Архів
Курси валют
Погода
      youtube @24
      Loading...
      google @24
      RSS СТРІЧКА
      Загальний RSS

      Топ новини

      Відео новини

      Денис Монастирський: заміна Луценка на Рябошапку не повинна бути лише заміною прізвищ

      Денис Монастирський і правоохоронні органи: про Януковича і реформи
      Денис Монастирський / Фото Ростислав Лабенський, 24 канал

      Що очікує на експрезидента Віктора Януковича після повернення в Україну, та чи зацікавив комітет з питань правоохоронної діяльності випадок, який стався з колишньою дружиною ексголови Нацполіції Сергія Князєва – в продовженні інтерв’ю з головою комітету Денисом Монастирським.

      Серед кола завдань комітету з питань правоохоронної діяльності – і реформування правоохоронних органів. Днями стартував перезапуск Генеральної прокуратури, на зміни очікують й новостворені антикорупційні органи – НАБУ, НАЗК, ДБР та інші. Власне, потребує наведення порядку й Нацполіція, де нещодавно змінився керівник.

      Хто такий Денис Монастирський? Керівник комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності. Автор та співавтор 25 наукових публікацій, трьох навчальних посібників та приблизно 70 проєктів законів, поданих до Верховної Ради.

      Реформа прокуратури

      Днями з’явилась інформація, що з Віктора Януковича знято санкції Євросоюзу і він розглядає можливість повернення в Україну. Що на це скажете?

      Я завжди схильний довіряти перевіреним джерелам. Тому днями ми чули чутки про експрезидента, але це були аж ніяк не факти. Щодо Януковича є вирок суду, тому він може повернутись в Україну. На нього тут дуже чекають і в подальшому події можуть розвиватись лише за одним сценарієм – взяття його під варту.

      Тим часом: В Європі з Януковича зняли санкції за 2018 рік: про причини і наслідки рішення суду

      Наробила галасу й колишня дружина ексголови Нацполіції Сергія Князєва, яку, начебто, затримали на кордоні з Польщею з 650 тисячами євро готівки. Чи досліджуватиме комітет цей випадок?

      Комітет цікавлять резонансні кримінальні провадження і взагалі питання парламентського контролю. Водночас, комітетський контроль ми хочемо вивести на новий рівень. Йдеться про контроль за змінами в "підшефних" нам органах. Приміром, 25 вересня набрав чинності закон щодо реформи прокуратури, який передбачає глобальні зміни в цих органах. Це надважлива подія, а не відставка Князєва чи необгруновані чутки про можливе повернення Януковича. Це те, що насправді може призвести до змін правоохоронного ландшафту. Взагалі, почати перезапуск правоохоронних органів у цілому. Дуже сподіваюсь – ця реформа вдасться.

      Денис Монастирьский, голова правоохоронного комітету ВРУ
      Комітет цікавлять резонансні справи / Фото Ростислав Лабенський, 24 канал

      Але ж попередні роки ми вже спостерігали за реформуванням прокуратури?

      Зміни відбувались, але там ще багато роботи. Щоб отримати хороший результат, ми з генпрокурором домовились про наступне: на старті реформи на засіданнях комітету підніматимемо питання, що зроблено, які виникають зауваження з боку громадськості чи й самих прокурорів тощо. Тобто триматимемо руку на пульсі реформи, щоб вона якнайкраще була реалізована на практиці.

      Важливо: Зеленський підписав закон про реформу прокуратури: що це означає

      Подібне відбудеться з новим очільником Нацполіції. Очікую, що він вже має певне бачення і розумінням змін.

      Наша нова поліція

      Як вважаєте, реформа Нацполіції відбулась?

      Потрібно розуміти, коли говоримо про реформу прокуратури, маємо на увазі 12-15 тисяч працівників, ДБР – максимум 1,5 тисяч (наразі їх приблизно 800), у Нацполіції – понад 130 тисяч працівників. Реформування цих установ не може бути швидким.

      Вже п'ятий рік триває реформування патрульної поліції, а процес ще не завершився. Хоча патрульна поліція – це лише десята частина Нацполіції. Досі поліцейська академія не набрала потрібних потужностей щоб заповнити кадрами всі органи поліції.

      Коли ми говоримо про реформування поліції, варто виділити три досить вдалі напрямки. Зокрема, йдеться про реформу патрульної поліції, створення поліцейської академії та спецпідрозділу КОРД.

      Реформа в дії: Нова поліція в Україні: що змінилось за п'ять років реформи

      Чи могла реформа відбуватись швидше?

      Однозначно так. Реформа постійно вимагає великих бюджетних ресурсів, політичної волі всіх учасників – цього не було. В такому контексті не йдеться лише про міністра. Всі красиво відкрили поліцейську академію, запустили проєкт "моя нова патрульна поліція", але потім все це потребує постійної організаційної та фінансової підтримки. Ідея полягала в наступному – кадри патрульної поліції стануть основою для перезапуску всієї поліції.

      Що відбувається всередині поліції, дивіться тут:

      Наразі в патрульній поліції працюють лише одиниці з першого набору...

