалися з екоактивісткою та мешканкою Дарницького району Анастасією Гмирянською, яка розповіла, чому озеро Вирлиця – важливе для Києва та що з ним потрібно робити.

Читайте також У Києві захищають озеро Вирлиця від забудови: дійшло до сутичок з поліцією

Чому озеро Вирлиця – важливе для Києва та екології

Анастасія Гмирянська розповідає, що зараз в оренді у забудовника знаходиться частина озера та прибережна захисна смуга, а це пряме порушення законів України: Водного та Земельного кодексів.

Також ці території ще з 1994 року були зарезервовані для створення об’єкта природно-заповідного фонду. Є наукові обґрунтування про необхідність створення заказника, здебільшого через те, що це частина Дніпровського екологічного коридору, це міграційний коридор для птахів. Простими словами, вони зупиняються тут перепочити, деякі види гніздяться. Там зафіксовано близько 30 видів птахів, які охороняються міжнародними конвенціями.

Окрім цього, і здоров’я озера залежить від прибережно захисних смуг, це наче фільтр. Від цього залежить чистота озера, чи буде воно цвісти, чи ні.

Дарницький район у нас щільно забудований і до того ж тут є великі проблеми з забрудненням повітря. На березі озера тут розташований сміттєспалювальний завод "Енергія", є ще Дарницька ТЕЦ, яка частково працює на вугіллі, і є Бортницька станція аерації,
– розповідає активістка.

І продовжила: "Ці ділянки, які хочуть забудувати, вони ще й перебувають у санітарно-захисних смугах сміттєспалювального заводу та станції аерації. Озеро і зелена зона навколо нього – наш фільтр від сміттєспалювального заводу, бо воно забирає багато забруднювальних речовин з повітря".

Вона додала, що це озеро також є важливим островом охолодження. Є теплова мапа Києва, де чітко видно, що озеро – це зелена пляма, яка охолоджує повітря. Це потужний природний кондиціонер.

Якщо подивитися по мапі, будівництво заплановане по проспекту Бажана, це насичена траса, яка веде на Бориспіль. Будування торгового центру лише збільшить трафік і кількість вихлопних газів, тому питання з забрудненням повітря ще більше загостриться,
– каже Гмирянська.

Теплова мапа озера Вирлиця та навколишніх територій / Скріншот з сайту ЛУН

Коли почали забудовувати Вирлицю

У 2005 році, всупереч законам України, чинному Генплану Києва та своїм попереднім рішенням, Київрада віддала в оренду частину озера і всю прибережено-захисну смугу вздовж проспекту Бажана для будівництва торгово-розважального комплексу. Орендарем цих земельних ділянок навколо озера виступила компанія ТОВ "Мрія-Інвест".

Протягом всіх цих років ця компанія ніякої діяльності не здійснює, у неї немає ніяких об’єктів і т.д. Я так розумію, що цю компанію створили саме для утримання в оренді цих ділянок. До 2012 року нічого не відбувалося, але у 2012 році 7 гектарів озера засипали піском,
– згадує Гмирянська.

Після цього знову було затишшя до 2020 року. На початку 2021 року була проведена оцінка впливу на довкілля і у висновку написали, що будь-які підготовчі будівельні роботи забороняють проводити до проведення додаткової процедури. Але попри це на озеро заїхала техніка і почала знімати верхній шар ґрунту, де саме гніздилися птахи у сезон тиші.

Ми почали звертатися до всіх департаментів і були складені акти з приписами про заборону будь-яких робіт, бо немає належно оформленої дозвільної документації. На початку червня техніка ще працювала, але вже понад місяць роботи не ведуться. Зараз боротьба перейшла у юридичну площину у Київраді,
– зазначила Гмирянська.

Станом на 20. 07. 2021 Державною екологічною інспекцією Столичного округу здійснюється повторна позапланова перевірка.

У Київраді зареєстровані проєкти рішень:

  • про оголошення заказником водної гладі озера Вирлиця (пройшов профільні комісії);
  • про неподовження договору оренди ділянки, яка майже повністю перебуває у воді (пройшов профільні комісії);
  • про оголошення заказником ділянки, перебуває на розгляді комісій.

Але забудовник намагається затягнути весь процес. Вже близько двох місяців триває маніпуляція про створення реабілітаційного центру для воїнів АТО. У проєкті забудовника це взагалі ніде не зафіксовано, просто одного разу з’явилися ветерани, які почали виступити проти нас. Однак ніяких офіційних підтверджень цієї інформації немає,
– зазначила екоактивістка.

Депутатка Київради Аліна Михайлова написала нещодавно про те, що є інша ділянка, на якій планують будувати реабілітаційний центр.

Деякі депутати йдуть на зустріч активістам. А з забудовником донедавна взагалі не було жодного діалогу. Коли ми приходили на об’єкт, нас просто посилали, а мені одного разу вибили з рук телефон. Коли забудовник побачив, що громада становить реальну перешкоду, вони почали імітувати діалог з громадою,
– додала Гмирянська.

Компроміс у цій ситуації неможливий, тому що території, які перебувають в оренді – це прибережна захисна смуга, що є незаконним. Якби це був шматок подалі від озера, можна було б якось розділяти забудову, але тут для цього немає площини. У забудовника зараз 20 гектарів у оренді, і вони цілком можуть поряд з ТРЦ побудувати й новий житловий комплекс.

Як активісти захищають Вирлицю

Анастасія Гмирянська розповідає, що проводиться багато роботи у кількох напрямках. Перший напрямок – це взаємодія з депутатами та Київрадою, активісти ходять на засідання, розповідають про те, чому важливо зберегти озеро.

Другий напрямок – у нас відкрито кримінальне провадження по цій справі. Ми працюємо зі слідчими. Третій напрямок – це робота з громадою. Людям треба пояснювати, інформувати їх. Намагаємося долучати якомога більше активних людей. Також ми зареєстрували петицію на сайті КМДА,
– пояснила Анастасія Гмирянська.

Активісти також влаштовують акції, бо без них влада вважає, що ніяких проблем немає. Але одного разу забудовник привів агресивних молодиків, які нападали на активістів та погрожували.

Ми також проводимо лекторії для людей, бо мало хто розуміє цінність цих територій. Ми об’єднуємося з науковцями та по-новому відкриваємо для людей це місце. Розвінчуємо міф про те, що це закинуте і нікому не потрібне місце,
– каже активістка.

Також, за ділянки всі ці роки відповідав орендар, він ніс відповідальність за їхній санітарний стан. Ода сміття звідти не вивозилося, стояв паркан, ділянка маргіналізувалася. І тепер забудовник цим маніпулює, хоча він сам довів цю територію до такого стану. Тому активісти хочуть провести толоку та показувати людям перспективність цих територій.

Яким повинно бути озеро

На цьому місці активісти хочуть створити заказник. А заказник місцевого не передбачає заборону будь-якого доброустрою. Але забудовник намагається переконати людей, що після того, як буде створено заказник, територія буде закритою і там не можна буде ні ходити, ні гуляти.

У заказнику можливо прокласти екостежки, інформаційні стенди, поставити лавочки, провести освітлення, зробити обладнані виходи до води, обладнані пляжі,
– ділиться планами активістка.

Враховуючи те, що там є великі колонії птахів, було б також чудово зробити вежі для спостереження за птахами. Це було б в рамках освітньо-екологічного простору. Активісти хочуть, щоб там не було капітального будівництва і нічого не загрожувало екосистемі озера натомість зручності для людей та рекреаційні зони цілком можуть бути поблизу озера.