      Люди звільнялись з багатьох причин. Це й питання фінансової незабезпеченості: тоді у них була зарплата 8 тисяч гривень, у 2015 році це були непогані гроші, але за 5 років сума майже не змінилась. Ми розуміємо, що люди йдуть, бо хочуть аби були закриті елементарні побутові питання, щоб не доводилось дивитись вбік і шукати шляхи вирішення своїх питань поза законом. Відкритими залишались питання навантаження, кадрового недобору тощо. Я б хотів від нового очільника поліції системного бачення змін в поліції, щоб він розумів існуючі больові точки.

      Виходить, реформа не була добре продуманою?

      Не можна сказати – все було зроблено правильно чи навпаки. Водночас, зараз у нас є унікальне вікно можливостей. Щоправда, як на мене, воно дуже маленьке. Фактично це 6 місяців.

      Наші реалії: Що насправді змінилося в оновленій поліції, окрім назви

      Але ж Рада працює у турборежимі і є можливість реалізовувати новації дуже швидко…

      Нас часто звинувачують у турборежимі, мовляв, ви наробите багато помилок. Щоправда, коли ми з експертами спілкуємось я їм пояснюю – якщо ми працюватимемо у звичному режимі, а у нас в черзі багато законопроєктів та ініціатив від кожної галузі, то ми просто зав'язнемо і прокинемось через рік, коли, можливо, буде вже зовсім інша політична кон'юнктура. Все в цьому світі рухається. Немає такого – все стоїть, а ми рухаємось. Ми пильно спостерігаємо за тим, що відбувається в США. Від того, як розвиватимуться події там, багато в чому залежить й розвиток подій в Україні. Приміром, реформа поліції, питання обігу зброї тощо.

      Доля антикорупціонерів

      Чи було правильним кроком створення інших (НАБУ, САП, НАЗК та інших), відмінних від поліції та СБУ, органів і виділення їх в окремі інституції?

      На моє переконання – це був правильний крок. У 2014 році ми побачили, як Революція Гідності фактично підвела межу під імпотенцією правоохоронної системи у захисті прав і свобод громадян. Тоді правоохоронна система стала єдиним кулаком – прокуратура на чолі з Пшонкою, МВС – зі своїм очільником Захарченком. Це був єдиний кулак, про який сьогодні мріє чимало діячів, але їх роботу спрямували проти людей. Після 2014 року стало абсолютно зрозуміло – цей єдиний кулак потребує подрібнення. Тому ми відокремили від діючих органів НАБУ, ДБР, САП, створили АРМА, НАЗК.

      реформа поліції, реформа прокуратури, Денис Монастирський, голова комітету з питань правоохоронної діяльності
       Реформування правоохоронних органів триває / Фото Ростислав Лабенський, 24 канал

      А чи не настав час знову всі ці органи об’єднувати?

      З моєї точки зору – ні. Сьогодні ще є загроза незалежності для кожного з них: наразі ці інституції ще не стали самодостатніми. Тобто ми не говоримо про ім’я керівника того ж НАБУ чи САП. Коли інституція адекватно працює, немає значення ім'я її очільника. Поки ще робота цих органів дуже залежить від директора. Ми розуміємо – при іншому директорові ця інституція працювала б зовсім інакше. Це свідчить, що ДБР, НАБУ, САП, АРМА ще не визріли в самостійний інститут, де директор виконував би суто менеджерські функції.

      Вже є законопроєкт, яким пропонується одноосібна зміна керівників антикорупційних органів президентом. Як вважаєте за такі новації Рада проголосує?

      Повторюсь, від імені керівника цих органів залежить дуже багато. Тому з’являються питання до їх роботи як від громадськості, так і від депутатського корпусу. Наразі ми говоримо про реформу та зміну імен. З цього зрозуміла логіка – не йдеться про зміну впливу, бо від заміни того на того, бо той не від того – не варто очікувати на суттєві зміни. Зрозуміло, що потрібна переміна підходів. Щоправда, зміна підходів – це не зміна закону.

      Реформа: Запуск реформи прокуратури: Рябошапка обіцяє масштабні зміни

      Я говорив про прокуратуру, де заміна Луценка на Рябошапку не повинна бути лише переміною прізвищ. Це мають бути інші підходи. Закон – це лише можливість, а чи буде вона реалізована – повністю залежить від керівника. Приміром, закон про ДБР – можливість. Чи отримаємо ми адекватні розслідування злочинів високопосадовців – залежить від керівника. По НАБУ так само. На жаль, поки результати діяльності цих інституцій прив’язані до персоналій, яких характеризують певні підходи. Керівник може або завалити в реалізації чудовий закон, або не дуже хороший блискуче реалізувати. Такі наші реалії.

      Чи вдасться вмовити депутатів скасувати "правку Лозового" та які законопроєкти найближчим часом буде внесено в Раду –  читайте в першій частині інтерв'ю.

      powered by lun.ua
      Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
      Коментарі
      Більше новин

      Читай новини навіть без інтернету

      Завантажити

      Читай новини навіть без інтернету

      Залиште відгук